Відпочинок в Карпатах завжди манив туристів, і дійсно, тут є чим насолодитись: природа щедро нагородила цей край фантастичною красою. Подорожі Карпатами приведуть до різноманітних міст, селищ, скель та річок, що є справжньою візитівкою цього краю. Проте, в багатьох подорожуючих виникає логічне питання: чи є на цій доволі рівнинній території справжній середньовічний замок ? Вмощуйтесь зручніше, адже на вас чекає історія про одну з найбільших твердинь Покуття – Пнівський замок.
Як відомо нашим читачам, Прикарпаття після занепаду Галицько-Волинської держави у ХIV столітті стало ареною протистояння між Польщею та Угорщиною. Боротьба за українську спадщину була вкрай напруженою. З 1387 року цей край остаточно перейшов до рук польської корони, яка стала успішнішою за своїх суперників.
За віддану службу королю його васали отримували значні земельні угіддя. Так, територію Покуття було віддано феодальному роду угорського походження Куропатвів. Саме вони для укріплення своєї влади збудували тут замок наприкінці XV − початку XVI століття, а сучасна форма фортифікації утворилась у XVII сторіччі. Своїй назві твердиня має завдячувати безкоштовній підневільній силі селян, які будували її та походили з селища Пніва, що було неподалік. Цікавою особливістю є те, що сучасне містечко Надвірна, біля якого тепер розташовується замок, завдячує своїй назві тому, що магнати мешкали в замку, а їхні слуги, тобто двірня, жили неподалік. З часом поселення двірні перетворилось на містечко Надвірну.
Родина Куропатвів швиденько зметикувала, що Пнівський замок стоїть на транскарпатському шляху, а отже утворення тут митниці, яка приноситиме чималі грошенята до скарбниці, була неминучою. Це призвело до нарощування чисельності населення і на довгі роки місто стало осередком життя багатьох ремісників.
Планування Пнівської твердині
Пнівський замок − це величезний неправильний п’ятикутник з вежами по кутах і товщиною стін до 1,8 м, побудований поблизу Старогори. Замок будували з великих тесаних брил гірського сірого каменю; здебільшого на внутрішніх боках стін використовували також червону цеглу. По кутах фортеці були розміщені п'ять сторожових веж з бійницями: в'їзна і чотири кутові (східна − кругла, північна і південна − шестигранні, західна − напівкругла), завдяки ним був відкритий огляд усього простору навколо. А бійниці, розміщені не лише у баштах, а й у стінах, давали можливість обстрілювати ворога з усіх сторін. В'їзд до твердині здійснювали через підйомний міст, перекинутий через штучно викопаний рів, який наповнювався водою.
Звичайно, Пнівський замок мав чимало потаємних ходів під собою. Тепер вони засипані землею, проте є версія, що вони вели до центру міста, Манявського скита, а декілька років тому під вагою століть у один з тунелів провалилася…частина ринку Надвірної!
Легенди про Пнівський замок
Безумовно, шановні читачі, для вас ми підготували трішки місцевої містики, бо який же замок без привидів? Подорожі Карпатами і пошук легенд – це майже синоніми. Подейкують, що в одній з кімнат Пнівського замку проводились катування, її немає на загальному плануванні, а коли її відкрили археологи, то почули звуки стогонів. Місцеві мольфари припустили, що це можуть бути кати, які проводили екзекуції, а тепер не можуть знайти місця у потойбіччі і спокутують свої гріхи. Нещодавно група місцевих туристів влаштувала вечірній банкет серед руїн замку, а посеред ночі всі прокинулись від незрозумілого стуку з-під землі. Як ви вже здогадались, ніяких робочих поблизу не знайшли, а найбільш вірогідною версією місцевих є те, що князь Куропатв найняв у свій час групу з чотирьох каменярів, які прокопували під землею потаємну дорогу до скарбниці, а після завершення робіт були щедро нагороджені… правом бути замурованими в одному з підземних лабіринтів. І ніби дотепер їхні спроби достукатись догори чутно людям, які приходять помилуватися залишками Пнівського замку.
Що ще не вистачає справжньому оборонному об’єкту? Правильно, перевірки на міцність. Довгий час Пнівський замок не штурмували, але перший млинець вийшов вкрай гливким: його пограбували не рицарі, а звичайнісінькі опришки – місцеві легкоозброєні загони розбишак на чолі з Гринею Кардашем в 1621 році. Проте перемога вийшла скороминучою, як і їхня вдача – місцеві шляхтичі наздогнали та вбили більшу частину месників. В 1648 році Пнівський замок став на шляху козаків на чолі з Богданом Хмельницьким. І тут постає інформаційна війна між Україною та Польщею: вітчизняна історіографія заявляє, що замок був узятий, а наші сусіди запевняють про його стійкість.
Достеменно відомо, що спроба турків у 1676 помилуватись видом із Пніва виявилась провальною.
У XVIII ст. рід Куропатвів згас, наступними володарями стала родина Цетнерів, а з 1800 року Пнів-Телефузів. На той час замок втратив своє оборонне значення, його почали розбирати місцеві на будівельні матеріали.
Зокрема, з міцних каменів зробили навіть справжню пивоварню.
Сучасний стан Пнівського замку
Пнівський замок зазнав впливу часу. Донині збереглись стіни в’їзної вежі посередині західної стіни та залишки замкових мурів з вікнами та дверними отворами. Проте, не засмучуйтесь надто сильно: купа крутих інстаграмних фото на фоні величних мурів та руїн вам гарантовано!
З 2004 року на території Пнівського замку проводиться реконструкція, яка переслідує мету відновити його колишню велич. В 2010 році місцева річка Підзамче підмила схил, і східна вежа обвалилась. Одним з напрямів реконструкції є укріплення схилів пагорбів аби ця історія не повторилась.
В 2018 році було виграно грант ЄС на реконструкцію Пнівського замку, тож чекаємо на її швидке завершення, а також на натовп туристів, що прийдуть на відпочинок в Карпатах помилуватись справжнім витвором мистецтва.
Що подивитись поруч з Пнівським замком ?
Перш за все неподалік Пнівського замку знаходиться один із духовних центрів Карпат – Манявський скит.
Відпочинок в Карпатах можна перетворити на створення власного топ-у водоспадів. Околиці Пнівського замку якнайкраще підходять для початку цієї затії, адже неподалік знаходиться Манявський, Бухтівецький, Крапельковий, Мар’янчині водоспади, а також Дзвінка, Пробій, Дівочі сльози та багато інших.
Подорожі Карпатами – це і знайомство з колоритом цього регіону. Для цього чудово підходить відвідини місто Яремче, що відоме своїм ярмарком, вольєрним господарством, чанами тощо.
Всього в 16 км від Пнівського замку розташована геологічна пам’ятка природи Старунський грязьовий вулкан.
Як дістатись до Пнівського замку
Громадським транспортом
Зі сторони Львова автобусом їдемо до Яремче і виходимо в селі Пнів (за Надвірною). Звідси до Пнівського замку всього 5 км. Можна також доїхати поїздом до Яремче, а звідки автобусом в напрямку на Львів. До замку можна їхати автобусом як з Надвірної, так і з Пнева.
Автомобілем
З боку Києва їдемо трасою H18 до Івано-Франківська, не заїжджаючи в нього їдемо трасою T0906 в сторону Надвірної / «Буковеля». Під’їхати на авто можна аж до внутрішнього двору замку, де колись був маєток господарів.
