Закарпаття справедливо можна назвати краєм вина та замків, з якими гріх обмежуватись одним побаченням. Невицький замок поблизу Ужгорода впевнено входить в цю категорію, привертаючи уваги не тільки виглядом, а й чималою кількістю легенд та історій. Сама фортеця стоїть на 125-метровій горі вулканічного походження, звідки відкривається чудова панорама на р. Уж. Звісно, заснували її тут не через гарні краєвиди, адже люди завжди були практиками - Невицький замок стояв на варті важливих торгових шляхів регіону. Так, Угорське королівство сполучалось з Галицько-Волинською державою, Польщею, Литвою та навіть Московією. З веж Невицького замку можна було не тільки спостерігати за чималою площею, а й при потребі захистити за муром біженців та простий люд від кочовиків чи іноземних загарбників.
Невицький замок на карті регіону з’явився в XII-XIII ст. Спочатку це було просте земляне городище, яке потім обросло трьома потужними оборонними лініями й ровом. Коли ж у височенних стінах були пророблені спеціальні отвори, з яких захисники поливали нападників зливою куль, замок справді перетворився на одну з найбільш укріплених фортець регіону.
Як і багато інших місць на Закарпатті, Невицький замок має свою маленьку історію походження назви. Легенда мовить, що фортеця часто ставала місцем схову для найціннішого. А що може бути ціннішим, ніж життя власних дітей? Тому під час вторгнення чужинців Невицький замок часто ставав притулком для молодих дівчат - невіст, за що й отримав прізвисько “Невістський замок”. З часом назва трансформувалась в “Невицький замок”.
Фортеця зазнала значних ушкоджень після монголо-татарської навали 1241 року, але з часом була відновлена. Угорські королі часто передавали земельні наділи своїм наближеним або вельможам, прихильність і підтримку яки хотіли здобути. За різних власників Невицький замок добудовувався та укріплювався. Зокрема, за часи володарювання трансільванців був зведений потужний донжон - найбільша оборонна і житлова вежа, яка частково збереглась до сьогодні, а також колодязь, без якого неможливе життя у фортеці. Сам колодязь не викликав би подиву (бо, напевно, кожен замок мав його мати), якби не розміри - 4,5 км в глибину! Не виключено, що з колодця вела якась система потайних ходів.
З 1328 року Невицький замок надовго опиняється в руках угорських феодалів на прізвище Другети. За їх правління фортеця остаточно набуває багатьох рис італійських та ірландських замків. Коли рушниці та гармати замінили лук і стріли, Невицький замок досяг піку свого військового потенціалу. 1644 рік став для споруди переломним - військо трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці захопило та зруйнувало замок, після чого йому вже не судилося відновитись.
Легенди про Невицький Замок
Хіба можна уявити собі якийсь солідний середньовічний замок без легенд? Найбільш поширеною є оповідь про Поган-Діву. Місцеві розходяться в думках, адже хтось каже, що вона була місцевою, а інші вважають її турчанкою. Однак, всі перекази характеризують її як надзвичайно жорстоку правительку, що на додачу цікавилась темною магією та окультизмом. Легенда стверджує, що для зміцнення стін замку Поган-Діва наказала при будівництві до вапна додавати яйця і молоко. Тут наче нічого дивного, адже якщо подивитись на карту тогочасного регіону - укріплення мурів було цілком логічним кроком, а яйця з молоком, за деякими свідченнями, використовувались як допоміжний будівельний матеріал ще при зведенні єгипетських пірамід. Але власниця Невицького замку пішла далі і наказала брати не будь-яке молоко, а саме людське - ніби-то воно має сильнішу магічну силу. Немовлята залишались без їжі і помирали. Наступним рішенням Поган-Діви було добавляти до мурів також кров незайманих дівчат. Окремі легенди кажуть, що насправді вона використовувала кров для себе, оскільки була справжньою красунею і панічно боялась втратити молодість і вроду, а тому вирішила приймати омолоджуючі ванни з крові незайманих дівиць. Терор та страх скували жителів Невицького замку.
Ця історія тісно переплітається з іншою легендою про простого селянина Матяша. І вирішив він навести лад на цій багатостраждальній землі, а як краще за все це зробити, якщо не стати повноправним її володарем? Єдиного короля тоді не було, і вельможі зібрались в Ужгороді, щоб такого вибрати. Зі слів Матяша про королівство всі, звісно, посміялись, бо де ж таке видано - щоб з селянина в королі? І вирішили вельможі підкинути корону до стелі, а на кого вона впаде - той і буде королем. Такий собі спосіб обрати короля, але, вочевидь, нічого краще їм не придумалось. Легенда стверджує, що підкидали корону трічі - і кожного разу вона магічним чином пливла по повітрі і падала на голову Матяшу, ніби для нього і була створена. Тоді один із присутніх встромив залізного кийка в землю і сказав, що скоріше залізо зацвіте, аніж Матяш стане королем. І що ви думаєте? Залізний кий відразу барвисто зацвів, тому вельможам не залишилось нічого іншого як коронувати Матяша.
Новоспечений угорський король взяв в облогу Невицький замок. Легенда розповідає, що якось уночі спалахнула величезна пожежа, Поган-Діва злякалася і кинулась тікати підземним ходом. Та недалеко змогла дістатись. В лісі її волосся зачепилось за гілляки, але так міцно, ніби сам ліс хотів відомстити їй за все. Коли Матяш наздогнав Поган-Діву, та спробувала спокусити його і вмовляла одружитись на ній, запропонувавши правити разом. Але не піддався молодий король на ці чари і вбив відьму, а голову її привіз у Невицький замок на радість всього люду.
Цікаво, що прототипом Поган-Діви з легенди може бути реальна угорська графиня Єлизавета Баторій, відома як найбільш масова серійна вбивця, яка записувала свої садистські знущання в щоденник. Ця “нотатка” налічувала близько 650 імен жертв, але так і не була знайдена під час суду. Причини такої поведінки називались різні - жорстоке виховання, хвороба на епілепсію та навіть вампіризм. Втім, ці легенди дещо розбігаються з історією, оскільки між життям Єлизавети Баторій і правлінням короля Матяша пройшло майже 150 років. Багато скептиків відкидають цю легенду не тільки через відсутність віри в магічні сили, але й через практицизм королів. Політично зручно було звести наклеп на вдову, звинувативши її в чорній магії, і під цим приводом стратити й забрати собі Невицький замок.
Ще одна коротка легенда розповідає про трагічну історію молодої дівчини. Власник Невицького замку силою забрав наречену у мукачівського вельможі, однак, щоб не продовжувати конфлікт, запропонував віддати йому за дружину… свою дочку, коли тій виповниться 16. Коли дівчинка підросла і дізналась про свою вирішену наперед долю вийти заміж за старого герцога, то впала у відчай. Вона встигла покохати молодого і красивого юнака із Невицького замку. Розуміючи, що навіть смерть краще запланованого їй життя - вона вилізла на найвищу вежу замку і кинулась в річку. Легенда каже, що після її смерті навіть природа засумувала, прийшла страшна гроза і блискавка влучила в ту саму вежу, зруйнувавши її.
Легендою хтось назве і той факт, що Невицький замок у 1892 році відвідав Жюль Верн, що під враженням від цієї споруди написав роман “Замок в Карпатах”. Противники цієї історії наголошують на тому, що в 1886 році відомий письменник був поранений в ногу і до кінця життя не міг нормально рухатись (не кажучи вже про подорож із Франції в такі мальовничі, але все-таки далекі Карпати).
Легенди навколо Невицького замку відомі далеко за межами Ужгорода. Ширились історії про часті аварії та численні самогубства, вчинені без причини. У 2016 році Невицький замок став центром випуску “Слідство ведуть екстрасенси” на телеканалі СТБ. Відомі екстрасенси Ярослава Федорова та Рубіна Цибульська розслідували таємничі незгоди в житті співачки Ренати Штіфель, і це розслідування привело їх сюди. Медіуми підтвердили, що тут є якась містична сила, слід потойбічного світу. Екстрасенси зізнались, що навіть їм, людям звиклим до таких речей, було лячно. Врешті-решт, вони прийшли до висновку, що графиня (прототип Поган-Діви) не винувата у всіх тих звірствах, які їй приписують, і що дух її відчайдушно хоче відновити своє добре ім’я. Втім, вірити екстрасенсам чи ні - справа кожного.
Локації поруч
Кілька цікавинок можна побачити і дорогою до самого Невицького замку. По-перше, це Туфовий стовб. Здавалось би, що тут цікавого? А те, що це 10-метрова скеля вулканічної породи, яка за легендою символізує чоловіче начало і допомагає завагітніти тим жінкам, що помоляться біля нього. По-друге, це зображення з розп’яттям, розташовані вздовж дороги. Це символічна хресна дорога Ісуса до Голгофи, яка в 2015 році була навіть освячена. По-третє, відома липова алея авторства знаного угорського лісника Карла Вагнера і чудовий фонтан.
Від Невицького замку починається популярний одноденний маршрут до Анталовецької Поляни.
Як дістатись
До Невицького замку найпростіше потрапити, добравшись спочатку до Ужгорода, а звідти до с. Невицьке.
Громадським транспортом
Автобусом з автостанції “Ужгород-2” до с. Невицьке.
Авто
Дорогою з Ужгорода на Перечин.
