Під час відпочинку в Карпатах ми щоразу дізнаємося про нові цікаві об’єкти Срібної землі. Проте, Карпати ‒ це не тільки запаморочливі краєвиди з гір, мальовничі озера та потужні водоспади (хоча й куди без них?). З наснагою шукача пригод відправляємось на наступну зупинку нашого маршруту – одну з донедавна робочих вузькоколійок в Україні, що зветься Боржавською. Хоча в народі вона знана як «Анця Кушницька». Чому так і чому вона цікава туристам? Будемо розбиратись…
Історія Боржавської вузькоколійки
Протяжність Боржавської вузькоколійки ‒ 123 км. Архіви свідчать, що спроби збудувати залізну колію в долині р. Боржава були ще у 1886-му, тобто за часів Австро-Угорщини. Однак фактичним «народженням» Боржавської вузькоколійки можна вважати лютий 1904 р.
З часом значення Боржавської вузькоколійки стало важко переоцінити, адже вона стала чи не найважливішим транспортним сполученням в регіоні. Хоча нею здебільшого транспортували ліс, проте мала місце й дуже активна трудова міграція населення. Завдяки «Анці Кушницькій», так в народі прозвали Боржавську вузькоколійку, люди із Верховини добирались на ярмарок не півтора дні, а протягом якихось 3 годин.
Офіційний початок її діяльності ‒ це 1908 р. Спочатку вона була у приватній власності та була акціонерним товариством.
За часів СРСР Боржавську вузькоколійку також використовували для перевезення працівників Іршавського району. Нею вже транспортували не тільки ліс, а й матеріали будівельних компаній, меблевих фабрик, машинобудівельних заводів тощо. Занепад діяльності «Анці Кушницької», як і багато чого іншого, припадає на 1991 р., коли з розпадом СРСР втратились торгівельні зв’язки, українська залізниця почала діяти самостійно, а Боржавську вузькоколійку стали сприймати як пережиток минувшини.
Згодом, за допомогою небайдужих активістів, Боржавська вузькоколійка стала цікавим елементом локального туризму.
Сучасний стан Боржавської вузькоколійки
Донедавна пасажирське сполучення «Анці Кушницької» функціонувало тільки на відрізку Виноградів – Хмільник із швидкістю 15 км/год. Решта маршруту ще використовувалась для вантажних перевезень. На пасажирському відрізку їздив тепловоз ТУ-2 1972 року випуску. Вагони трохи новіші – десь із початку 1980-х.
На жаль, станом на 1 липня 2021 року «Укрзалізниця» планувала розібрати ділянку Іршава-Приборжавське легендарної «Анці Кушницької», хоча до реалізації справа не дійшла. Тепер іде боротьба місцевих ентузіастів проти цих дій уряду аби зберегти для нащадків, які будуть вибирати відпочинок у Карпатах, цю прекрасну вузькоколійку.
Загалом, Боржавська вузькоколійка не працює з весни 2019 р. по причині карантину.
Картосхема Боржавської вузькоколійки
Що подивитись поблизу?
Ключовим місцем для пошуків цікавинок поблизу буде м. Іршава.
Іршава розташована на півдорозі між Мукачевом та Хустом, а тому доволі близько розташовано чимало відомих закарпатських замків: Мукачівський, Хустський, Виноградівський, Чинадіївський («Сент-Міклош») тощо.
Відносно неподалік (21,5 км) розташований також Палац-фортеця графів Телекі ‒ атмосферна закарпатська місцина, палац в бароковому стилі.
Майже в 7 км від Іршави розташовуються базальтові стовпи біля с. Сільце ‒ ніби застиглі в камені морські хвилі висотою 15‒20 метрів. Цікава місцина місцевого значення.
Як доїхати?
Громадським транспортом
Нам потрібно добратись до Іршави, а тому їдемо автобусом із Ужгорода, Мукачева, Рахова, Стрия чи Львова. Можна також доїхати потягом Львів‒Мукачево до Мукачева, а вже звідти продовжити подорож автобусом чи маршрутним таксі.
Автомобілем
Щоб дістатись до Іршави зі сторони Львова можна їхати трасою E471 через Стрий, Сколе, Нижні Ворота, Сваляву, Мукачево. В Мукачеві звернути в напрямку на Хуст/Тячів.