Під час відпочинку в Карпатах ми щоразу дізнаємося про нові цікаві об’єкти Срібної землі. Проте, Карпати ‒ це не тільки запаморочливі краєвиди з гір, мальовничі озера та потужні водоспади (хоча й куди без них?). З наснагою шукача пригод відправляємось на наступну зупинку нашого маршруту – одну з донедавна робочих вузькоколійок в Україні, що зветься Боржавською. Хоча в народі вона знана як «Анця Кушницька». Чому так і чому вона цікава туристам? Будемо розбиратись…
![](../../rails/active_storage/blobs/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaHBBbEVHIiwiZXhwIjpudWxsLCJwdXIiOiJibG9iX2lkIn19--82673c3bdbb78a2222ac331631393a15a946231e/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B8%CC%86%D0%BA%D0%B0.jpeg)
Історія Боржавської вузькоколійки
Протяжність Боржавської вузькоколійки ‒ 123 км. Архіви свідчать, що спроби збудувати залізну колію в долині р. Боржава були ще у 1886-му, тобто за часів Австро-Угорщини. Однак фактичним «народженням» Боржавської вузькоколійки можна вважати лютий 1904 р.
З часом значення Боржавської вузькоколійки стало важко переоцінити, адже вона стала чи не найважливішим транспортним сполученням в регіоні. Хоча нею здебільшого транспортували ліс, проте мала місце й дуже активна трудова міграція населення. Завдяки «Анці Кушницькій», так в народі прозвали Боржавську вузькоколійку, люди із Верховини добирались на ярмарок не півтора дні, а протягом якихось 3 годин.
Офіційний початок її діяльності ‒ це 1908 р. Спочатку вона була у приватній власності та була акціонерним товариством.
За часів СРСР Боржавську вузькоколійку також використовували для перевезення працівників Іршавського району. Нею вже транспортували не тільки ліс, а й матеріали будівельних компаній, меблевих фабрик, машинобудівельних заводів тощо. Занепад діяльності «Анці Кушницької», як і багато чого іншого, припадає на 1991 р., коли з розпадом СРСР втратились торгівельні зв’язки, українська залізниця почала діяти самостійно, а Боржавську вузькоколійку стали сприймати як пережиток минувшини.
Згодом, за допомогою небайдужих активістів, Боржавська вузькоколійка стала цікавим елементом локального туризму.
Сучасний стан Боржавської вузькоколійки
![](../../rails/active_storage/blobs/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaHBBbElHIiwiZXhwIjpudWxsLCJwdXIiOiJibG9iX2lkIn19--4c964993c06a3062ed22010a726f66e2a54bdfa7/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B8%CC%86%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpeg)
Донедавна пасажирське сполучення «Анці Кушницької» функціонувало тільки на відрізку Виноградів – Хмільник із швидкістю 15 км/год. Решта маршруту ще використовувалась для вантажних перевезень. На пасажирському відрізку їздив тепловоз ТУ-2 1972 року випуску. Вагони трохи новіші – десь із початку 1980-х.
На жаль, станом на 1 липня 2021 року «Укрзалізниця» планувала розібрати ділянку Іршава-Приборжавське легендарної «Анці Кушницької», хоча до реалізації справа не дійшла. Тепер іде боротьба місцевих ентузіастів проти цих дій уряду аби зберегти для нащадків, які будуть вибирати відпочинок у Карпатах, цю прекрасну вузькоколійку.
![](../../rails/active_storage/blobs/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaHBBbE1HIiwiZXhwIjpudWxsLCJwdXIiOiJibG9iX2lkIn19--13f86a806bd0cc5a615c9bb20d55763f72c01bf6/%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B8%CC%86%D0%BA%D0%B0-%D1%96%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpeg)
Загалом, Боржавська вузькоколійка не працює з весни 2019 р. по причині карантину.
Картосхема Боржавської вузькоколійки
![](../../rails/active_storage/blobs/eyJfcmFpbHMiOnsibWVzc2FnZSI6IkJBaHBBbEFHIiwiZXhwIjpudWxsLCJwdXIiOiJibG9iX2lkIn19--21aa3a4d095083f6fcaaeb94553f42ef98792236/%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%96%CC%88-%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B8%CC%86%D0%BA%D0%B8.png)
Що подивитись поблизу?
Ключовим місцем для пошуків цікавинок поблизу буде м. Іршава.
Іршава розташована на півдорозі між Мукачевом та Хустом, а тому доволі близько розташовано чимало відомих закарпатських замків: Мукачівський, Хустський, Виноградівський, Чинадіївський («Сент-Міклош») тощо.
Відносно неподалік (21,5 км) розташований також Палац-фортеця графів Телекі ‒ атмосферна закарпатська місцина, палац в бароковому стилі.
Майже в 7 км від Іршави розташовуються базальтові стовпи біля с. Сільце ‒ ніби застиглі в камені морські хвилі висотою 15‒20 метрів. Цікава місцина місцевого значення.
Як доїхати?
Громадським транспортом
Нам потрібно добратись до Іршави, а тому їдемо автобусом із Ужгорода, Мукачева, Рахова, Стрия чи Львова. Можна також доїхати потягом Львів‒Мукачево до Мукачева, а вже звідти продовжити подорож автобусом чи маршрутним таксі.
Автомобілем
Щоб дістатись до Іршави зі сторони Львова можна їхати трасою E471 через Стрий, Сколе, Нижні Ворота, Сваляву, Мукачево. В Мукачеві звернути в напрямку на Хуст/Тячів.