Українські Карпати - дивовижна екологічна система, що має безпосереднє відношення до формування клімату як України, так і континенту в цілому. Осередком більшої частини флори та фауни території країни є Карпатські ліси, в яких під наглядом природоохоронних структур зростають представники Червоної книги.
Національний природний парк завжди радий приймати в гості мандрівників з інших міст та країн. Особливістю розташування є м'який клімат, що й став до вподоби унікальним рослинним угрупуванням та рідкісним видам тварин. В лютому 1999 року за Указом президента України територія лісового господарства здобула статус природоохоронного комплексу та отримала офіційну назву Національний природний парк “Сколівські Бескиди”. Парк входить до складу природо-заповідного фонду України та має важливе естетичне, культурно-освітнє та рекреаційне значення. Площа Сколівських Бескидів становить 35684 га, з них 24702 га знаходяться в постійному користуванні парку. Мешканцями гірського масиву є велика кількість ссавців, комах, риб, птахів та інших представників карпатської фауни. Зокрема тут можна зустріти зайця, білку, оленя або козулю. Рідше стрічаються на шляху мандрівника види тварин, що занесені до Червоної книги України, серед них: кіт лісовий, рись, сапсан, тритон карпатських та плямиста саламандра. Глибоко в лісах бродять його охоронці - ведмеді та вовки, а з 2009 року особливу увагу приділять зубрам, яких в кількості 11 осіб було завезено на територію заповідного парку з Польщі, Австрії та Німеччини. В 2018 році поголів'я ссавців склало 33 особи. Окрім тварин Сколівські Бескиди можуть похвалитись й пишними лісами, в яких нараховується близько 632 судинних рослин. Серед представників флори в парку понад 50 видів рослин занесені до Червоної книги України, серед таких: шафран Гейфелів, лісова лілія, арніка гірська та траунштейнер кулястий.
Край насичений стрімкими потоками та чистим гірським повітрям, що в поєднанні утворюють неперевершену симфонію природного ландшафту. Територія Сколівських Бескидів супроводжується перепадом висот в трохи більше 600 метрів, найвищою точкою парку є гора Парашка (1268 метри). Ландшафтні особливості регіону усипані невисокими пишними лісами, що переливаються склонами гір. Найбільша кемпінгова зона знаходиться поблизу найгарнішого водограю Сколівських Бескидів - Кам’янецького водоспаду. Води однокаскадного красеня кам'яною брилою розділені на два потоки, що гірськими породами розтікаються б'ючись об неглибоке плесо. Водограй бере свій початок з однойменної річки Кам'янка, яка є притоком Стрия. Біля Кам’янецького водоспаду знаходяться тераси, на яких, споглядаючи за водною стихією, можна смакувати прохолодними напоями та куштувати страви національної кухні. Трохи вище знаходиться галявина для кемпінгу та невеличкі дерев'яні альтанки.
Йдучи ґрунтовою дорогою можна вийти до кам'янистої гірської стежини, що веде вгору прямо до Мертвого озера (Журавлиного). Таку назву воно отримало через свої таємничі чорні води, в яких нічого крім старого гілля та моху не можна виловити. Прекрасна та загадкова водойма оточена лісом та болотистими берегами. Посеред озера розміщений острівець, на яких краще не ступати. По правді його й острівцем важко назвати, утворений він з коріння та трави, що в поєднання утворили зелений килим під яким відразу знаходиться товща води. На нього можна перейти по деревам, що не один рік тому впали поблизу, проте, будьте обережні, адже ступаючи по “зеленому острівцю” під своєю вагою можна його продавити й потрапити в небезпечну пастку. Місцеві розповідають моторошні легенди, в яких зникали мандрівники, що йшли до Мертвого озера. Правда це чи ні достовірно не відомо, проте є фактом наявність товщі намулу та старого гілля на дні озера.
Глибоко в лісах Національного природного парку знаходиться “прикарпатський острів Пасхи”. Свою назву він отримав через каміння чудернацьких форм, що розсипом укрили велику територію гірської місцини. Дістатись до нього не легко, є тільки приблизний напрямок. Йти слід до крайньої західної вершини хребта Ключ, на якому й знаходяться величезні кам'яні брили, що зовні вкриті мохом. Подейкують, що саме це місце надихнуло лісників назвати парк Сколівським.
В Національному парку знаходяться 11 піших маршрутів, 2 автомобільні, 2 велосипедні та навіть 1 кінний. Всі вони промарковані та добре протоптані. Деякі мандрівники кажуть, що Сколівськими Бескидами завідують не лісники та працівники парку, а звірі, що живуть глибоко в лісах краю. Будьте обережні та не сходьте з промаркованих маршрутів.
Як дістатись
Громадським транспортом
Потягом з великих міст можна дістатися Львова, а звідти вже автобусом доїхати до с. Дубина (вказівником буде хрест та капличка навпроти зупинки). Від зупинки потрібно йти до каплички і від неї прямувати асфальтованою дорогою через міст р. Опір до КПП. На пропускному пункті заплатити за вхід (приблизно 15 грн з людини) та тримати шлях прямісінько до водоспаду.
Автомобілем
Власним транспортом буде легко дістатись до локації. Їдьте трасою Київ-Чоп та біля автобусної зупинки с. Дубина поверніть ліворуч й прямуйте через колію та міст річки Опір до самого КПП (ціна 10 грн з людини та 15 за авто). Будьте обережні, після з'їзду з траси шлях “усипаний” вибоїнами та нерівностями.
Немає відгуків