Похід Чорногірським хребтом – це обов’язкова програма для всіх любителів гірських походів. Є багато варіантів проходження маршруту українськими двотисячниками, тут ми вам розкажемо про деякі деталі одного із найпопулярніших.
Перед початком походу потрібно гарно все продумати: спланувати логістику; розібрати сам маршрут (місця ночівлі, джерела на шляху і т.д); підібрати легке та надійне спорядження; подумати про провіант. Пам’ятайте, що це кількаденний маршрут, а тому все має бути гарно сплановано.
Отже, основна частина Чорногірського хребта простягається на довжину близько 40 кілометрів між долинами річок Чорна Тиса на заході і Чорний Черемош на сході. На хребті ми маємо 6 офіційних двотисячників: г. Говерла (2061 м), г. Бребенескул (2035 м), г. Піп Іван Чорногірський (2028 м), г. Петрос (2020 м), г. Гутин Томнатик (2016 м) і г. Ребра (2001 м). Гора Менчул (2000,5 м) трішки не доросла, оскільки її «природня» висота складає 1998 м. Але небайдужі активісти допомогли їй стати нашим сьомим двотисячником доставляючи на вершині каміння щоб збільшити висоту. Втім, «в клуб двотисячників» її приймають далеко не всі.
Одним із основних варіантів проходження маршруту українськими двох тисячниками є напрям з г. Піп Іван на г. Петрос. Вибір маршруту залежить від логістики добирання до місця старту й від фінішу, а також від того, чи ви любите плавні підйоми і круті спуски чи круті підйоми й плавні спуски. Ми любимо ходити від Попа Івана до Петроса з крутими підйомами, але обирати вам.
Перший етап в поході українськими двотисячниками – піднятися на Чорногірський хребет.
Починаємо похід із с. Дземброня, рухаємось синім маркуванням від магазину 2,8 км до полонини під Смотричем.
Далі з полонини обираємо ліву стежку і йдемо 2,5 км до вершини г. Смотрич (1898 м). Тепер рухаємось до перемички приблизно 1,5 км. На перемичці орієнтуємось на жовте маркування, тримаємось стежки лівіше і майже за 3 км опиняємось у підніжжя г. Піп Іван, де починається червоне маркування. Більш детальний опис цього етапу, а також як на додаток відвідати г. Вухатий камінь (1864 м) та Дзембронські водоспади, дивіться тут.
Зверніть увагу! В описі – одноденний варіант походу на г. Піп Іван Чорногірський з маленьким рюкзачком, у вас же ж буде великий і, в перший день походу, тяжкий похідський наплічник, тому плануйте підйом на Чорну Гору вже наступного дня.
Місця для ночівлі перед Попом Іваном, як і на всьому хребті, без дров, тому беріть туристичні пальники. Є два хороших варіанти для розбиття табору: після спуску з г. Вухатий Камінь (1864 м) на галявині недалеко від джерела (потічка), або біля руїн притулку за сідловиною, тут теж є джерело.
На другий день піднімайтесь на вершину першого двотисячника – Попа Івана Чорногірського (2028 м). Якщо є можливість на когось залишити рюкзаки на перемичці, то можна на вершину збігати без лишньої ваги. Спустившись назад продовжуйте рух Чорногірським хребтом.
Зверніть увагу! На вершину також можна дістатись маршрутом КПП «Шибене» – Піп Іван Чорногірський. Найкращі місця для ночівлі в цьому варіанті або на полонині Веснарка (тут є джерела, дрова і колиби пастухів), або трохи далі біля високогірного озера Марічейка (теж немає проблем з дровами і джерелами + є невеличкий туристичний притулок). Після ночівлі запасіться водою й рушайте на перший двотисячник.
Другий етап в поході українськими двотисячниками – проходження Чорногірського хребта.
Цей етап потрібно розбити на частини, бо загальна довжина шляху від гори Піп Іван Чорногірський до Петроса складає близько 30 км. Загальний перепад висот на маршруті двотисячниками: вверх 1854 м і 1843 м вниз, це не враховуючи підйому та спуску на сам хребет. Якщо ви не спортсмен, то потрібно планувати кілька ночівель, а їх кількість залежатиме від того, скільки у вас часу. Тут вам розповімо, як би ми робили для свого комфорту й відпочинку.
Отже, на другий день походу ви вже піднялися на перший український двотисячник – Піп Іван Чорногірський. Відпочивши біля обсерваторії «Білий Слон» і нафотографувавшись досхочу, рушайте далі по хребту. Орієнтуйтесь на червоне маркування Закарпатського туристичного шляху, або ж старі прикордонні стовпчики чехословацько-польського кордону. За 40 хвилин ви спуститесь з вершини до перемички на висоту 1800 м і далі майже рівною дорогою за 30 хв. дійдете до г. Дземброня (1877 м). Якщо ви любите колекціонувати вершини, то можете вискочити на Дземброню, але є можливість її оминути. До наступної вершини на маршруті двотисячниками ви дійдете орієнтовно за 1 год., це буде г. Менчул (1998 / 2000,5 м). Менчул знаходиться трішки в стороні від Закарпатського туристичного шляху. До вершини від основного маршруту 550 м з набором висоти 82 м. Можна збігати й без наплічників.
За Менчулом починаються варіанти продовження маршруту, які будуть залежати від сил і кількості днів, які у вас відведені для походу. Можна зразу прямувати до місця ночівлі біля найвисокогірнішого озера українських Карпат – Бребенескул (1801 м), а наступні три двотисячники залишити на третій день: сходити на них радіально без важких рюкзаків, плюс залишити час на відпочинок біля озера.
Але якщо є ще сили, до темноти ще достатньо часу, а днів на похід у вас не так багато, то з Менчула йдіть зразу на другий двотисячник – г. Бребенескул (2038 м) і вже з нього спускайтесь до однойменного озера. Від Менчула до вершини Бребенескула приблизно 35–45 хвилин ходу. Можна пройти по самому хребту (1,1 км), а можна далі Закарпатським туристичним шляхом (1,8 км). У другому варіанті по дорозі буде кілька джерел.
Другу ночівлю ми рекомендуємо робити біля озера Бребенескул через його неймовірну красу. Але пам’ятайте, що до озера потрібно з Чорногірського хребта спуститися (скинути 200 – 250 м), а потім на хребет потрібно буде піднятися назад. Дехто йде далі, але ми рекомендуємо порелаксувати біля вже другого озера на маршруті Чорногірським хребтом.
Третій день. Тут два варіанти:
- йдемо далі хребтом з наплічниками. Тоді складаємо табір і піднімаємось на Чорногірський хребет та рухаємось далі по маршруту;
- залишаємо табір (бажано щоб хтось залишився), беремо перекус і йдемо радіально на навколишні вершини. Можна сходити на г. Гутин Томнатик (2016 м), г. Ребра (2001 м), а якщо попереднього дня не ходили, то на г. Бребенескул (2038 м). Якщо у вас достатньо сил, то можна збігати і на г. Шпиці (1863 м). Після прогулянки повертайтеся в табір. А на четвертий день походу всі ці вершини можна буде траверсувати (обійти).
Тепер поговоримо про продовження маршруту двотисячниками. Від озера Бребенескул крутою стежкою піднімайтесь на хребет. Вид на озеро з хребта заворожує. Та й взагалі ця частина маршруту просто казкова. В літній період в цьому районі можна зустріти отари овечок. Підйом від озера на хребет нелегкий, але споглядання навколишньої краси вам додасть сил.
До наступного двотисячника, г. Гутин Томнатик (2016 м), вам треба від основної стежки відійти вліво на 700 м і за 20 хв. ви будете на вершині. Повертайтесь назад та йдіть далі хребтом. Наступною вас зустріне гора Ребра (2001 м). Чому її так назвали, ви зрозумієте піднявшись на неї. З Ребер вам відкриється пречудовий вигляд на Шпиці. З г. Ребра за 10 хв. ви дійдете до перемички зі Шпицями, а якщо ви продовжуєте рух хребтом, то тримайтеся лівіше по основному маршруту.
Далі рухайтесь хребтом близько 20 хв. (1,5 км) допоки не побачите озеро Несамовите. Воно манить до себе красою і прохолодою. Біля Несамовитого можна планувати ночівлю, але при умові що у вас релаксовий маршрут, бо від озера Бребенескул сюди всього лиш якихось 4 км.
Попереду ви вже побачите г. Туркул (1933 м). Вершину можна траверсувати правою стороною, що ми й рекомендуємо, оскільки підйом на гору не з найлегших. Гору Данциж (1855 м) і г. Пожижевську (1822 м) теж можна обійти, але лівою стороною. А от на вершину г. Брескул (1911 м) доведеться завітати. З Брескула можна помилуватись величчю Говерли, набратись сил і терпіння перед сходженням на найвищу вершину України. Спустившись з Брескула, вас чекає останній на цей день крутий підйом. Десь 40 хв. – і ви на Говерлі (2061 м). Насолоджуйтесь пейзажами, відпочивайте й рушайте вниз до місця ночівлі.
Від озера Бребенескул до вершини Говерли близько 9,5 км. А от місце ночівлі знову вибирати вам, нижче ми запропонуємо кілька варіантів.
Перший варіант – невеличкий притулок Карпатського біосферного заповідника. Від вершини сюди спускатися близько 10 хв. Недалеко є джерело.
Варіант другий – трохи нижче є галявини з джерелами та місцем для наметів.
Третій варіант – найкращий. Екологічний пункт «Перемичка». Тут є колиби на випадок негоди, доступ до дров, недалеко знаходиться джерело. Та й у працівників Карпатського біосферного заповідника часом можна поповнити свої запаси провіанту.
Варіант четвертий – для найвитріваліших. Йдіть максимально близько до Петроса. Найкраще ставати на полонині Головческа. Сюди ще буде близько 7 км, але наступного дня матимете трохи перевагу в часі.
Останній день маршруту двотисячниками і остання вершина – г. Петрос (2020 м). Часто неприступний. Недарма його назва перекладається як «камінь». Підйом на Петрос з цього боку вимагає достатньо сил і терпіння. З полонини Головческа до вершини якихось 1,6 км, але з набором висоти 470 м, хто вчив геометрію, то розуміє який кут підйому… По часу на вершину близько 1,5 год. Якщо вас пустив до себе Петрос, насолоджуйтесь його величчю та красою Чорногірського хребта. З вершини ви гарно можете оцінити відстань, яку ви пройшли від Попа Івана Чорногірського.
Третій етап у поході українськими двотисячниками – спуск до цивілізації.
Тут, як і з виходом на Чорногірський хребет, є кілька варіантів спуску з Петроса.
Варіант 1: г. Петрос – г. Петросул (1848 м) – г. Какараза (1559 м) – полонина Шиса – смт. Ясіня (або присілок Свидовець, коротше на 2 км)
Орієнтуйтесь на вказівник на вершині й ідіть синім маршрутом. За 20 хвилин ви спуститесь на г. Петросул. Ще орієнтовно за годину дійдете до г. Какараза. Перед нею є галявина з джерелом. Саму гору обходимо, й майже за 2 км будете на полонині Шиса на роздоріжжі. Тут вам обирати куди потрібно далі. Вправо по синьому маркеру за 8,5 км спуститеся в центр смт. Ясіня, або лівіше по зеленому маршруту за 4,8 км спуститесь у Свидовець до траси. Спуск до Свидовця з Петроса – 11,1 км, до Ясіня – 13,5 км.
Зверніть увагу! Це наш основний маршрут, адже він дозволяє побачити якнайбільше красот Чорногірського хребта, та мінімалізує можливі проблеми з транспортом. Інші два варіанти опціональні.
Варіант 2: г. Петрос – Козьмещик – с. Лазещина.
Мабуть, найлегший варіант, бо так можна сходити на Петрос без наплічників. Спускаєтесь з вершини назад на полонину Головческа і далі дорогою вниз орієнтуючись на синє маркування, орієнтовно за 2 години будете в Козьмещику. Далі дорогою 10 км до Лазещини (тут є можливість під’їхати). До Лазещини можна дійти за 14,5 км з полонини від колиб лівіше немаркованим маршрутом, але виграєте не так багато – близько 2 км.
Варіант 3: г. Петрос – Біостаціонар ЛНУ – с. Кваси (с. Кавелів)
На вершині орієнтуйтесь на вказівник і йдіть червоним маршрутом Закарпатського туристичного шляху. Тут плавний спуск з Петроса дорогою. Десь за 1,5 години спуститесь під г. Шешул (1728 м). Вершину обходьте справа, орієнтуючись на вказівник до біостаціонару або червоний маркер. Пройшовши 140 метрів, зріжте дорогу стежкою вліво. Орієнтовно за 50 хв. ви дійдете до біостаціонару Львівського національного університету ім.
І. Франка. Далі біостаціонару буде роздоріжжя.
Праворуч (жовтий маршрут) – дорога через полонину Шумнеска до с. Кавелів (бл. 13 км), ви ж тримайтесь лівіше червоного маркеру і йдіть через полонину Менчул. За 3,3 км буде наступна полонина – Джоржева Прелука. Якщо вам потрібно буде в с. Кавелів, то на цій полонині візьміть правіше на стежку і за 2,5 км будете біля траси. Лівіше ж йде маркована дорога до Квасів (4,5 км) до траси. Можна дорогу трохи скоротити. Перед біостаціонаром поверніть лівіше. Шлях буде на 2 км коротший, але спуск крутіший.
Спуск в с. Кваси з г. Петрос – 16 км, в с. Кавелів – 13 км.
Загальна довжина походу: 50–60 кілометрів в залежності від місця старту та фінішу.
Тривалість: 4–5 днів
Як дістатись до місця старту маршруту (с. Дземброня)?
Громадським транспортом
До села Дземброня можна доїхати автобусом з Верховини (відправлення о 12.00, 15.30 та близько 17.30), а туди потрапити можна з автовокзалу Івано-Франківська, до Франківська прямують потяги з великих міст України.
Автомобілем
До с. Дземброня доїхати можна з Києва, проїжджаючи Житомир, Івано-Франківськ та прямуючи через населені пункти Отинія-Коломия-Косів-Криворівня-Верховина-Красний прямо до високогірного села Дземброня.
