Закарпаття - це край дивовижної природи і замків, які однозначно варто подивитись. Однак час не дуже лагідно обійшовся з ними. Одна з найбільш неприступних і вражаючих око фортець височіла над м. Хуст, зараз же від неї залишились тільки руїни кам’яних мурів. Лячно проходити повз височенні стіни, однак в той же час прокидається щира цікавість до незвіданого. Особливо, якщо враховувати, що ці стіни колись, ймовірно, були домівкою Влада Цепеша, більш відомого як Дракула.
Як і більшість фортифікованих споруд Закарпаття, Хустський замок розташований на горі вулканічного походження, висота якої складає 174 метри над рівнем моря. Дискусійним залишається питання авторства Хустського замку. Відомо, що в період до Татарської навали 1241 року будувати замки або фортеці мали право тільки королі та військово-чернечі ордени. Тому, за однією з версій, замок був побудований угорським королем Ласло I приблизно в XII ст., або відомим воєводою на ім’я Хуст (але теж тільки з дозволу короля).
Інша версія приписує честь заснування Хустського замку німцям, а точніше - Ордену Німецьких лицарів. Справа в тім, що території Мармарощини (історична назва цих земель) колонізувалися і постійно страждали від нападів сусідніх народів. Єдиною силою, яка б могла забезпечити постійний притік німецького населення і його ефективний захист були військо-чернечі ордени. До такого висновку прийшов і угорський король Ендре II, який у 1211 році запросив німецьких лицарів до Угорщини. Цю теорію підтверджує і етимологія самої назви Хуст від старосаксонської мови - “підніжжя гори”.
Основне призначення Хустського замку було, як не дивно - в охороні прилеглих територій. Справа в тім, що ця фортифікаційна споруда була майже неприступною для взяття штурмом, адже займала чудове стратегічне розташування. Доповнював це глибокий рів, що оточував внутрішній замок, кілеподібні вежі, а також 160-ти метровий колодязь біля однієї з веж, що при облозі міг забезпечити водою гарнізон замку хоч на століття!
А охороняти на Закарпатті було що - торгові шляхи з Польщі, Галичини та Буковини, а також соляні копальні, адже сіль була справжнім золотом Мараморошу і високо цінувалась на ринках. В основному, фортеця охороняла територію від вторгнення руських князів зі сторони Галичини і кочівників з Буковини та Трансільванії. Якщо подивитись з іншого боку, то Хустський замок був важливим плацдармом для подальшого завоювання прилеглих територій малозаселених Карпат.
Коли в 1241 році монгольська навала під проводом хана Батия вдерлася на Закарпаття, фортеця показала себе з кращої сторони. Пізніше вона тривалий час належала князям Галицько-Волинської держави. З XIV ст. Хустський замок знову повертається під контроль Угорського королівства, отримує статус коронного міста, а потім часто переходить з одних рук в інші. За переказами, серед цих рук був і лицар Драго, який воював із графом Перені, що володів Виноградівським замком. У Драго народився син на ім’я Влад, який згодом став відомий як Цепеш. Чи можливо тоді говорити, що Дракула мав українське коріння? Ймовірно, що Дракула повертався на Закарпаття, але вже без війська.
В XVI столітті Хустський замок перейшов в оренду жупану Габору Перені. В цей період за владарювання фортеці йшли бої між Габсбурґами та семигородськими князями. Замок витримував навали турків і татар, що знову пройшлися територією Закарпаття. Першим критичним дзвіночком руйнування замку став 1692 р. За недбалості місцевого гарнізону (який вирішив трохи гульнути і забув подивитись за дотриманням правил безпеки) стався вибух пороху в одній із веж, що спричинило пошкодження значної частини муру.
На ці часи припадає остання бойова вилазка гарнізону Хустського замку проти татарської навали 1717 року, коли вдалося розбити відступаючі загони татар і визволити тисячі полонених земляків. А через півстоліття сили природи зробити те, що не вдавалось багатотисячним арміям. 3 липня 1766 року велика буря прийшла на Закарпаття і пронеслася над замком. Три блискавки вдарили в різні місця, що призвело до загорання дахів і вибуху залишків стрілецького пороху. Хустському замку було завдано непоправної шкоди. Через 10 років подивитись на стан замку був відправлений Йосип II, після чого указом Марії-Терезії гарнізон був перекинутий у Мукачівський замок. Ворота Хустського замку забарикадували, і надалі ним ніхто не опікувався. Ера середньовіччя пройшла, кордони імперії Габсбургів протягнулись далі на Закарпаття, а тому Хуст втратив своє геополітичне значення прикордонного сторожу.
Опісля Хустський замок ніби пробували відбудувати, та все було марно - з часом останню башту фортеці було пошкоджено буревієм. Подальша доля Хустського замку була вирішена жителями самого м. Хуст - будівельне каміння вирішено було використати задля зведення в місті католицької церкви та інших офіційних будівель. Допитливий турист навіть може подивитись сліди і знайти в тій самій церкві камінь, на якому пише: “Це частина замку Хуст, зруйнованого, але непереможеного більш сильного у престолі живого Бога”.
В добу свого розквіту Хустський замок був чудовим прикладом синтезу архітектурних ансамблів найкращих досягнень фортифікації угорської, італійської та австрійської традицій. Зараз же ведуться програмні розробки щодо проектів його реконструкції, а місцеві активісти намагають дістатись до істини - чи справді тут жив славнозвісний граф Дракула?
Як добратись
Громадським транспортом
Потягом з Ужгорода або Львова можна дістатись Хуста, де і знаходиться замок. Автобуси прямують сюди з Ужгорода, Хмельницького, Вінниці та столиці.
Автомобілем
Їдьте трасою з Києва до Львова і далі через Стрий, Мукачево прямо до Хуста.
