Закарпаття справедливо можна назвати краєм вина та замків, з якими гріх обмежуватись одним побаченням. Невицький замок поблизу Ужгорода впевнено входить в цю категорію, привертаючи уваги не тільки виглядом, а й чималою кількістю легенд та історій. Сама фортеця стоїть на 125-метровій горі вулканічного походження, звідки відкривається чудова панорама на р. Уж. Звісно, заснували її тут не через гарні краєвиди, адже люди завжди були практиками - Невицький замок стояв на варті важливих торгових шляхів регіону. Так, Угорське королівство сполучалось з Галицько-Волинською державою, Польщею, Литвою та навіть Московією. З веж Невицького замку можна було не тільки спостерігати за чималою площею, а й при потребі захистити за муром біженців та простий люд від кочовиків чи іноземних загарбників.
Невицький замок на карті регіону з’явився в XII-XIII ст. Спочатку це було просте земляне городище, яке потім обросло трьома потужними оборонними лініями й ровом. Коли ж у височенних стінах були пророблені спеціальні отвори, з яких захисники поливали нападників зливою куль, замок справді перетворився на одну з найбільш укріплених фортець регіону.
Як і багато інших місць на Закарпатті, Невицький замок має свою маленьку історію походження назви. Легенда мовить, що фортеця часто ставала місцем схову для найціннішого. А що може бути ціннішим, ніж життя власних дітей? Тому під час вторгнення чужинців Невицький замок часто ставав притулком для молодих дівчат - невіст, за що й отримав прізвисько “Невістський замок”. З часом назва трансформувалась в “Невицький замок”.
Фортеця зазнала значних ушкоджень після монголо-татарської навали 1241 року, але з часом була відновлена. Угорські королі часто передавали земельні наділи своїм наближеним або вельможам, прихильність і підтримку яки хотіли здобути. За різних власників Невицький замок добудовувався та укріплювався. Зокрема, за часи володарювання трансільванців був зведений потужний донжон - найбільша оборонна і житлова вежа, яка частково збереглась до сьогодні, а також колодязь, без якого неможливе життя у фортеці. Сам колодязь не викликав би подиву (бо, напевно, кожен замок мав його мати), якби не розміри - 4,5 км в глибину! Не виключено, що з колодця вела якась система потайних ходів.
З 1328 року Невицький замок надовго опиняється в руках угорських феодалів на прізвище Другети. За їх правління фортеця остаточно набуває багатьох рис італійських та ірландських замків. Коли рушниці та гармати замінили лук і стріли, Невицький замок досяг піку свого військового потенціалу. 1644 рік став для споруди переломним - військо трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці захопило та зруйнувало замок, після чого йому вже не судилося відновитись.
Легенди
Хіба можна уявити собі якийсь солідний середньовічний замок без легенд? Найбільш поширеною є оповідь про Поган-Діву. Місцеві розходяться в думках, адже хтось каже, що вона була місцевою, а інші вважають її турчанкою. Однак, всі перекази характеризують її як надзвичайно жорстоку правительку, що на додачу цікавилась темною магією та окультизмом. Легенда стверджує, що для зміцнення стін замку Поган-Діва наказала при будівництві до вапна додавати яйця і молоко. Тут наче нічого дивного, адже якщо подивитись на карту тогочасного регіону - укріплення мурів було цілком логічним кроком, а яйця з молоком, за деякими свідченнями, використовувались як допоміжний будівельний матеріал ще при зведенні єгипетських пірамід. Але власниця Невицького замку пішла далі і наказала брати не будь-яке молоко, а саме людське - ніби-то воно має сильнішу магічну силу. Немовлята залишались без їжі і помирали. Наступним рішенням Поган-Діви було добавляти до мурів також кров незайманих дівчат. Окремі легенди кажуть, що насправді вона використовувала кров для себе, оскільки була справжньою красунею і панічно боялась втратити молодість і вроду, а тому вирішила приймати омолоджуючі ванни з крові незайманих дівиць. Терор та страх скували жителів Невицького замку.
Ця історія тісно переплітається з іншою легендою про простого селянина Матяша. І вирішив він навести лад на цій багатостраждальній землі, а як краще за все це зробити, якщо не стати повноправним її володарем? Єдиного короля тоді не було, і вельможі зібрались в Ужгороді, щоб такого вибрати. Зі слів Матяша про королівство всі, звісно, посміялись, бо де ж таке видано - щоб з селянина в королі? І вирішили вельможі підкинути корону до стелі, а на кого вона впаде - той і буде королем. Такий собі спосіб обрати короля, але, вочевидь, нічого краще їм не придумалось. Легенда стверджує, що підкидали корону трічі - і кожного разу вона магічним чином пливла по повітрі і падала на голову Матяшу, ніби для нього і була створена. Тоді один із присутніх встромив залізного кийка в землю і сказав, що скоріше залізо зацвіте, аніж Матяш стане королем. І що ви думаєте? Залізний кий відразу барвисто зацвів, тому вельможам не залишилось нічого іншого як коронувати Матяша.
Новоспечений угорський король взяв в облогу Невицький замок. Легенда розповідає, що якось уночі спалахнула величезна пожежа, Поган-Діва злякалася і кинулась тікати підземним ходом. Та недалеко змогла дістатись. В лісі її волосся зачепилось за гілляки, але так міцно, ніби сам ліс хотів відомстити їй за все. Коли Матяш наздогнав Поган-Діву, та спробувала спокусити його і вмовляла одружитись на ній, запропонувавши правити разом. Але не піддався молодий король на ці чари і вбив відьму, а голову її привіз у Невицький замок на радість всього люду.
Цікаво, що прототипом Поган-Діви з легенди може бути реальна угорська графиня Єлизавета Баторій, відома як найбільш масова серійна вбивця, яка записувала свої садистські знущання в щоденник. Ця “нотатка” налічувала близько 650 імен жертв, але так і не була знайдена під час суду. Причини такої поведінки називались різні - жорстоке виховання, хвороба на епілепсію та навіть вампіризм. Втім, ці легенди дещо розбігаються з історією, оскільки між життям Єлизавети Баторій і правлінням короля Матяша пройшло майже 150 років. Багато скептиків відкидають цю легенду не тільки через відсутність віри в магічні сили, але й через практицизм королів. Політично зручно було звести наклеп на вдову, звинувативши її в чорній магії, і під цим приводом стратити й забрати собі Невицький замок.
Ще одна коротка легенда розповідає про трагічну історію молодої дівчини. Власник Невицького замку силою забрав наречену у мукачівського вельможі, однак, щоб не продовжувати конфлікт, запропонував віддати йому за дружину… свою дочку, коли тій виповниться 16. Коли дівчинка підросла і дізналась про свою вирішену наперед долю вийти заміж за старого герцога, то впала у відчай. Вона встигла покохати молодого і красивого юнака із Невицького замку. Розуміючи, що навіть смерть краще запланованого їй життя - вона вилізла на найвищу вежу замку і кинулась в річку. Легенда каже, що після її смерті навіть природа засумувала, прийшла страшна гроза і блискавка влучила в ту саму вежу, зруйнувавши її.
Легендою хтось назве і той факт, що Невицький замок у 1892 році відвідав Жюль Верн, що під враженням від цієї споруди написав роман “Замок в Карпатах”. Противники цієї історії наголошують на тому, що в 1886 році відомий письменник був поранений в ногу і до кінця життя не міг нормально рухатись (не кажучи вже про подорож із Франції в такі мальовничі, але все-таки далекі Карпати).
Легенди навколо Невицького замку відомі далеко за межами Ужгорода. Ширились історії про часті аварії та численні самогубства, вчинені без причини. У 2016 році Невицький замок став центром випуску “Слідство ведуть екстрасенси” на телеканалі СТБ. Відомі екстрасенси Ярослава Федорова та Рубіна Цибульська розслідували таємничі незгоди в житті співачки Ренати Штіфель, і це розслідування привело їх сюди. Медіуми підтвердили, що тут є якась містична сила, слід потойбічного світу. Екстрасенси зізнались, що навіть їм, людям звиклим до таких речей, було лячно. Врешті-решт, вони прийшли до висновку, що графиня (прототип Поган-Діви) не винувата у всіх тих звірствах, які їй приписують, і що дух її відчайдушно хоче відновити своє добре ім’я. Втім, вірити екстрасенсам чи ні - справа кожного.
Локації поруч
Кілька цікавинок можна побачити і дорогою до самого Невицького замку. По-перше, це Туфовий стовб. Здавалось би, що тут цікавого? А те, що це 10-метрова скеля вулканічної породи, яка за легендою символізує чоловіче начало і допомагає завагітніти тим жінкам, що помоляться біля нього. По-друге, це зображення з розп’яттям, розташовані вздовж дороги. Це символічна хресна дорога Ісуса до Голгофи, яка в 2015 році була навіть освячена. По-третє, відома липова алея авторства знаного угорського лісника Карла Вагнера і чудовий фонтан.
Як дістатись
До Невицького замку найпростіше потрапити, добравшись спочатку до Ужгорода, а звідти до с. Невицьке.
Громадським транспортом
Автобусом з автостанції “Ужгород-2” до с. Невицьке.
Авто
Дорогою з Ужгорода на Перечин.
