Напевно, чи не найбільшим осередком флори та фауни території країни є Карпатські ліси, в яких під наглядом природоохоронних структур проживають численні види, занесені до Червоної книги України. Важливу роль тут відіграють національні парки – це місця, де і природа зберігається, і люди мають чудову можливість влаштувати собі відпочинок в Карпатах. Прогулянка по таким місцям не тільки наповнить енергією, але і «провітрить» голову від буденних думок.
Одна із таких місцин − Національний природний парк «Сколівські Бескиди», що завжди радий приймати в гості мандрівників з інших міст та країн. Розташований він в межах Львівської області та охоплює частини Сколівського,Турківського та Дрогобицького районів. Загальна площа національного парку «Сколівські Бескиди» становить 35684 га, з них 24702 га знаходяться в постійному користуванні парку.
Особливістю цього місця є м’який клімат, що дуже до вподоби унікальним рослинам та рідкісним видам тварин. В лютому 1999 року за Указом президента України територія лісового господарства здобула статус природоохоронного комплексу та отримала офіційну назву − Національний природний парк «Сколівські Бескиди». Парк входить до складу природо-заповідного фонду України та має важливе естетичне, культурно-освітнє та рекреаційне значення. Мешканцями гірського масиву є велика кількість ссавців, комах, риб, птахів та інших представників карпатської фауни. Зокрема, тут можна зустріти зайця, білку, оленя або козулю. Рідше зустрічаються на шляху мандрівника види тварин, що занесені до Червоної книги України, серед яких кіт лісовий, рись, сапсан, тритон карпатських плямиста саламандра… Всього тут нараховується 11 видів тварин, що внесені до Європейського червоного списку та 30, яких можна знайти на сторінках Червоної книги України. Тож, якщо прагнете на власні очі побачити біорізноманіття Карпат (і будете ввічливими до тваринок) – «Сколівські Бескиди» подарують незабутні відчуття близькості до дикої природи. Глибоко в лісах бродять і його охоронці − ведмеді та вовки, а з 2009 року особливу увагу приділять зубрам, яких в кількості 11 осіб було завезено на територію заповідного парку з Польщі, Австрії та Німеччини. В 2018 році поголів’я ссавців склало 33 особи.
Окрім тварин, «Сколівські Бескиди» можуть похвалитись й пишними лісами, в яких нараховується близько 632 судинних рослин. Серед представників флори в парку понад 50 видів рослин занесені до Червоної книги України, серед таких варто згадати шафран Гейфелів, лісова лілія, арніка гірська та траунштейнер кулястий.
Край насичений стрімкими потоками та чистим гірським повітрям, що в поєднанні утворюють неперевершену симфонію природного ландшафту. Чисте повітря – це не фігура мови, адже «Сколівські Бескиди» більш ніж на 55% складаються з хвойних лісів, а мінеральних джерел на території парку налічується більше 30. Тож добрячий потік фітонцидів та живильної енергії вам забезпечений – адже хіба це не одна з причин вибратись на вихідні на відпочинок в Карпати?
Територія парку «Сколівські Бескиди» супроводжується перепадом висот в трохи більше 600 метрів, а найвищою точкою парку є гора Парашка (1268 метри). Ландшафт різноманітний, але здебільшого майорить невисокими пишними лісами. Хоча зустрічаються тут і справжні старожили – дерева, що народились ще в XIX ст. Найбільша кемпінгова зона знаходиться поблизу найгарнішого водограю «Сколівських Бескидів» − Кам’янецького водоспаду.
Води однокаскадного красеня кам’яною брилою розділені на два потоки, що розтікаються гірськими породами, б’ючись об неглибоке плесо. Водограй бере свій початок з однойменної річки Кам’янка, яка є притоком Стрия. Біля Кам’янецького водоспаду знаходяться тераси, на яких, споглядаючи за водною стихією, можна смакувати прохолодними напоями та куштувати страви національної кухні. Подорожі Карпатами не вимагають поспіху та метушні, а всіляко запрошують зупинитись, роззирнутись навколо і навчитись цінувати оточуючу нас красу.
Маршрути
Національний парк «Сколівські Бескиди» розташований обабіч багатьох туристичних цікавинок, тому, плануючи подорожі Карпатами, не варто оминати його увагою.
Тут знаходяться принаймні 11 піших маршрутів, 2 автомобільні, 2 велосипедні та навіть 1 кінний. Всі вони промарковані та добре протоптані. Деякі мандрівники кажуть, що «Сколівськими Бескидами» завідують не лісники та працівники парку, а звірі, що живуть глибоко в лісах краю. Але наскільки б великим та щирим не було бажання познайомитись поближче з місцевими тваринками – воно не завжди буває взаємним. Тому будьте обережні та не сходіть з промаркованих маршрутів.
Популярним є маршрут «Долиною річки Кам’янка», що починається зі вказівного знаку до Кам’янецького водоспаду на трасі Київ-Чоп. Йдучи ґрунтовою дорогою можна вийти до кам’янистої гірської стежини, що веде вгору прямо до Мертвого озера (Журавлиного). Таку назву воно отримало через свої таємничі чорні води, в яких нічого крім старого гілля та моху не можна виловити. Прекрасна та загадкова водойма оточена лісом та болотистими берегами. Посеред озера розміщений острівець, на яких краще не ступати. По правді кажучи, його й острівцем важко назвати, адже утворений він з коріння та трави, що в поєднання утворили зелений килим, під яким відразу знаходиться товща води. На нього можна перейти по деревам, що не один рік тому впали поблизу, проте, будьте обережні, адже ступаючи по «зеленому острівцю» своєю вагою можна його продавити й потрапити в небезпечну пастку. Місцеві розповідають моторошні легенди, в яких зникали мандрівники, що йшли до Мертвого озера. Правда це чи ні − достовірно не відомо, проте факт, що його глибину не можна виміряти через товщу намулу та старе гілля, що знаходяться в воді. Також озеро Журавлине – це єдине місце в «Сколівських Бескидах» (та і взагалі на Сколівщині), де в природніх умовах росте журавлина болотна та росичка круглолистна.
Глибоко в лісах Національного природного парку знаходиться «прикарпатський острів Пасхи». Свою назву він отримав через каміння чудернацьких форм, що розсипом укрили велику територію гірської місцини. Дістатись до нього не легко, є тільки приблизний напрямок. Йти слід до крайньої західної вершини хребта Ключ, на якому й знаходяться величезні кам’яні брили, що зовні вкриті мохом. Подейкують, що саме це місце надихнуло лісників назвати парк Сколівським.
Популярним туристичним маршрутом також є «На гору Лопата», що бере свій початок в урочищі «Павлів Потік». Шлях до гірської вершини (1210 м) розрахований на 6−7 годин.
Найвищу вершину, гору Парашку (1268 м), можна відвідати маршрутом «Коростів−Красне−Парашка», що починається в урочищі Красне. Шлях до неї складає 4 години, по дорозі можна милуватись прапороподібними смереками. Це також ареал поширення оленя благородного, ведмедя бурого, рисі тощо.
З садиби Приполонинського лісництва за 5 годин можна здійснити прогулянку до гори Високий Верх. Тут побачимо церкву Св. Пророка Іллі, що вважається найвищою точкою православ’я України (1176 метрів).
З с. Корчин за 4−5 годин можна дібратись до бункеру Головного осередку пропаганди ОУН-УПА.
Що подивитись поруч?
Національний парк «Сколівські Бескиди» розташований поряд з відомими бальнеологічними курортами: Сколе, Славське, Східниця, трохи далі − Трускавець. Відпочинок в Карпатах вийде напрочуд насиченим, якщо на собі відчути цілющу силу місцевих вод.
На північній околиці парку розташований заповідник Тустань з руїнами однойменної фортеці – відоме місце для кожного, хто цікавиться історичною реконструкцією та середньовічними фестивалями.
Відносно недалеко по дорозі на Львів (20 км) в селі Розгірче розташовується мальовничий та атмосферний скельний монастир.
Як дістатись
Громадським транспортом
Потягом з великих міст можна дістатися Львова, а звідти вже автобусом доїхати до с. Дубина (вказівником буде хрест та капличка навпроти зупинки). Від зупинки потрібно йти до каплички і від неї прямувати асфальтованою дорогою через міст р. Опір до КПП. На пропускному пункті заплатити за вхід (приблизно 15 грн. з людини).
Багато місць для входу в національний парк «Сколівські Бескиди» знайдемо (як не дивно) в місті Сколе, до якого можна легко попасти автобусами із Закарпаття, Львова, Івано-Франківська чи Києва.
Автомобілем
Місць для входу тут чимало, однак автомобілем найзручніше добратись до Сколе трасою Київ-Чоп.
