Вирушивши в подорожі Карпатами, ви доволі швидко зрозумієте, що навіть маленьке на перший погляд село може приховувати багато цікавинок. Особливо, якщо це гуцульське село. Особливо, якщо це Криворівня.
Знаходиться село Криворівня всього за 8 км від районного центру с. Верховини, в Івано-Франківській області. Плавні переходи гірських ландшафтів в поєднанні з огорожами, за якими видніються старі дерев’яні хати, створюють тут ідилію духовності та самобутності.
Чи не вперше село Криворівня письмово згадується в 1719 році. Дещо парадоксальна назва селища має кілька варіантів походження. На думку одних, назва завдячує дугоподібній формі рівнини, на якій розміщене саме поселення. Друга версія каже, що Криворівня називається так через звивисті береги гірської річки Чорний Черемош. Доволі оптимістичне трактування назви запропонував український поет Іван Драч – мовляв, проживання в цьому селі вирівнює будь-які негаразди, навіть якщо життя пішло геть криво. Однак найбільш популярною теорією походження назви села Криворівня є перекази про першого жителя на прізвище Кривий, що жив на рівнині. Коли до нього йшли за порадою чи допомогою, то казали «йду до Кривого на рівню».
В яку з версій вірити – це справа кожного, однак в непересічності цієї місцини сумніватись не доводиться. Як же ще пояснити те, що вона ніби магнітом тягне до себе цвіт української нації? Зокрема, Криворівня була улюбленою локацією літнього відпочинку Івана Франка. Вперше письменник приїхав сюди на запрошення свого товариша Володимира Гнатюка, відомого етнографа, фольклориста та мистецтвознавця. Тамтешні місця Криворівні так сподобались Івану Яковичу, що впродовж 12 років поспіль він приїздив сюди разом з сім’єю влітку на відпочинок в Карпатах. По різним причинам доля заносила в ці краї Ольгу Кобилянську, Василя Стефаника, Гната Хоткевича, і у всіх них Криворівня й гуцульський колорит надійно поселились в серці.
Житло в горах, край, де навіть погода тобі усміхається, а також відпочинок від міської метушні – це одвіку спокушало творчих людей. Особливого значення Криворівня набула в житті М. Коцюбинського. Не звиклий до пейзажів Карпат, письменник був вражений їх красою, а колорит гуцульського життя роздмухав вогонь його фантазії. Він залишається жити в горах на деякий час, ретельно вивчає повсякденне життя гуцулів і пише фантастичну повість «Тіні забутих предків». Ймовірно, чи не найкращу свою роботу. Історію кохання дітей із ворогуючих гуцульських родин не даремно називають «українськими Ромео та Джульєттою» − в емоціональному плані вона точно не поступається.
Звісно, така яскрава історія в Карпатах не могла залишитись тільки на папері і дочекалась своєї екранізації. Саме в Криворівні Сергій Параджанов знімав свій фільм «Тіні забутих предків», адже тільки в цих місцях можна було отримати настільки потужне натхнення. А фільм, де місцеві люди не грають у кадрі, а просто натурально й невимушено живуть своїм життям, був приречений на успіх.
Така концентрація творчих людей, що подаються на відпочинок в Карпатах – це не дивина, а закономірний факт, адже куди як не сюди приїжджати за натхненням? Через це Криворівня часто називається «гуцульськими Атенами» − місцем, що припало до душі багатьом діячам культури й мистецтва.
Криворівня – селище музеїв
Хтось скаже, що Криворівня – це селище музеїв, і буде мати рацію. Якщо хочете провести справжній культурний відпочинок в Карпатах і наповнити вихідні гарними враженнями – ви прийшли за адресою.
Приїхавши до «серця Гуцульщини», обов’язково варто відвідати Музей «Гуцульська гражда», що розташовується у присілку Заріччя села Криворівні. Автентичну хату родини Харуків 1858 р. перетворили у 1994 р. на музей. Це характерний для цих країв тип садиби, коли житлове та господарські приміщення з’єднані між собою. Експозиція музею порадує великою кількістю предметів щоденного вжитку гуцулів XIX-XX ст.
Подорожі Карпатами ніколи не відбуваються в односторонньому напрямку, вони впливають на нас, а ми – на них. Так у Криворівні постав Літературно-меморіальний музей Івана Франка. Відомий письменник перебував тут у 1901−1914 рр. З 1953 р. тут відкритий музей, що зберігає багато автентичних речей того часу, якими користувався «Каменяр». Іван Франком не тільки жив у Криворівні, але й активно творив. Житло високо в Карпатах, серед колоритного гуцульського народу, стимулювало й надихало. Тут письменник мав чимало можливостей записати український фольклор, зайнятись перекладацькою діяльністю, а також писати вірші та поеми. Однак, він не був тут відрізаний від світу – у гості до нього приїжджали О. Кобилянська, С. Грушевський, В. Гнатюк тощо. Сьогодні музей працює кожного дня крім понеділка, 10:00−18:00.
Ще одним біографічним місцем в Криворівні є Музей-садиба Михайла Грушевського. Відкритий він з 2003 р., і несе в собі частину тої енергії, яка наповнювала відомого історика, літературознавця та першого президента України. А енергії в нього було хоч відбавляй, адже за своє життя М. Грушевський видав близько 2 тис. наукових робіт! Відвідати це місце можна також з вівторка по неділю, з 10 ранку до 18 вечора.
Не настільки відомою особою є Параска Плитка-Горицвіт, але сфера її діяльності вражає. Художниця, фольклористка, фотографка, етнографка та навіть філософиня. Вона проживала у Криворівні, а тепер її дім – одна із популярних туристичних зупинок в музейних маршрутах Карпатами. Її роботи наповнені гуцульським колоритом, особливо твори та ілюстрації до них, які вона сама ж і виконувала. До речі, три святі образи в церкві Криворівні – теж її рук справа. Храм Різдва Пресвятої Богородиці – один із найстаріших на Гуцульщині, його звели ще в 1719 році.
Родзинкою культурного відпочинку в Карпатах є дотик до минувшини. Це дуже просто зробити в Музеї «Дідова Аптека», що познайомить вас з всіма тонкощами роботи гуцульського цілителя. Смак, запах, властивості рідкісних Карпатських трав та ягід, їх використання в медицині – це перше, що зустріне тут мандрівника. А продовження знайомства відбудеться завдяки екскурсії у вимір гуцульських чайних церемоній, настоянок на зміях, відварів з мухоморів тощо. Ця сторони Криворівні не залишить байдужим нікого.
Цікаві місця поруч
Зовсім поруч також є атмосферні гуцульські селища, які раді втамувати ваш культурний голод – Верховина та с. Дземброня. Втім, вони можуть бути і початком активного відпочинку – рафтингу чи пішохідного маршруту по Карпатам.
А як щодо відвідин давніх святилищ? Терношорська Лада – це унікальний скельний комплекс, який інколи називають українським Стоунхеджом.
Якщо подорожі Карпат не обходяться для вас без таємничих природніх місцин, радимо також відвідати Довбушеві Комори – скельний каньйон у гірському масиві Синиці. Підземні кам’яні печери, язичницькі святилища та схрон Олекси Довбуша та його опришків – чудове поєднання.
В пошуках краси водної стихії поблизу можна завітати до с. Верхній Ясенів і зробити гарні фото у Млинського водоспаду.
Маршрути поблизу Криворівні
- Починаємо шлях з села Криворівня і рухаємось маршрутом: гора Ігрець (1312 м) − перевал Буковець − гора Копилаш (1150 м) − гора Писаний Камінь (1221 м) − село Верхній Ясенів. Шлях не дуже складний, але довгуватий: 24 км. Середня за фізичною витривалістю група проходить його за 10 годин.
- Можна прогулятись ще одним маршрутом, що веде через хребет Довбушеві Комори. На цей раз починаємо рух з районного центру, села Верховина. Йдемо через присілок Слупійка, хребет Довбушеві Комори, присілок Заріччя і закінчуємо в с. Криворівня.
Ці маршрути – чудовий варіант поєднати оглядини гуцульських сіл та мальовничі пейзажі Карпат. Не забувайте, що це гірські місцевості, а тому гарні фото потребують і відповідної погоди.
Як доїхати до Криворівні
Громадським транспортом
Потягом до Ворохти можна потрапити зі Львову, Києва, Одеси, Харкова, сполучення до Рахова. З Ворохти вже рейсовим автобусом без проблем можна доїхати до Верховини, а звідти вже треба пересісти на маршрутку сполученням “Верховина-Косів”, дорогою попросіть водія щоб зупинився в Криворівні.
Автомобілем
Трасою з Києва через Тернопіль, Франківськ, Коломию, Косів до Криворівні.
Зі Львова: трасою H09 через Рогатин, Галич, Івано-Франківськ, Коломию, Косів і до Криворівні.
З Ужгорода: через Мукачево, Хуст, Тячів, Рахів, Кваси і Ворохту.
