Живописні краєвиди України балують нас своєю різноманітністю. Часами їх треба уважно вистежувати далеко від протоптаних стежин, а інколи вони зовсім поруч. І кожна частина України має свої родзинки, притаманні тільки їй. Так, наприклад, однією з візитівок Карпат є колоритні селища, пронизані культурою гуцулів, незвичною архітектурою чи місцевими традиціями. Отже, якщо ви хочете влаштувати собі справжній відпочинок в Карпатах – слід обов’язково побувати у таких місцях.
Чудовим прикладом такої колоритної місцини є карпатське селище Ворохта, яке кожного року привертає до себе увагу мандрівних фотографів та шанувальників активного відпочинку. Ворохта 365 днів на рік готова прийняти туристів, оскільки тут й справді є на що подивитись. Розміщене високогірне селище на висоті 850 метрів вище рівня моря. Повітря тут настільки чисте та насичене лісовими пахощами, що його аж хочеться розкласти по кишенях та забрати з собою. Звідси бере свій стрімкий початок головна артерія карпатського краю − річка Прут. Цікаво, що про історію заснування Ворохти дізнались не так вже й давно, сталося це в другій половині ХХ століття. Жителі села займались знесенням будинку і в процесі демонтажу помітили в землі скляну банку, всередині якої були скручені документи. В ході вивчення нових матеріалів було встановлено дату формування поселення… В 1568 році житель сусіднього села на ім’я Василь Янюк почав облаштовуватись в цій місцині. Спочатку він зробив тут тимчасове житло та три літа приходив випасати худобу, після чого повертався в рідне село Космач. З часом він перебрався в цей край та перебудував тимчасову хатину в повноцінний будинок, в який перейшло все сімейство. У Василя Янюка було три доньки: Анна, Євдокія та Марія. Старша донька, яку звали Марія, пізніше вийшла заміж за вояка польського походження Михайла Ворохту. Завдяки ньому тут почало розвиватись ткацтво та налаштувалось виробництво, що й прославило цей край. Чоловіка цього вважали дуже розумним, а тому за порадою до Ворохти приходили десятки селян. Йдучи сюди люди казали: «Йду до Ворохти», після чого селище й набуло своєї назви.
Що подивитися у Ворохті
Високогірне селище дивує та вражає цікавими спорудами, що розкинуті тут майже на кожному кроці. Однією з таких є сторічний віадук у Ворохті, що був збудований ще за часів Австро-Угорщини. Спочатку австрійське керівництво планувало звести магістраль, що об’єднувала б Чорне та Адріатичне моря, однак на заваді стала російська влада. В 1894 році було прокладено залізну дорогу протяжністю 135 кілометрів. Починався шлях від Станіславова (колишня назва Івано-Франківська) та проходив до Надвірної, Вороненка. Планувалось продовжити колію до самого Відня, проте через назрівання військового конфлікту ця ідея була відкладена до ящика нездійсненних мрій та сподівань австрійців.
Тут варто зауважити, що віадук у Ворохті не один. Всього з 6 українських віадуків 2 розташовуються тут, вони обидва мають більше 100 років та 100 метрів в довжину. Чимало мандрівників люблять робити фото поблизу віадука у Ворохті – так інколи подорожі Карпатами нагадують мандрівки по давно забутим фантастичним місцям (наприклад, для багатьох цей віадук міцно асоціюється з екранізацією «Гаррі Поттера»).
Однак не тільки віадуками відома Ворохта. В гірській місцевості дерев’яна церква − це одна з автентичних ознак самобутності культури краю. У Ворохті такою святинею є церква Різдва Богородиці, яку збудували ще в далекому 1615 році, хоча деякі історики зазначають, що встановлення могло бути й пізніше. Зокрема, побутує думка про те, що ця церква була привезена сюди з Яблуниці у 1780 році, однак беззаперечних аргументів щодо цього поки немає. Конструкція будівлі доволі незвична − тут немає жодного цвяху, а фундаментом слугує кам’яна основа. Неподалік від церкви знаходиться Богослужебна каплиця, що пережила 2 знесення. Про перше достовірної інформації немає, відомо тільки, що в період Австро-Угорщини вона була зведена знов. Вдруге каплицю знесли у 1940 році дякуючи радянській владі через пропаганду атеїстичних поглядів. Реставрація та відбудова Богослужебної каплиці відбулась 1997 року і з того часу вона радує око як місцевих, так і приїжджих.
Розваги та релакс у Ворохті
Незважаючи на те, яка за вікном погода, Ворохта вміє і любить виконувати бажання мандрівників. Хочете чудових фото – будь ласка! Плануєте незабутній відпочинок в Карпатах – отримайте і розпишіться! Зокрема, для любителів драйву Ворохта пропонує подорожі Карпатами на квадроциклах, кінні прогулянки, пейнтбол, зіплайн (700-метровий спуск на тросі над землею) чи навіть рафтинг.
Прихильників спокою та пошуків душевної рівноваги тут чекають масажі та розслаблюючі ванни. Чани у Ворохті, можливо, не такі популярні як от у Лумшорах, проте це не причина не перевірити їх цілющий ефект. Щоб поповнити скарбничку особистих вражень та майстерних фото потрібно залитись тут принаймні на кілька днів. Готелі у Ворохті – явище далеко не рідкісне, адже їх тут ледь не десятки. Переночувати та відновити свої сили можна як в готелях типу «Ворохта 365», так і в приватних апартаментах, садибах, котеджах тощо.
Якщо подорожі Карпатами хочеться згадувати не тільки чудовими спогадами, але і чимось матеріальним – до ваших послуг сувенірний ринок, де можна поторгуватись за унікальні вироби гуцульського промислу, а також запастись смачнючими карпатськими ласощами: медом, грибами, ягодами, домашнім вином чи традиційними місцевими сирами: бринзою, буцом тощо.
Туристичні маршрути Ворохти
Особисте знайомство з навколишніми красотами може відбуватись як по програмі мінімум, що включає в себе кілька годин неспішної прогулянки пологими схилами, так і по програмі максимум – тобто кількаденний похід в гори на десятки кілометрів. Як саме спланувати свої подорожі Карпатами – це залежить тільки від вас. Отже, озброюємось картами та харчами, перевіряємо яка буде погода... Ворохта чекає! Нижче подаємо кілька можливих маршрутів.
- Можна прогулятись довкола смт Ворохта і піднятись на гору Ворохтянську, відвідавши також вершини Діл, Рижу і Ребровач. Зазвичай такий маршрут долається за 8 годин, довжина – близько 16 км.
- Відпочинок в Карпатах можна влаштувати і на хребті Кострич. Шляхом від Ворохти до с. Красник відвідуємо вершини Кострича, Кострич, Хедя. Загальна довжина маршруту складає близько 16 км.
- Дещо складніший маршрут на 2 дні охоплює 22 км. Починаємо рух у Ворохті і піднімаємось на полонини Кукул, звідки можна вдосталь насолодитись краєвидами. Потім піднімаємось на саму вершину гори (1539 м) і завершуємо прогулянку у Вороненко.
Що подивитись навколо Ворохти
- Перш за все – це гори, на які звідси доволі легко потрапити. Це гора Магура (1288 м), Ворохтянська (1325 м), Кукул (1539 м) та Говерла (2061 м).
- Неподалік також знаходяться гірськолижні курорти різного калібру: у с. Татарів, у Яремче, ГК «Яблуниця», ГК «Буковель» тощо.
- Прогулявшись через Карпатський національний природний парк за якісь 21 км можна побачити одну з найяскравіших перлин Карпат – озеро Несамовите.
Як дістатись
Громадським транспортом
Сюди можна потрапити залізничним сполученням «Київ-Рахів», «Київ-Ворохта», «Харків-Рахів», «Одеса-Рахів», «Львів-Рахів». Зі Львова та Івано-Франківська дістатись до Ворохти можна також автобусом.
Автомобілем
Трасою з Києва до Івано-Франківська через Надвірну-Делятин-Яремче-Микуличин-Татарів та до самої Ворохти. Зі сторони Ужгорода їхати трасою H09 через Мукачево, Хуст, Тячів, Рахів, Ясіня, Яблуницю і Татарів. Зі Львова теж цією трасою через Рогатин, Галич, Івано-Франківськ, Надвірну, Делятин, Яремче, Микуличин і Татарів.
Немає відгуків