Їдучи в Карпати, багато мандрівників очікують на дику природу, віддаленість від цивілізації та якнайменшу кількість людей навколо. Проте, за останні роки українські Карпати значно набрали популярності серед туристів. На такі відомі вершини як Говерла (2061 м) чи Хом’як (1542 м) вишиковуються справжні черги «підкорювачів». Та все ж є в горах вершини і масиви, де ще масовий туризм не такий розвинутий.
Одним з таких місць є гора Ґерґіт (або ж Грегіт) у масиві Покутсько-Буковинські Карпати.
Гора Ґерґіт висотою 1472 м над рівнем моря – це найвища вершина Косівського району Івано-Франківської області, а відтак найвища у Національному природному парку «Гуцульщина», створеному у 2002 році у межах Косівщини. Поблизу села Космач у 1996 році створено ландшафтний заказник місцевого значення «Грегіт» площею 310 га, який зараз є складовою НПП «Гуцульщина».
Найближчі населені пункти до г. Грегіт: с. Волова (близько 7 км), с. Шепіт (близько 7 км), с. Бережниця (близько 10 км), с. Космач (близько 11 км), с. Віпче (близько 11 км), смт. Верховина ( близько 15 км).
Гора Грегіт – це четверта за висотою гора Покутсько-Буковинських Карпат після г. Ротило (1483 м), г. Хорде (1478 м) та г. Біла Кобила (1476 м). Цю частину українських Карпат ще часто називають Запрутські Горгани, бо місцевий рельєф дійсно схожий з горганським. Багато вершин, як і Грегіт, вкриті горгонами (цикотами), або як кажуть у цій частині Карпат – ґреґотами – великими каменями-пісковиками, порослими мохом салатового відтінку. Коли йдеш по тих каменюках, то вони цокають, ґорґочуть або ґреґочуть. Звідси й назва гори Ґерґіт.
Це місце людей притягує ще з давніх часів. Якщо дивитися на гору Грегіт здалеку, то вершина за контурами схожа на тризуб. Про гору писав свого часу «будитель» українського народу Маркіян Шашкевич. У 1931 році намалював Грегіт відомий український експресіоніст Олекса Новаківський, який тут часто був з учнями на планерах. Часто цю гору називають місцем сили. Про надзвичайну силу Грегота писав філософ і основоположник українського рідновірства Володимир Шаян, якому у 1934 ріці тут прийшло духовне прозріння, й саме на Греготі йому постала ідея відродження староукраїнської віри. У 2008 році наукова етнологічно-археологічна експедиція «Карпати-Дністер» під керівництвом професора Миколи Кугутяка відкрила в Карпатах ряд цікавих та унікальних пам'яток історії й культури стародавнього населення Гуцульщини епохи неоліту і бронзи. На горі Ґрегіт в каменях тоді виявити великі рукотворні чашоподібні заглибини. На найбільшому, так званому камені Довбуша, видовбано дві округлі чаші діаметром понад 30 см й завглибшки до 20 см. Недалеко є й третя, трохи менша чаша. На південній стороні каменя є так зване крісло Довбуша – еліпсоподібне утворення завширшки 70 см і завглибшки 60 см. Поруч продряпано кілька рівнораменних хрестів. Крім цих трьох чаш на горі Грегіт є ще 7 менших чашоподібних виїмок. Ці чаші дали підстави науковцям говорити про те, що в давні часи на Ґерґоті існувало святилище (язичницьке капище), а виїмки були місцями для жертвоприношень. Виявлені витесані на каменях хрести свідчать про те, що гору неодноразово освячували християнські священики щоб побороти «поганські» вірування. Мабуть, і парох села Брустури проводив тут якийсь обряд, бо всього за кілометр від каменя Довбуша на іншій великій брилі виявлено хрест і надпис «Stupnicki Petr. Paroch Brustur 1830». Гуцули вже давно християни, але цікаво, що багато вірувань і обрядів збереглися з тих давніх часів. Тож гора Грегіт, разом з Писаним Каменем та Терношорською Ладою, цікава туристам які люблять відвідувати «місця сили».
Звичайно, не обійшлося тут без легенд про карпатських опришків. Олекса Довбуш часто бував у с. Космач, що поблизу гори. У Космачі його вбили й несли на топірцях вірні товариші свого славного отамана на високу гору Ґрегіт...
Вершина Грегота частково заліснена, але є місця, з яких відкриваються гарні краєвиди на Чорногірський хребет та Запрутські Горгани.
Хочете духовного спокою та чистого карпатського повітря? Вам на Грегіт!
Маршрути на гору Грегіт
- Найлегший спосіб піднятися на вершину – починати підйом з села Шепіт. Дорога на гору Грегіт йде відкритим хребтом Щівник, з якого відкриваються пречудові краєвиди на село Космач та на сусідні вершини: г. Версалем (1407 м), г. Ротило (1483 м), г. Габорянську (1445 м), г. Бубенську (1232 м) та г. Білу Кобилу (1477 м).
Нитка маршруту: село Шепіт – гора Грегіт – село Шепіт.
Довжина маршруту: 15 км.
Перепад висот: 807 м вверх і стільки ж униз.
Тривалість: 6–7 годин. - За один день також зручно пройти кільцевим маршрутом з с. Волова, що неподалік Верховини, через гору Ротило.
Нитка маршруту: село Волова – гора Ротило (1483 м) – полонина Крами – гора Грегіт – село Волова.
Довжина маршруту: 20 км.
Перепад висот: 1069 м вверх і стільки ж униз.
Тривалість: 9–10 годин, або з однією ночівлею на мальовничій полонині. - Також часто в одноденний похід ходять з найбільшого на Гуцульщині села Космач. Цьому селу потрібно присвятити окрему увагу під час мандрівки, тож якщо ви сюди приїхали, присвятіть час і селу, і горам.
Нитка маршруту: село Космач – гора Грегіт – село Космач.
Довжина маршруту: 23 км.
Перепад висот: 1120 м вверх і вниз.
Тривалість: 9–10 год.
Запрутські Горгани – цікавий карпатський масив. Він малолюдний, тому тут можна планувати й багатоденні походи. Можна йти найдовшим варіантом від с. Микуличин через г. Ягідну і до Космача чи Буковецького перевалу. Можна стартувати у с. Волова і спускатися до смт. Верховина.
Нитка маршруту: село Волова – г. Ротило (1483 м) – полонина Крами – г. Грегіт (1472 м) – полонина Веснарка – г. Біла Кобила (1477 м) – село Віпче – смт. Верховина.
Довжина маршруту: 27 км.
Перепад висот: 1334 вверх і 1489 вниз.
Тривалість: 2 дні.
А можна за два дні прогулятися від села Шепіт Запрутськими Горганами через Грегіт на г. Ротило і спуститися в село Волова. Детальніший опис дивіться тут.
Обирайте маршрут на Грегіт, який найкраще підходить саме вам, і гайда в подорож Карпатами!
Що цікавого подивитись поблизу гори Грегіт?
Гора Біла Кобила нагадує, як легко можна здогадатись з назви, конячку. З неї відкриваються чудові краєвиди на оточуючі терени.
Якщо ви хочете відвідати більше «місць сили» в Карпатах, то радимо заглянути до вже згаданого скельного комплексу Терношорська Лада.
Продовжити подорож Карпатами можна відвідинами мальовничих водоспадів неподалік: Терношорського Гука та Косівського Гука.
Ну і чудовим доповненням вашого маршруту будуть колоритні гуцульські селища: Коломия, Шешори та Косів, кожне з яких дасть можливість прикупити крафтові вироби ручної роботи та відвідати цікаві музеї.
Як дістатись до гори Грегіт?
Громадським транспортом
Найближчі залізничні станції знаходяться у м. Коломия, смт. Ворохта і м. Івано-Франківськ. Сюди курсують поїзди дальнього сполучення. З автовокзалів цих міст далі легше добиратися. Автобуси, які курсують між Ворохтою та Верховиною, зупиняються біля с. Волова, звідки починається підйом на Грегіт через Ротило. До с. Шепіт та с. Космач є прямі автобуси з м. Коломия, м. Косів та м. Івано-Франківськ. Графік курсування потрібно уточнювати за телефоном на місцевих автостанція.
Автомобілем
Найлегше до місць початку маршрутів на гору Грегіт добратися власним автомобілем. Центральні траси відремонтовані. Але села, з яких починається маршрут на гору, знаходяться дальше від основних та центральних доріг і добиратися до підніжжя довго та складно через українське бездоріжжя, але реально.
