В одному ідеальному українському місті є один майже ідеальний замок. Тобто він ідеальний за побудовою і колись був за оборонною здатністю. Проте, в силу різних історичних обставин, він був занедбаний, а тому кажемо «майже ідеальний». Але це поки що, бо останні кілька років його намагаються привести до ладу: реставрують і створюють цікаву експозицію.
Приємно спостерігати, як ця особлива з-поміж замків Львівщини пам’ятка національного значення набирає популярності. Жовківський замок все частіше стає тою родзинкою, на основі якої будуються нові туристичні маршрути замками Галичини. Це чудово, що до замку в Жовкві повертається давня слава. Ця твердиня була королівською резиденцією, місцем святкування ряду перемог, підписання різних угод. У Жовківському замку гостювали відомі історичні особистості і, разом з тим, була могутня в’язниця, з якої нікому не вдалося втекти. А ще тут був великий монетний двір, заснований жінкою. І загалом, власниками замку у Жовкві в більшості своїй були жінки, але починалося все з дуже особливого чоловіка.
Історія Жовківського замку
Станіслав Жолкевський – польський військовий і політичний діяч. Він був коронним польським гетьманом, воєводою Київським, великим коронним гетьманом та канцлером Речі Посполитої у XVII ст. А ще він став засновником і будівничим ідеального міста, що отримало назву від його прізвища – Жовква. А починалося це місто з побудови замку.
Чудову ренесансну оборонну споруду у 1594–1606 роках звів архітектор, який на той час спорудив вже чимало пам’яток у Львові (зокрема, Бернардинський монастир або Успенську церкву) Павло Щасливий, разом з Павлом Римлянином та Амброзієм Прихильним.
Жовківський замок – прямокутна двоповерхова фортеця з вежами по кутах, бійницями для охорони і захистом від ворогів. Перед замком від ринкової площі був рів з водою, вали (якщо вірити документальним згадкам, то шириною 17 м) і звідний міст, що кріпився у в’їзній брамі з чотириярусною надбрамною вежею. З тильної сторони фортецю захищала заплава річки Свиня.
Внутрішнє подвір’я Жовківського замку складало 120 на 120 м, всередині якого була криниця.
Кожна із сторін замку-прямокутника мала своє призначення:
- фронтальна (північна) несла оборонну місію, тут був звідний міст, жила і чатувала сторожа, був арсенал, кузня, конюшня з каретним двором;
- 2 бічні корпуси (східний і західний) – це гостьові покої та господарські приміщення: замкові кухні, пекарні, комори та кімнати прислуги;
- тильна (південна) – житловий корпус власників + скарбниця, кабінети та парадні зали для офіційних прийомів, палацова бібліотека та колекції зброї та творів мистецтва.
Поруч з житловою частиною була замкова каплиця, яку у XVIII ст. розібрали разом із всіма оборонними мурами міста Жовква. За замком був парк і сад, закладений дружиною Станіслава Жолкевського Регіною. Також був звіринець, в якому жили олені, зубри та сарни. Пам’ять про нього береже одна з брам замку, яка досі називається Звіринецька.
Замок у Жовкві, як й інші його сучасники, був пишно оздоблений гобеленами й картинами, портретами Жолкевських. Окрасою залів були каміни, обрамлені мармуром. Все, що могло служити оздобленням замку – тканини, килими, меблі, мисливські й військові трофеї, звозили до Жовкви. Особливо багаті скарби були здобуті під час московського походу.
Свій вигляд Жовківський замок змінив у часи, коли перейшов у володіння правнука Станіслава Жолкевського – Яна ІІІ Собеського. Цей видатний полководець і король Речі Посполитої, що народився у Олеському і господарював у Поморянському замках, суттєво реконструював замок в Жовкві, перетворивши його з фортеці на палац. Тоді збільшили габарити вікон і додали до них білокам’яні різьблені обрамлення. Білокам’яним став і портал в’їздної брами. Шатрові дахи вже змінили на банеподібні і покрили мідною бляхою.
Стараннями архітекторів Петера Бебера та Августина Лоцці, Жовківський замок став справжньою королівською резиденцією. Він отримав розкішний вхід у житловий корпус та двоповерхову аркадну галереєю зі сходами, що була оздоблена скульптурами попередніх його власників. За замком облаштували італійський парк з двома терасами, фонтаном, лазнями на ставі. А далі в лісовій зоні був літній палац. Від цього всього лиш згадки в документах і мемуарах залишились. Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом XIX–XX століть.
Перша світова війна завадила планам реновації Жовківського замку… Відступаючи з Галичини, російські війська у 1915 році спалили палац. В міжвоєнний період його відновлювали у 2 етапи, але робіт не завершили.
З приходом радянської влади замок в Жовкві став частково в’язницею, а частково – житлом для радянських офіцерів та працівників каральних органів. Використання замкових кімнат під житло тривало аж до початку XXI століття.
Новий етап у життя Жовківського замку настав у 2015 році, коли виселили всіх квартирантів і усунули недоліки реставрації попередніх років. Тоді відновили дах палацу та відбудували одну з його веж. У майбутньому, в відреставрованих залах, планують відкрити готель, ресторан, конференц-зали, великий музей, а позаду відродити італійський парк.
Вже зараз у відновлених інтер’єрах східної вежі зробили гарну експозицію. Чотири виставкові зали доступні для туристів у Жовківському замку:
- «Історична кузня та монетний двір»;
- «Гетьманська зала»;
- «Ідеальне місто»;
- «Історія замку».
Тепер це музей-заповідник «Жовківський замок», що є складовою Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Радимо замовити екскурсію Жовківським замком, під час якої довідаєтесь, наприклад, про те, що його управителем певний час був Михайло Хмель, батько Богдана Хмельницького… Або про те, за яких умов тут бував гетьман України Іван Мазепа та яку роль грав цей замок у Північній війні. Повірте, ви будете здивовані.
Окрім замку, радимо у заповіднику взяти і екскурсовода для огляду міста та щоб почути його цікаві і смішні легенди, частиною з яких ділимось.
Легенди Жовкви і замку
Найпопулярніша і найсмішніша легенда цього населеного пункту розповідає про те, як назву Свиня отримала місцева річка. Отож, російський імператор Петро І перебрав алкоголю і впав у річку. Відтоді вона й називається Свиня.
Друга історія пов’язана з підземними ходами, ну бо що ж то за замок без ходів?!
Існує легенда, що від замкових садів до гори Гарай, де був збудований літній палац Яна III, вів підземний хід. Місцеві мешканці дотепер розповідають, що підземний коридор в пасмі Гараю розходиться на чотири сторони світу: до Львова, до Василіанського монастиря в Крехові, замку в Жовкві і потаємного виходу в лісі. За легендою, головний львівський коридор поступово розширюється так, що дозволяє цілком вільно їхати ним риссю на коні, і що в коридорі є кам’яні пійла для коней. У тому, що в підніжжі північного схилу Гараю є частково засипаний вхід до підземного коридору в формі хреста з цегляними отинькованими склепіннями і збірником джерельної води, можна переконатися і сьогодні. Фрагменти підземних ходів неодноразово виявляли і в самому місті.
Графік роботи та ціни Жовківського замку
Телефон для довідок та бронювання: +38 (097) 161 3799
У військовий час Жовківський замок працює за графіком:
Субота – Неділя: 11:00 – 18:00.
Вартість квитків:
- дорослі – 100 грн.;
- діти і пенсіонери – 30 грн.;
- студенти – 60 грн.
Сімейні квитки:
- 1 дорослий + 1 або 2 дитини – 100 грн.;
- 2 дорослих + 1 або 2 дитини – 180 грн.
Вартість екскурсій:
- дорослі до 10 осіб – 200 грн.;
- група до 20 осіб – 500 грн.;
- для дітей і пенсіонерів – 60 грн.;
- для студентів – 90 грн.;
- іноземною мовою (польська) – 300 грн.
Екскурсії містом та об’єктами заповідника:
- до 10 осіб – 400 грн.;
- для групи до 20 осіб – 750 грн.
Що цікавого поруч з замком у Жовкві
Виходите з воріт замку і відразу опиняєтесь на колишній ринковій площі міста. По центру площі можна побачити залишки пранґера – стовпа ганьби, на місці якого зараз час від часу влаштовують якісь дійства, стоїть ялинка. Але не поспішайте відразу йти в центр площі. Зробіть 150 кроків ліворуч щоб оглянути Ратушу. Наполегливо рекомендуємо оглянути її не лише зовні, а й придбати вхідний квиток і заглянути всередину. Здолайте кілька десятків сходинок щоб побачити гарну панораму міста Жовква з магістрату.
Поруч з Ратушею знаходиться костел св. Лаврентія – неймовірна пам’ятка епохи ренесансу, зведена тими ж майстрами і в цей же час, що й замок. Стіни святині прикрашені епітафіями представників роду Жолкевських, що спочивають у криптах. Спустіться в підземелля костелу, щоб віддати їм честь.
А далі з ринкової площі можна рухатися у різні сторони, щоб побачити основні пам’ятки міста. Практично всі вони в межах 5–7 хвилин ходьби від замку:
- торгові ряди ринкової площі, в яких тепер зосередились кафе і кав’ярні та житлова забудова;
- церква Серця Ісусового і монастир Василіян з неймовірними розписами Юліана Буцманюка в стилі український модерн. На стінах храму побачите сцени з політичного життя УНР і ЗУНР;
- синагога XVII ст., що мала колись оборонний характер;
- колишній домініканський монастир – тепер церква св. Йосафата. Збудований матір’ю короля Яна ІІІ Собєського Теофілією в пам’ять про загиблого в поході сина Марка.
Далі від центру вас чекає ще одна справжня перлинка м. Жовква – Троїцька церква, що є в списку охорони світової спадщини ЮНЕСКО.
Де знаходиться та як дістатись зі Львова
Громадським транспортом
Приміським потягом Львів – Рава-Руська, що відправляється з головного залізничного вокзалу, можна дістатися до Жовкви двічі на день (о 9.15 та 20.55). Слідувати потрібно до станції Нестерів-Львівський орієнтовно 1 год 20 хв. Від залізничної станції до замку приблизно 10 хв пішки.
Автобуси Львів–Жовква відправляються з АС-2 (вул. Б.Хмельницького, 225) з середнім інтервалом 15–20 хв. Також з центру міста – усі автобуси, що курсують від зупинки, що поруч з готелем «Львів» (вул. Зернова, 8) у села Жовківського району заїжджають у центр міста Жовква. Від автостанції у Жовкві до замку всього 5 хв пішки.
Автомобілем
Автодорогою Львів – Рава-Руська долаємо відстань 30 км. У центральній частині міста Жовка всі дороги виведуть вас до замку.
Проте, на всяк випадок введіть в навігаторі адресу: пл. Вічева, 2 або GPS-координати замку в Жовкві: 50.05450058, 23.96976089
