Анталовецька Поляна – це мальовнича вершина українських Карпат, що досягає висоти 968 метрів. Вона розташована в західній частині масиву Маковиця, який входить до складу Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. Її незвичайний рельєф сформувався внаслідок виверження давнього вулкана, а головним свідченням цього є воронкоподібна западина, що знаходиться поруч із основною вершиною.
Сьогодні цей згаслий вулкан уже не становить загрози, але залишив по собі унікальні природні утворення, такі як Ворочівські озера та базальтові скелі, які й донині захоплюють туристів своєю красою.
Гора Анталовецька Поляна – перлина Карпат із вулканічним минулим
Анталовецька Поляна оточена густими буковими та грабовими лісами, що створюють справжню атмосферу затишку та гармонії. На її території можна зустріти рідкісні види рослин, серед яких:
- Підсніжники та крокуси – перші провісники весни, що вкривають галявини яскравими кольорами.
- Беладона (Atropa belladonna) – отруйна, але водночас унікальна рослина, що використовується в медицині.
- Лісова лілія – єдиний дикорослий представник родини лілій в Україні.
Навесні територія гори перетворюється на барвистий квітковий килим, приваблюючи фотографів і любителів природи.
Попри те, що справжня вершина гори ховається у лісі та складається з кількох базальтових скель, трохи нижче розташована простора галявина, яку багато мандрівників помилково сприймають за головну вершину.
Тут облаштовані місця для кемпінгу з дерев’яними лавочками та столиками. Галявина ідеально підходить для встановлення намету, а неподалік є природне джерело, де можна поповнити запаси питної води.
Однак варто враховувати, що частина галявини заболочується, особливо після сильних дощів і навесні, тому, обираючи місце для привалу, краще зупинятися на підвищеннях.
Серед найбільш вражаючих природних об’єктів, пов’язаних із вулканічним минулим гори, можна виділити:
- Групи базальтових скель, що утворилися внаслідок застигання лави після останнього виверження. Ці темні кам’яні утворення мають унікальну текстуру й створюють фантастичні панорами.
- Ворочівські озера – мальовничі водойми, що також виникли завдяки вулканічній діяльності. Нині вони поступово міліють і заболочуються, проте все ще приваблюють туристів своєю таємничою атмосферою.
На Анталовецькій Поляні встановлено монумент двом пілотам, які загинули тут під час тренувальних польотів – майору Аханову А. Т. та капітану Романову О. В., що служили у 69-му авіаційному полку міста Овруч. Трагедія сталася 28 жовтня 1984 року, коли два військові літаки Су-17М втратили контроль, виконуючи навчальний політ на Ужгородському полігоні.
Анталовецька Поляна входить до складу лісового заказника та є частиною ужгородського військового лісництва. Територія перебуває під охороною задля збереження букових пралісів і рідкісних рослин, що зростають у цьому регіоні.
З півночі Анталовецька Поляна оточена хребтом Синаторія, який, як і сама вершина, має вулканічне походження, а на сході височіє гора Маковиця. Неподалік від вершини розташована група Ворочівських озер, які, попри своє давнє вулканічне походження, нині пересихають і заболочуються. На південному заході височіє гора Діл.
Коли найкраще відвідати Анталовецької поляну?
Найкращий час для відвідування Анталовецької Поляни – кінець березня – початок квітня. Саме в цей період схили гори та галявина неподалік вкриваються сотнями весняних першоцвітів – підсніжниками та крокусами. Ця природна краса створює ідеальні умови для незабутніх фотосесій.
Однак варто пам’ятати, що ці тендітні рослини занесені до Червоної книги України, тож їх не можна зривати чи топтати. Збереження природної спадщини – відповідальність кожного мандрівника.
Ще одна вагома причина відвідати Анталовецьку Поляну навесні – можливість побачити повноводні Ворочівські озера, що розташовані приблизно за 700 метрів у лісі біля вершини. У тепліші місяці ці водойми частково пересихають, тож весна – найкращий час, аби помилуватися ними в усій красі.
Також варто врахувати, що Анталовецька Поляна – популярне місце відпочинку, особливо у вихідні. У цей час тут можна зустріти чимало місцевих мешканців, які піднімаються на гору позашляховиками або мототранспортом. Якщо ж ви шукаєте тишу та спокій, найкраще вирушати в похід у будній день або зранку, коли туристів значно менше.
Маршрути до Анталовецької Поляни
До вершини ведуть кілька пішохідних маршрутів, що починаються з найближчих сіл: Кам’яниця, Оріховиця, Анталовці, Сімер і Тур’я-Ремета. Усі вони, як правило, одноденні, тож сходження на гору можна легко поєднати з відпочинком в Ужгороді після відвідування його цікавих місць.
Кам’яниця та Оріховиця – найпопулярніші села, звідки туристи починають підйом на Анталовецьку Поляну. Відстань від Кам’яниці до Ужгорода становить близько 16 км. До цих населених пунктів також прокладене залізничне сполучення, що зручно для туристів без власного транспорту.
Пам’ятайте, що на вершині може увімкнутися роумінг через близькість до кордону. Тому заздалегідь завантажте офлайн мапи для зручної навігації.
Маршрут "Стежка Саламандри"
Найзручнішим варіантом підйому є маршрут, що починається в селі Кам’яниця.
Переваги:
✔ Коротший, ніж класичний маршрут
✔ Оминає територію військового лісництва
✔ Довжина: ~6 км (в один бік)
✔ Сходиться з класичним маршрутом на поляні Масарика
Недоліки:
❌ Слабке маркування, яке починається лише на другій частині шляху.
⛰ Перепад висот: 730 м
Як знайти маршрут?
📍 Орієнтир – готель "Камелот", біля якого можна залишити авто.
🚶♂️ Від готелю рухайтеся в бік Невицького замку.
🔄 На першому повороті головної дороги праворуч – зверніть ліворуч у ліс, рухаючись уздовж струмка.
🌿 На правому боці залишаться руїни гідротехнічної споруди, а ви йдете прямо лісовою стежкою орієнтуючись на потічок.
Дорогою вам траплятимуться кілька джерел з водою, проте рекомендуємо все ж запастися достатньою кількістю рідини на старті, адже джерела можуть пересихати в спекотну літню погоду.
✔ Перші 2 км маршруту будуть доволі пологими, без різкого набору висоти.
✔ Приблизно за 2,3 км від старту ви помітите цікаве маркування, яке позначає початок стежки, що місцеві волонтери назвали "Маршрутом Саламандри". Кажуть, що саме тут можна побачити велику кількість цих унікальних плазунів.
✔ Звідси починається набір висоти, який врешті-решт з’єднається з основним маршрутом до Анталовецької Поляни. Таким чином, ви значно скорочуєте свій шлях, жертвуючи при цьому більшим перепадом висоти.
✔ Ще через 1,2 км – вихід на кам’яну дорогу, яка є частиною класичного маршруту
✔ Наступна зупинка – галявина Масарика, де є альтанка та кам’яна чаша, яку колись наповнювала протічна вода.
На маршруті можна побачити:
🔹 "Електричне дерево"
🔹 "Людину в камені" – скеля цікавої форми
Від цієї точки до Анталовецької Поляни залишиться 1,2 км.
Класичний маршрут до Анталовецької Поляни
Найпопулярніший шлях пролягає старою танковою дорогою, яка починається біля Невицького замку (село Кам’яниця, Ужгородський район). Колись ця дорога поєднувала військові полігони сіл Оріховиця та Тур’я-Ремета, проте з часом втратила стратегічне значення.
📏 Довжина маршруту: 8,5 км
🚴♂️ Тип дороги: кам’яна, підходить для велосипедистів, мотоциклістів і позашляховиків.
📍 Маркування маршруту: жовтим кольором
Цікаві місця на маршруті:
🏡 Будинок лісника – збудований за Чехословаччини, у ньому досі живе лісник.
🌿 Поляна Масарика – тут є альтанка та Чаша Масарика, що колись наповнювалася джерельною водою. Наразі джерело пересохло й заболочене.
🪦 Таємнича могила (з написом 6 вересня 1935 р.) – вважається, що тут похований або місцевий лісник, або чеський офіцер, або священник.
Цей маршрут трохи легший через менший перепад висоти, але він довший, ніж "Стежка Саламандри".
Ви можете продовжити маршрут до села Тур’я-Ремета, відвідавши по дорозі Соколині Скелі, що розташовані за 5 км від Анталовецької Поляни.
Цікаві місця поблизу Анталовецької поляни
- Після Анталовецької Поляни ви можете продовжити мандрівку до Ворочівських озер, щоправда для цього вам потрібно буде зійти зі стежини і пробиратись крізь лісові хащі.
- Великий Соколець (Тур’я-Реметівський) знаходитиметься по праву сторону якщо ви продовжете рух далі по маршруту у напрямку села Тур’я-Ремета. На вершині скелі знаходиться прапор і відкривається панорамний вид на гору Маковицю.
- Малий Соколець (Сімерський) варто відвідати якщо плануєте завершити подорож у селі Сімер. З нього відкривається панорамний вид на букові праліси та долину села Сімер.
