Хребет Костричі (часто зустрічається назва хребет Кострич, Кострича) – це один із найпопулярніших та найпанорамніших хребтів українських Карпат, хоч і не найвищих, але місцеві пейзажі ви точно ніколи не забудете. Чому не забудете? Та тому що хребет Кострича розкинувся між Чорногірським хребтом з південно-західної сторони та Покутсько-Буковинськими Карпатами зі сходу. Якщо йти хребтом Костричі від початку й до кінця, то паралельно вам буде тягнутися весь український найвищий масив. Звідси ви побачите й усвідомити всю велич Чорногірського хребта від Петроса (2020 м), який трошки ховається за Говерлою (2061 м), й до Попа Івана Чорногірського (2028 м), який ледь визирає з-за г. Смотрич (1898 м). З іншої сторони хребта відкриються пейзажі на гору Ротило (1488 м) і нижчі карпатські вершини. З Костричої можна оцінити всю довжину й перепади висот маршруту Чорногірським хребтом набагато краще чим навіть з самої Говерли. З певних місць маршруту хребтом Кострич можна помилуватися також масивами Свидовець та Горгани. Щоб побачити цю всю красу потрібно трохи зусиль щоб піднятися на хребет. Головне – щоб вам пощастило з погодою.
Де знаходиться Хребет Костричі
Хребет Костричі знаходиться між річками Прут на заході та Чорний Черемош на сході. Найближчі населені пункти до вершини гори Кострича (1585 м) – це с. Кривопілля (старт із Кривопільського перевалу (1013 м) – 7 км; смт. Ворохта (старт з КПП «Завоєля») – 5 км; с. Бистрець – 10 км; с. Стаїще – 11 км; с. Красник – 12,5 км. З с. Кривопілля маршрути найлегші та підійдуть туристам будь-яких вікових категорій, сюди також найпростіше добратися громадським транспортом.
То яка ж назва хребта Костричі правильна?
Давайте тепер розберемося з самою назвою хребта. Тут є три найвищі гори: Кострича (1585 м), Кострич (1544 м) та Костриця (1512 м) – це, жартома, мама, тато й дочка. На гору Кострицю туристи практично не ходять, хіба по гриби, а грибів у цьому районі дійсно багато, хватає трошки зійти з туристичної стежки у ліс і ви точно найдете свій білий гриб. Вершина Костриці (1512 м) поросла лісом, тож панорам з неї немає, та й туристичний маршрут хребтом Кострича найменшу гору обходить стороною. На гору Кострич (1544 м) туристи також не так часто заходять, багато хто її обходить, бо пейзажі з траверсу нічим не гірші від видів з вершини. А от обійти вершину гори Кострича (1585 м) мандруючи хребтом вам навряд чи вдасться. У географії прийнято називати хребти або по найвищій вершині, або за якоюсь специфікою. Тож вважаємо, що назва має бути або хребет Кострича (від найвищої вершини), або хребет Костричі (від сімейства Костричів). Гуцули найвищу вершину хребта назвали в жіночому роді. Та й самі вони весь хребет називають Кострича.
Ну, а що то за костри були на Гуцульщині? Ми всі знаємо, що вогнище у місцевих людей – це ватра, а «кастьор» то десь за поребриком. У гуцулів слово костер має інше значення – це стіг, або копиця сіна, що тримається на неотесаній смерековій палі. А те, що на хребті є широкі полонини, про які розкажемо трохи нижче, тому можливо дійсно в давнину тут стояло багато кострів-стогів. Також зустрічається версія, що ці назви вершин, а потім і хребта, з’явилися від рідкісної червонокнижної трави – костриці скельної. Звідки б не взялася ця назва, хребет Костричі в Карпатах один і спутати його з чимось навряд у вас вийде.
Хребет Кострича популярний серед туристів цілий рік. Зимою тут не так багато мандрівників, але це один з більш-менш безпечних районів у Карпатах для зимового туризму. Таке явище як лавини тут спостерігається рідко. Правда для зимових мандрівок треба мати хороше туристичне спорядження. Весною тут, мабуть, найбільше туристів, які милуються крокусами на фоні гір. Літом тут купа чорниці, малини, ожини та брусниці. Осінь – це про гриби.
Хребет Костричі – це про красу природи! Ліс з високими стрункими смереками та красиві полонини, що десь навіть нівелює бажання сходження на якусь конкретну вершину хребта. Перша полонина вас зустріне вже на висоті 1050 метрів зі сторони Кривопільського перевалу – це Буков`єн. Тут працює сироварня і знаходиться магазинчик. Далі неймовірна полонина Веснарка на висоті 1350 метрів. Сюди ви потрапите при старті що з Кривопілля, що із Завоєля. Веснарка весною – це царство крокусів. Як ми вже казали, на Костричу, мабуть, найбільше туристи ходять саме у пошуках шафрану. Але крім крокусів саме тут вам відкриються перші казкові пейзажі після виходу з неймовірного карпатського лісу. Вище Веснарки – полонина Рогальова, а за горою Кострича – полонина Пнівська, далі за горою Кострич – полонина Болота. На останній з полонин – одне з найпопулярніших місць для ночівлі в наметах. Тут і казкові заходи сонця, і недалеко є джерело, та й ліс поруч, тому з дровами проблем не виникне, а захочете зустріти схід сонця – залишиться вранці проснутися і трошки пройтися до місця, де просто «зависнеш»…
На хребті є ще одна полонина Веснарка над с. Красник. Побувавши на двох костричівських Веснарках ранньою весною, ви зрозумієте, звідки ці назви. Таке відчуття, що весна в Карпатах спочатку приходить сюди, а вже потім мандрує далі. Літом на полонинах грає мелодія дзвоників гуцульської худоби, тут теж можна скуштувати карпатську бринзу, будз і вурду.
Слів та фото не вистарчить щоб описати всю красу хребта Костричі. Тому плануйте сюди свій похід і насолоджуйтесь красою Українських Карпат!
Маршрути на хребет Кострич
- На гору Кострич з Кривопільського перевалу і назад.
На цей мальовничий хребет можна прогулятися на один день. Хребет не є важким і не потребує спеціальної фізичної підготовки.
Нитка маршруту: Кривопільський перевал (1013 м) – полонина Буков`єн – полонина Веснарка – Рогальова полонина – г. Кострича (1585 м) – полонина Буков`єн - Кривопільський перевал (1013 м).
Загальна довжина маршруту: 14 км.
Перепад висот: 625 м вверх і стільки ж вниз.
Тривалість: 6–7 год.
Можна планувати одноденний похід і з Завоєля, Бистриці або ж Красника, але це буде фізично важче та довше.
- Кривопільський перевал - г. Кострича - с. Красник.
Це чи не найпопулярніший дводенний маршрут всім хребтом.
Нитка маршруту: Кривопільський перевал (1013 м) – полонина Буков`єн – полонина Веснарка – Рогальова полонина – г. Кострича (1585 м) – полонина Болота – полонина Веснарка над Красником – с. Красник.
Загальна довжина маршруту: 20 км.
Перепад висот: 853 м вверх і 1150 м вниз.
Тривалість: 2 дні.
- Маршрут з Ворохти до Красника.
Досить популярним також є баготоденний маршрут з Ворохти через Кукул і Костричу до Красника. Його можна пройти за 3–4 дні.
Нитка маршруту: Ворохта – полонина Буков`єн – полонина Веснарка – Рогальова полонина – г. Кострича (1585 м) – полонина Болота – полонина Веснарка над Красником – с. Красник.
Загальна довжина маршруту: 35 км.
Перепад висот: 1704 м вверх і 1786 м вниз.
Тривалість: 3–4 дні.
Отже, плануючи маршрут на хребет Кострича, вивчайте карту місцевості, враховуйте свої сили, час та логістичні можливості та вирушайте до гір. Кострича вас точно не залишить байдужим!
Що цікавого подивитися поруч?
Чорногірський хребет – найбільш відомий та популярний масив в Українських Карпатах, де знаходяться гори-двотисячники, найвищі вершини України.
Верховина, Криворівня – атмосферні та колоритні селища, де можна як гарно відпочити, так і довідатись чимало цікавого про гуцульську культуру.
Як дістатись?
Найбільші населені пункти поряд з хребтом Костричі – це смт. Верховина та смт. Ворохта.
Громадським транспортом
До Ворохти можна добратися потягами з Києва, Одеси, Харкова, Львова, Рахова, Івано-Франківська та інших проміжних станцій. Далі з Ворохти до Кривопільського перевалу їдьте маршруткою Ворохта–Верховина, або користуйтеся послугами місцевих приватних перевізників.
Гарне автобусне сполучення з Івано-Франківськом та іншими обласними центрами України має як Верховина, так і Ворохта. До с. Красник кілька разів на день з Верховини ходить маршрутка.
Складніше добратися до КПП «Завоєля» чи с. Бистрець. Практично без таксі тут важко обійтися.
Автомобілем
На своєму автомобілі добратися до Кривопільського перевалу найпростіше. Автошлях Р24 від с. Татарів до м. Городенка нещодавно повністю відремонтували. Авто можна залишити на подвір’ї у людей на самому перевалі за символічну плату. А от дороги від траси Р24 до с. Красник і далі до с. Бистрець, також дорога до КПП «Завоєля» у жахливому стані… Тут без авто з високим кліренсом не обійтися.
