Микуличин - селище Івано-Франківської області, воно є низькогірним кліматичним курортом, що знайшло свій прихисток у долині притоки Дунаю - ріки Прут.
Історія Микуличина
Цікаве селище Микуличин як традиційними для краю дерев’яними хатинами, так і туристичними атракціями, що розкинуті по місцині мов вітром осінні листя з дерев. Раніше Микуличин з гордістю посідав місце найдовшого селища Карпат. Протяжність Микуличина складала порядка 44 кілометрів, що в XIX столітті дозволило йому стати найбільшим населеним пунктом Австро-Угорської імперії. Та в 1927 році від Микуличина відокремили Ворохту, Татарів й інші села. Перша згадка датується 1412 роком та за археологічними знахідками ховається справжня історія, за якої перше поселення проживало тут близько 40 років тому, коли ще навіть поняття держави не було як такого. За наказом Верховної Ради України 2012 року відбулось святкування 600-річчя Микуличина, а Укрпошта з цієї нагоди випустила серію марок.
Легенди про Микуличин
Якщо линути до історій та легенд, в яких йдеться про назву селища Микуличин, то неозброєним оком можна помітити, що з-поміж усіх найчастіше згадується розповідь про вірного соратника Данила Галицького. Мова йде про воєводу, якого звали Микула. Селище йому дісталось в подарунок від правителя Галицько-Волинського князівства. Одного дня прогулюючись горами й лісами разом зі своїми воїнами Микула був оточений обабіч ворогами, що чатували їх ще здалека. Та воєвода був не з простого десятка й, як в легендарних баладах, з піснею та мечем в руках він кинувся на недругів й поринув в бій, який не було суджено перемогти з самого початку.
Що подивитися у Микуличині
Неподалік селища, що йменований іменем хороброго воєводи знаходяться прекрасні та стрімкі водоспади Нарінецький, Капливець та Женецький Гук.
Населені пункти розкидані обабіч Микуличина, звідси можна доїхати до Яремче, Ворохти, Яблуниці ба навіть до найпопулярнішого гірськолижного курорту країни - Буковеля. Тут часто зупиняються шанувальники активного зимового відпочинку, адже ціни в Микуличині нижчі, ніж на курортах у високий сезон. Такий собі місцевий “лайфхак” винайняти житло в селищі та їздити до Буковелі, Яремче та до інших курортних локацій автобусом або ж власним авто.
А з 2002 року в Микуличині функціонує броварня, в якій натуральним способом варять пиво під торговою маркою “Гуцульське”. Тут ви зможете покуштувати не тільки світле та темне хмільне, а й навіть медове. Мед, до речі, береться прямо з пасіки, що знаходиться в селищі. Відомо також, що сюди приїжджали такі історичні постаті як Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник та Михайло Драгоманов. Сила краси Микуличина настільки зачаровує, що в 1890 роках до селища завітала англійська письменниця Мені Мюріел Дові. Захоплена видами та ландшафтами гірської місцини вона подарувала світові свою роботу, що отримала назву “Дівчина в Карпатах” (інший переклад “Дівчина в горах”).
Якщо ви будете в Микуличині, то не забудьте відвідати церкву Святої Трійці, яка була збудована ще в 1868 році. Зводилась вона за інженерним проектом Я. Чайковецького - архітектора Надвірнянського повітового уряду. Всередині знаходиться унікальний іконостас, історія та зовнішній вигляд якого дотепер не визначена мистецтвознавцями, хоч й виконаний він відомим художником Корнилом Устияновичем в 1892 році. В церкві знаходиться також унікальний образ св. Йосафат, який в 1989 році випадково знайшли в період проведення реставраційних робіт. Образ був закритий невідомим під полотном образу Богоматері. Здогадуються, що сховали його за часів радянського тоталітарного режиму, чим й зберегли. Св. Йосафат був першим українським святим, канонізувала його Католицька Церква. 29 червня 1867 року Папа Римський Пій ІХ визнав Йосафат святим, а 12 листопада 1623 року Йосафат був вбитий ворогами Унії у Вітебську.
Як дістатись до Микуличина
Громадським транспортом
Потягом зі Львову або Івано-Франківська можна доїхати до Микуличина. Сюди також прямують рейсові автобуси з Франківська.
Автомобілем
Їдьте трасою з Києва через Житомир та Івано-Франківськ, з останнього тримайте шлях через Надвірну, Делятин, Яремче до самого Микуличина.
