Левова доля подорожей Карпатами - це знайомство з розкішними та величними українськими горами. Хтось піднімається на них задля особистих рекордів, хтось - заради мейнстріму, інші - заради неймовірних фотографій та спогадів, а ще хтось - у пошуках себе та емоційного перезавантаження. Незалежно від вашої мотивації, Свидовець вас не розчарує в будь-яку пору року. Восени його ліси ваблять яскраво-багряними шатами, взимку гори запрошують поціновувачів гірськолижного відпочинку, весною Свидовець перетворюється на яскраво зелений килим з купою милих овечок, а влітку манить чорницями та прохолодою високогірних озер. Отож, чому ж люди люблять Свидовецький масив?
Природа Свидовця
За свою красу та екологічне значення Свидовець входить до Смарагдової мережі Європи (мережа територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття, в країнах Європи і Африки).
Флора Свидовецького масиву рідкісна та різноманітна. Багато її представників входять до Червоної книги України: айстра альпійська, зелениця альпійська, шафран Гейфеля, тирлич жовтий і т.д. Верхня межа лісу тут в середньому проходить на висоті 1400 метрів над рівнем моря. Ліси смерекові та букові. До речі, це найвища межа букових лісів в Українських Карпатах. Вище цього рівня розстелились мальовничі полонини, більшість з яких часто вкрита яфинниками (чорницею).
Відрізняється унікальністю і фауна Свидовця. Ця місцина є домівкою для пугача, сича волохатого, ведмедя бурого, рисі, саламандри плямистої, тритонів (альпійського та карпатського), махаона та ще багатьох представників світу тварин.
Різноманітність рельєфу Свидовецького масиву проявляється і в наявності карів (з нім. - “глечик”). Це чашоподібні заглибини, які при відступанні льодовиків заповнились водою і утворили льодовикові озера. Джерелом живлення для них виступає танення снігу, атмосферні опади та підземні вони. Всього Свидовецьких озер налічується 9, проте найбільш відомими з них є озера Ворожеска, Апшинець та Герешаска (Догяска). Вони постійно входять до топів найгарніших високогірних озер України.
Екологічна загроза Свидовцю
Як і на інших гірських хребтах, краса та мальовничість Свидовця приваблює не тільки мандрівників, але й підприємців, що не особливо дбають про природу. Вже кілька років йде боротьба проти проєкту створення гірськолижного курорту, що має об’єднатися з “Буковелем” і побити всі рекорди по масштабності. Цей проєкт також включає в себе побудову 34 вітряків на полонинах Свидовецького масиву. Незважаючи на створення тисяч робочих місць та інвестиції в економіку, такий проект надзвичайно шкідливо відобразиться на місцевому рельєфі та рослинності.
Іншою проблемою Свидовця виступає надзвичайна популярність поїздок на джипах, квадроциклах та вантажних автомобілях. Це спричиняє ерозію ґрунтів, руйнування рослинного покриття, стрес для тварин, які інколи навіть гинуть під колесами автомобілів. Недбалість до екології інколи навіть перетворює Свидовець на “Дикий захід”, де все дозволено. На жаль, це явище стає дедалі популярніше, і навіть відпочивальники з-за кордону спеціально приїздять покататись на джипах по нашим горах, оскільки в їх країнах таке недбале ставлення до екології суворо заборонено.
Найвищі вершини Свидовця
Гори Близниці (1881 м, 1872 м)
У східній частині Свидовця, поміж долинами рік Чорна Тиса та Косівська, розташовані дві схожі один на одну вершини – Близниці (інколи зустрічається назва Блажніца).
Ці гори-близнюки схожі висотою (1881 м та 1872 м), схилами та рослинним покривом. Із західної та південної сторони схили Близниці найбільш пологі. Там можна зустріти чудові рослини з не менш мальовничими назвами: карпатські котячі лапки, любочки несправжньокульбабові, дріаду восьмипелюсткову, едельвейс (що занесений до Червоної книги України) тощо. Приблизно до висоти 1200–1400 метрів над рівнем моря Близниці вкриті густими буковими та хвойними лісами, вище ж розтягнулись полонини. Східні схили Близниці – доволі круті. З вершин Близниці відкривається чудовий краєвид на найбільш відомі гори Карпат: Говерлу, Петрос, Синяк, Довбушанку та ін.
Найближчими населеними пунктами до Близниці є Ясіня, Кваси і Тростянець.
Гора Догяска (1761 / 1764 м)
Ця вершина розташовується у центральній частині Свидовця, а висота її, за різними джерелами, складає від 1761 до 1764 м.
Що стосується рельєфу, то найбільш пологі схили можна зустріти з південного, південно-східного та північного боку гори. Північно-східна та західна сторона відрізняються крутими схилами. Вершина гори Догяска зустріне мандрівника альпійською та субальпійсько рослинністю.
Гора Догяска з північно-західної сторони межує з горою Трояска (1702 м), а на її північно-східному схилі розташоване однойменне озеро, також відоме під назвою Герешаська. Східним сусідом Догяски є гора Великий Котел (1771 м), а південний схил веде в урочище Веденська Полонина.
Якщо планується маршрут на гору Догяска, то найближчими селами до неї є Косівська Поляна та Чорна Тиса.
Гора Великий Котел (1771 / 1774 м)
Як і в попердньої вершини, точна висота гори Великий Котел не встановлена і коливається від 1771 до 1774 м.
Західні та південні схили гори доволі пологі, чого не скажеш про південно-східну сторону. З північно-західної сторони знаходиться найбільш крутий схил, а на його дні можна побачити високогірше озеро Ворожеска. Привершинна частина гори Великий Котел – це величні полонини. По сусідству з вершиною також знаходяться кілька відомих гір. Наприклад, з південної сторони через сідловину можна дістатись до Близниці, якщо вирушити на північний схід – потрапимо на полонину Менчул, а з північно-західної сторони височіє гора Ворожеска.
Найближчі до Великого Котла населені пункти це Ясіня та Чорна Тиса.
Гора Трояска (1702 м)
Рельєф гори не особливо відрізняється від попередніх – приблизно до висоти 1400 метрів над рівнем моря тут спостерігаються хвойні та букові ліси, а вище – полонини.
Найбільш пологі схили гори розташовані з південної сторони, крутіші – з східної та північно-західної.
Північним сусідом вершини є гора Татаруки (1707 м), західним – гора Унгаряска (1707 м), на схід від Трояски розташоване озеро Апшинець, а на південному сході – гора Догяска.
Починати чи завершувати туристичні маршрути тут можна у селі Чорна Тиса.
Гори Жандарми
Перший Жандарм (Драгобрат) має висоту приблизно 1763 м і розташовується між річками Чорна Тиса та Косівська. Як і його «колеги» по Свидовецькому масиву, Перший Жандарм до висоти 1400 м вкритий хвойними та буковими лісами, а вище – полонинами. Крутими є схили на західній та східній стороні Першого Жандарму, натомість з південного та північного боку вони дещо пологіші. Північно-східний схил – це причина, за якою взимку це місце стає мега-популярним, адже тут знаходиться гірськолижний курорт «Драгобрат». З вершини Драгобрата видно Говерлу та Чорногору.
Найближчі населені пункти: Ясіня, Тростянець та Кваси.
Другий Жандарм має висоту 1780 м. Він має ще більш круті схили, що чудово підійдуть для поціновувачів гірськолижного спорту. Нижній рівень гори також вкритий хвойними та буковими лісами, тут можна пошукати ягоди, гриби та інколи навіть мед.
Свидовецькі озера
Озеро Апшинець
Озеро Апшинець - Напрочуд мальовниче високогірше озеро України (1487 метрів над рівнем моря) льодовикового походження, що є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення з 1969 р.
Тиха та спокійна місцина, яка так і проситься включити її в туристичний маршрут Свидовцем.
Озеро Ворожеска
Маршрути Свидовцем частко включають в себе і цю незвичну місцину, що розташована на висоті 1460 м над рівнем моря.
Озеро Ворожеска - одне з льодовикових озер України, яке знаходиться на межі зникнення. На сьогодні воно складається з 2 невеличких водойм, що розміщені одне над одним. На жаль, через глобальне потепління озеро Ворожеска щороку міліє, а тому ви можете бути останніми, хто його ще побачить.
Озеро Герешаска (Догяска)
На південно-західних схилах гори Догяска знаходиться ще одне високогірне озеро України, яке можна включити у свої маршрути Свидовецьким масивом - озеро Герешаска.
Як й інші озера льодовикового походження, озеро Герешаска не прогрівається добре навіть в найбільш спекотній літній день. Втім, мальовничі краєвиди та чорниця поблизу компенсують цю незручність.
Озеро Івор (Драгобратське)
Озеро Івор - одне з найчиcтіших місцин українських Карпат (не тільки через свою високогірність).
Це відносно невелике льодовикове озеро, що також не залишилось без легенд та своїх шанувальників. Незважаючи на те, що ночівля тут не дуже комфортна, озеро Івор входить в більшість маршрутів Свидовецьким масивом.
Туристичні маршрути Свидовцем
Одноденні маршрути Свидовецьким масивом
с. Чорна Тиса - с. Кваси
Починаємо подорож на вул. Б. Хмельницького, переходимо через р. Чорна Тиса і рухаємось вверх вздовж лісу. Дійшовши до ГК “Драгобрат”, повертаємо праворуч на зелене маркування і йдемо 115 м., після цього переходимо на жовте маркування і продовжуємо маршрут. Після цього на нашому шляху зустрічаємо Перший та Другий Жандарми, пол. Стримческу, пол. Браїлку і виходимо до с. Кваси. Детальніше цей маршрут вивчайте тут.
Довжина маршруту: 26 км.
Орієнтовна тривалість: 9,5 год.
с. Кваси - Близниці - с. Кваси
Рухаємось маршрутом маркованим синім кольором. Проходимо через пол. Засови, г. Стара (1472 м), навколо г. Пересліп (1452 м), піднімаємось на Близницю Малу (1872 м), Близницю Велику (1881 м) і повертаємось в Кваси іншою дорогою через пол. Стримческу, пол. Браївку та Тростянець. Детальніше, маршрут з Квасів до Близниці описаний за посиланням.
Довжина маршруту: 24 км.
Орієнтовна тривалість: 10 год.
м. Рахів - г. Лиса - г. Магуриця - пол. Думин - м. Рахів
З міста піднімаємось на г. Лиса (1158 м), потім рухаємось північно-західним напрямком до г. Магуриця (1265 м) та пол. Думин. Звідти повертаємось до міста іншим боком.
Довжина маршруту: 18 км.
Орієнтовна тривалість: 8 год.
смт. Ясіня - оз. Догяска
Рухаємось через с. Чорна Тиса, піднімаємось на г. Татульський Менчул (1436 м), Великий Котел (1771 м) і виходимо до оз. Догяска.
Довжина маршруту: 20 км.
Орієнтовна тривалість: протягом дня.
Кількаденні маршрути Свидовецьким масивом
с. Усть-Чорна - смт. Ясіня
Рухаємось наступним маршрутом: село Усть-Чорна - г. Стоги (1285 м) - г. Шпанська (1459 м) - г. Темпа (1634 м) - г. Унгаряска (1707 м) - г. Трояска (1705 м) - озеро Апшинець - г. Геришаска (1762 м) - г. Ворожеска (1731 м) - озеро Ворожеска - г. Великий Котел (1770 м) - г. Стіг (1704 м) - ГК “Драгобрат” - смт. Ясіня.
Особливістю маршруту є його менша популярність порівняно із західним Свидовцем, де розташований Драгобрат. До села Усть-Чорна можна дістатись автобусом.
Частина Закарпатського туристичного маршруту, маркування червоне. Поворот на Драгобрат за зеленим маршрутом.
Довжина маршруту: 51,5 км.
Орієнтовна тривалість: 19 год.
с. Усть-Чорна - с. Кваси
Дещо подібний до попереднього маршрут. Рухаємось так само до г. Стіг (1704 м), а далі звертаємо на південь і рухаємось через Перший Жандарм (1763 м), Другий Жандарм (1785 м), Близницю Велику (1881 м), Близницю Малу (1872 м), полонину Стримческу, полонину Браїлку і до залізничного вокзалу с. Кваси.
Довжина маршруту: 46,5 км.
Орієнтовна тривалість: 17 год.
с. Чорна Тиса - с. Кваси
Це подовжений та більш насичений варіант одноденного походу з Чорної Тиси до Квасів.
З Чорної Тиси піднімаємось до пол. Татул, а потім до озера Ворожеска, там ночуємо. Наступного ранку піднімаємось на г. Ворожеска (1731 м), проходимо пол. Герешаску, г. Стіг (1704 м), а через якийсь час - на найвищу вершину Свидовця г. Близницю Велику (1881 м). Спускаємось вниз та ночуємо в буковому лісі. На третій день ще милуємось краєвидами Свидовця і спускаємось через Тростянець до с. Кваси.
Довжина маршруту: 26 км.
Тривалість: 3 дні.
м. Рахів - с. Кваси
Піднімаємось з міста на г. Лиса (1158 м), рухаємось північно-західним напрямком через г. Магурицю (1265 м). Далі маршрут пролягає через пол. Думин, біля г. Терентин (1388 м), г. Довжину (1380 м), пол. Довжину, пол. Білинську, г. Стару (1472 м), навколо г. Переслуп (1452 м), г. Близницю Малу (1872 м) та Близницю Велику (1881 м). Після цього спускаємось через пол. Стримческу та пол. Браївку до Квас.
Довжина маршруту: 36 км.
Тривалість: 2 дні.
Що подивитись неподалік?
с. Кваси
Село Кваси - миловидне село, яке здавна славилось своєю мінеральною водою, а сьогодні тут діє найвідоміший в Україні санаторій “Гірська Тиса”. З нього починається з десяток туристичних походів на Свидовецький масив та Чорногору. А також село Кваси вважають за столицю виготовлення ліжників в Україні ;)
с. Чорна Тиса
Село Чорна Тиса - гірське село, що до XX ст. було присілком Ясіня. Тут починаються та закінчується чимало туристичних маршрутів Свидовецьким масивом.
с. Усть-Чорна
В цьому селі закінчується Закарпатський туристичний шлях (Рахівська ділянка) - потужний 10-денний пішохідний маршрут. Також тут є бугельний витяг, туристична база, а також зручні виходи на Свидовець та Вододільні Ґорґани.
смт. Ясіня
Гуцульські чани, близькість до ГК “Драгобрат”, безліч варіантів поселення в готелях, котеджах та приватних садибах, а також пішохідні маршрути на Свидовець та найвищі гори України (Говерлу, Петрос) - це все робить смт. Ясіня надзвичайно привабливим місцем для мандрівників та туристів.
м. Рахів
Місто Рахів - найбільш високогірне місто в Україні, який пропонує чимало способів відпочинку: фестивалі, аквапарк, гуцульська кухня, ну і, звісно ж, одноденні та багатоденні маршрути на Свидовецький масив та Чорногору.
с. Лазещина
Село Лазещина - невеличке село, де полюбляють зелений туризм. Близькість до гірськолижних курортів, гастрономічний фестиваль “Гуцульська ріпа”, чисте гірське повітря та зручність в обранні численних туристичних маршрутів - що ще потрібно для вдалої подорожі Карпатами?
Гірськолижний курорт “Драгобрат”
Гірськолижний курорт “Драгобрат” - найвисокогірніший гірськолижний курорт України. Має 20 трас з різним рівнем складноті, що чудово підійде як новачкам, так і досвідченим лижникам. Місце, де чудово поєднується екстрим та затишна вечірня атмосфера.
Втім, гірськолижний курорт “Драгобрат” надає відпочивальникам і чимало варіантів літнього відпочинку. Серед найпоширеніших - організація піших походів, кінні прогулянки, велотуризм, альпінізм, катання на лодках чи плотах та навіть парапланеризм.
Водоспад Труфанець
Водоспад Труфанець - потужна та чарівна водяна стихія, що спадає 5 каскадами з висоти 36 метрів. Універсальна місцина: і заворожить, і фотоальбом оновить, і освіжить в літню спеку. Та ще й знайти не важко, адже знаходиться прямо біля дороги, що веде від Квасів до Ясіня.
Як дістатись?
м. Рахів
Громадським транспортом:
- потягом “Київ-Рахів” (приблизно 16,5 годин з Києва та 7 годин зі Львова);
- потяг “Одеса-Рахів” (приблизно 18 годин);
- автобус “Івано-Франківськ-Рахів” (приблизно 4 години);
- автобус “Ужгород-Рахів” (приблизно 5 годин).
Автомобілем. З Івано-Франківська слід рухатися трасою Н09 в південному напрямку. Відстань з Івано-Франківська до Рахова становить 135 кілометрів, її можна подолати за 2,5 години. Щоб потрапити з Ужгорода до Рахова також потрібно рухатися трасою Н09, але в східному напрямку. Тут дорога складатиме 207 км., можна дістатись за 4 години. З Києва до Рахова треба проїхати 677 кілометрів - це приблизно 8,5 годин.
с. Кваси
Громадським транспортом. На станції «Кваси» зупиняються потяги: “Львів-Рахів”, “Харків-Рахів”, “Одеса-Рахів” та “Київ-Рахів”. Якщо користуватися автобусом, слід обирати напрямок з Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода чи Мукачева.
Автомобілем. До с. Кваси доїхати можна трасою “Київ-Львів”, з міста лева до Івано-Франківська тримаючи напрямок Надвірна-Яремче-Татарів-Кваси. Через село Кваси проходить одна з головних карпатських трас «Мукачево – Львів».
с. Білин
Це село знаходиться якраз між Раховом та Квасами, тому дістатись до нього буде не складно.
смт. Ясіня
Громадським транспортом. Потягом дістатись селища можна зі Львова, Івано-Франківська та Києва. Автобуси прямують з Ужгорода, Тернополя, Чернівців, Коломиї та Франківська.
Автомобілем. До с. Ясіня доїхати можна трасою “Київ-Львів”, з міста лева до Івано-Франківська тримаючи напрямок Надвірна-Яремче-Татарів-Ясіня.
присілок Свидовець
Громадським транспортом: є залізничний зупинний пункт на лінії Делятин-Ділове (це приблизно 4 км від смт Ясіня та 23 км від Рахова). Тут зупиняються приміські потяги з Рахова, Коломиї та Івано-Франківська.
с. Чорна Тиса
В селі Усть-Чорна відпочинок – це прогулянки в гори, як піші, так і верхи на конях. Це прекрасна можливість заночувати в горах й зустріти світанок на вершині.
Громадським транспортом. До села Чорна Тиса прямують потяги зі Львова та Івано-Франківська. Автобусом спочатку слід потрапити до села Ясіня або Рахова, а звідти вже пересісти на автобус до Чорної Тиси.
Автомобілем. Рухаючись трасою з Києва через Хмельницький, Коломию, Яремче та Лазещину, їдемо прямо до Чорної Тиси.
с. Усть-Чорна
Громадським транспортом: автобусами з Ужгорода, Мукачева або Тячева.
Автомобілем їдьте з Ужгорода трасою H09 в напрямку Рахова, зверніть в Тересві на дорогу місцевого значення Т0728 і рухайтесь через Криву, Терново, Ганичі, Дубове.
с. Красна
Цей населений пункт знаходиться якраз перед с. Усть-Чорна, тому дістатись до нього не важко.
с. Бистриця
Громадський транспорт: приміськими потягами можна дістатись з Коломиї, Івано-Франківська, Ворохти тощо. Автобусом також можна дістатись з Івано-Франківська або Надвірної.
Автомобілем потрібно рухатись дорогою Т0906 з Івано-Франківська в напрямку Надвірної. Звідти через Пасічну, Зелену і до Бистриці.
