Читаючи чи про величні каньйони, ми здебільшого уявляємо собі Великий Каньйон в Арізоні (США) або ж звивисті каньйони Альпійських гір чи Кавказу. Ми мріємо побувати в таких цікавих місцях, часто не необачності забуваючи, що таку красоту можна знайти значно ближче – в Україні. Наприклад, Дністровський каньйон – це 250-кілометровий красень, що розтягнувся аж на 4 області, має сотні пам’яток живої та неживої природи, а також гордо носить звання одного із «7 природних чудес України». А які тут заходи сонця… Тому давайте познайомимось з ним поближче.
Географічні та геологічні особливості Дністровського каньйону
Дністровський каньйон, як легко підказує його назва, розташовується в руслі річки Дністер. Утворився він за мільйони років руху тектонічних плит, а також водної та вітрової ерозії. Незважаючи на те, що каньйон розташовується на території 4 областей України (Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька), він має офіційний початок (с. Петрилів, Івано-Франківщина) та кінець (с. Трубчин, Тернопільщина).
Завдяки своїм географічним особливостям, Дністровський каньйон має особливий для Заходу України клімат. Хтось жартує, що краса каньйону приваблює навіть пори року, а тому весна приходить сюди зазвичай на 2–3 тижні раніше, ніж в решту місць поблизу.
Фауні Дністровського каньйону такі умови до вподоби. Тут водяться козулі, зайці, білки, борсуки та багато інших відомих ссавців. А кам’яні схили облюбовали ящірки, гадюки та вужі (але не бійтесь, вони доволі сором’язливі та не часто хочуть «поспілкуватись» з людьми). А ще в каньйоні часто можна зустріти чайок.
Також річка Дністер – це домівка для більш як 40 видів риб. Деякі відомі всім, наприклад, короп, щука, окунь, сом тощо, а інші знають тільки науковці та завзяті рибалки.
На превелику радість екологів (і дещо меншу радість відпочивальників) багато тут і комах, близько 50 видів яких занесені до Червоної книги України. Найбільш популярні з них дозорець-імператор, жук-самітник, вусач дубовий, махаон, земляний хрестоносець та ін.
Важкодоступні схили Дністровського каньйону допомогли зберегтись багатьом рідкісним рослинам, зокрема первоцвіту, мигдалю степовому, шафрану Гейфеля (крокусу) та ін.
А ще Дністровський каньйон – це своєрідний музей геології, адже тут можна побачити історію земної кулі «в розрізі». Особливе місце посідають травертини – вапнякова порода, що зазвичай знаходиться у важкодоступних місцях і скелями нависає над схилами Дністровського каньйону. Це місце – найбільше скупчення печер в Україні, загальна їх кількість перевищує 150.
Цікаві факти про Дністровський каньйон
- Це один із найбільших каньйонів не тільки в Україні, але й в Європі. Його загальна довжина складає 250 км.
- Дністровський каньйон може похизуватись скелями, що в рази старші за динозаврів. Зокрема, скелям девонського періоду близько 400 млн. років.
- Тут знаходиться найбільша в Україні кількість печер.
- Також Дністровський каньйон – місце чи не найбільшого скупчення в Україні травертинових скель – доволі рідкісного геологічного утворення.
- Це місце проживання багатьох унікальних рослин. Наприклад, тут росте фіалка Джоя, яку, окрім цього місця, можна знайти тільки в Румунії чи на Балканах.
- Особливий мікроклімат Дністровського каньйона – це причина, через яку весна приходить сюди зазвичай на 1–2 тижні раніше, ніж в регіони поблизу.
- Каньйон входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».
- Поблизу поселення Устя можна знайти здавалось би невелику печеру «Легенда». Втім, місцеві стверджують, що сама печера тягнеться на кілометри і колись була важливим місцем сховку під час монголо-татарських набігів.
Що подивитись на Дністровському каньйоні?
Окрім неймовірних пейзажів, заходів сонця та різних активних видів відпочинку, Дністровський каньйон знайде чим зацікавити допитливого мандрівника. Цікавих локацій тут десятки, але щоб не перетворювати цю сторінку на окрему монографію, наведемо тільки кілька найбільш популярних.
- Спускаючись по течії Дністра ви можете завітати до Раковецького замку, що був збудований у XVII ст. на травертиновій скелі. Сьогодні від замку залишилось небагато, але його незвична архітектура заслуговує на увагу.
- Порт «Раковець». Невеличка пристань, яку збудували кілька років тому. Знаходиться в однойменному селищі. Тут можна зупинитися на своєму плавзасобі, орендувати намет та скористатись деякими благами цивілізації (прийняти душ, зарядити телефон тощо).
- Якщо водна стихія міцно полонила вашу увагу, то зовсім неподалік русла Дністра можна знайти мальовничий трьохкаскадний Джуринський (Червоногородський) водоспад – найвищий рівнинний водоспад України.
- Червона гора. Спойлер: вона не червоного кольору. Мальовниче місце та чудовий оглядовий майданчик на лівому березі Дністра.
- Острів «Інь-Янь». Невеличний острів на Дністрі, що утворився внаслідок повені 1969 р. Своїм виглядом дуже нагадує однойменний китайський символ. Розташовується на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей.
Цікаві місця поблизу Дністровського каньйону
Якщо ви на авто чи маєте вдосталь часу, то цілком можна трошечки віддалитись від самого каньйону та завітати до цікавих місць поблизу.
- Гіпсова печера «Оптимістична» в Тернопільській області. Відома вона передусім тим, що це найдовша у світі гіпсова печера. Чим заслужила місце в Книзі рекордів Гіннеса. Таємниць вона має чимало, адже довжина її ходів складає понад 200 км, які ще не повністю досліджені.
- Печера «Атлантида». Незважаючи на значно скромніші розміри («всього» 7,5 км), це єдина в регіоні печера, в якій можна чітко виділити 3 поверхи. Всередині неї мандрівники можуть знайти гіпсові кристали білого, жовтого, рожевого та інших кольорів, які при освітленні створюють по-справжньому магічне світлове шоу.
- Трохи нижче за течією Дністра знаходиться мега-популярна Бакотська затока. Це одне з улюблених місць для віндсерфінгу, плавання на катамаранах та інших видів активного відпочинку. А також місце розташування атмосферного скельного Бакотського монастиря, який, за переказами, був заснований в XI ст. святим Антонієм (засновник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври).
- Доторкнутися до історії можна також у визначних для історії нашої країни оборонних спорудах – Хотинської та Кам’янець-Подільської фортецях, які розташовані неподалік «завершення» Дністровського каньйону.
Відпочинок на Дністровському каньйоні
Сюди приїжджають зазвичай щоб поплавати, погрітися на сонці та помилуватись неймовірними краєвидами (особливо під час заходу Сонця). Втім, якщо хочете трохи незвичності та романтики – подумайте про круїз на теплоході. Ви відпочиваєте в своїх каютах, милуєтесь краєвидами Дністра, їжу вам готують професійні кухарі… Чим не чудовий варіант для романтичної подорожі удвох на вихідні? ;)
Також по Дністру курсує унікальний корабель «Юрій», який пливе по річці завдяки гребному колесу, що дозволяє рухатись навіть на мілині.
Скелелазіння та спелеотуризм
Дністровський каньйон пропонує чимало травертинових скель, на яких можна випробувати свої вміння скелелаза. А також чимало гіпсових печер з численними ходами та цікавими породами. Деякі з печер ще треба пошукати, але в цьому також є свій шарм.
Рибалка
Окрім активного відпочинку, плавання, загорання та дослідження місцевих принад, багато хто полюбляє Дністровський каньйон саме як місце для рибалки. Спокійного, виваженого відпочинку.
Сплави по Дністру
Рельєф Дністровського каньйону зі всією красномовністю спонукає розглянути місцеві краєвиди з води. Сплави по Дністру – це особливий вид відпочинку, що особливо актуальний навесті та влітку. Проте не думайте, що це відпочинок тільки для професіоналів з 20-річним досвідом. За допомогою інструкторів та спорядження мальовничими краєвидами Дністровського каньйону щороку можуть помилуватися тисячі й тисячі українців.
Одноденні сплави
Якщо ви пробуєте рафтинг вперше або ж часу у вас обмаль, є сенс спробувати одноденні сплави по Дністру. Ось кілька варіантів можливих маршрутів:
- с. Кутище – с. Долина. Це доволі нескладний маршрут для сплаву по Дністрі, який познайомить із мальовничістю цього каньйону. Приблизно 27 км завдовжки.
- с. Долина – с. Незвисько. Схожий маршрут з приблизно таким же часом сплаву.
- с. Вістова – Галицький замок. Насичена враженнями подорож. Спочатку 25 км по річці Лімниця, потім «впливаємо» в русло Дністра, пливемо ще 2 км, причалюємо в м. Галич і йдем милуватись колоритним Галицьким замком.
- с. Вовчинець – Маріампільський замок. З села Вовчинець сплавляємось по річці Бистриця до русла Дністра, там пливемо ще трохи і висаджуємось в селищі Маріампіль, де можна зацінити чудовий замок. Приблизна довжина маршруту – 20 км.
Звісно, варіантів одноденних сплавів по Дністру можуть бути десятки. Середня вартість таких послуг (транспорт + інструктор-гід) становить 800 грн.
Багатоденні сплави
Якщо ви вирішили, що одноденний сплав до Дністру – це несерйозно, і зі свого відпочинку треба вижати максимум – ласкаво просимо до цієї секції. Ось кілька варіантів таких маршрутів:
- Дводенний маршрут Устечко – Заліщики – Городок. Довжина маршруту складає 43 км. Тривалість – 2 дні. До мальовничих краєвидів Дністровського каньйону приємним бонусом будуть оглядини Джуринського водоспаду та палацу баронів Бруницьких.
- Трьохденний маршрут Нижнів – Незвисько. Довжина цього шляху складає 62 км. Тривалість – 3 дні. Окрім самого сплаву можете насити свій відпочинок екскурсією до Палацу графа Бадені у Коропці та водоспаду «Дівочі сльози».
- Потужний 5-денний сплав по маршруту Заліщики – Хотин. На ночівлю зупиняємось в селищах Дорошівці, Горошова, Рашків, Брага. Загальна протяжність маршруту складає 105 км. В рамках цієї подорожі можна знайти чимало місць для атмосферних фотосесій, чимало вітаміну D та потужну Хотинську фортецю. Після цього, якщо ще залишиться сил та бажання, можна на автобусі (всього 23 км) дістатись до Кам’янець-Подільської фортеці, яка входить до «7 чудес України».
Параплани, дельтаплани та аерошути
Політати над Дністровським каньйоном та вдосталь помилуватись заходом сонця майже з висоти польоту птаха стає дедалі популярнішим видом активного відпочинку. І це цілком зрозуміло
Зверніть увагу на населені пункти Ісаків та Одаїв (в тому числі однойменний парадром). Це місцеві центри «повітряного відпочинку».
Дещо спокійніший вид відпочинку, бьордвотчінг, також потрохи набирає популярності в Україні. Його суть – спостереження за птахами в їх звичному оточенні (а пташок тут знайдеться чимало). Неабияк допомає цьому той факт, що через Дністровський каньйон пролягає міграційний шлях багатьох видів птахів.
Де зупинитись поблизу Дністровського каньйону: бази відпочинку та приватний сектор
Хочете поплавати, позагорати, та ще й облазити половину печер Дністровського каньйону? Тоді варто подумати про місце ночівлі. Ось кілька головних варіантів:
Бази відпочинку
- «Каньйон» (с. Грушівці). Тут чимало місць, добре підійде для тих, хто полюбляє пішохідний туризм, прогулянки на велосипеді, а також не проти орендувати катамаран чи байдарку.
- База відпочинку «Вілія» (с. Ломачинці). До послуг відпочивальників багато номерів, пісочний та трав’яний пляж, оренда плавзасобів, організація екскурсій і т.д.
Готелі, котеджі, садиби
Оскільки довжина Дністровського каньйону складає 250 км, і розташований він в межах десятків населених пунктів, порадити щось конкретне ой як важко… Але кілька можемо.
- Готельно-ресторанний комплекс «Ксенія» (с. Врублівці). Багато комфортних номерів, ресторан з видом на Дністер та різні варіанти як активного, так і спокійного відпочинку.
- Туристичний комплекс «Услад» (с. Ломачинці). Виконаний в етностилі, цей комплекс пропонує як чимало варіантів номерів для відпочинку, так і достатньо великий вибір занять для вільного часу (сауна, страйкбол, тематичні ресторани тощо).
Кемпінг та відпочинок з наметом на Дністрі
- Кемпінг «Білий бізон» (с. Лука). Також пропонують послуги рафтингу, прокат туристичного спорядження та різні варіанти проживання (бунгало, намет тощо).
- Спання в наметі на березі Дністра. Тут варіантів найбільше, головне – підходити до цього питання з розумом. Багато варіантів характеризуються зручністю, мальовничістю та наявністю дров, проте не всі – наявністю джерел питної води, тому слід завжди мати резерв води із собою. Деякі стоянки знаходяться поблизу сіл, що дозволить поповнити запаси продуктів у магазинах чи у місцевих жителів.
Корисні поради щодо відпочинку на Дністровському каньйоні
- Якщо ви ставите намет поблизу річки, зберігайте певну дистанцію. Рівень води може піднятися (особливо після дощу), а прокинутись у напівзатопленому наметі – те ще «задоволення».
- Не забудьте взяти з собою засіб проти комарів. Він може врятувати чимало нервових клітин.
- Згадаємо фізику зі шкільної програми. Річка Дністер (як і будь-яка не дистильована вода загалом) є чудовим провідником. А тому, якщо почалась гроза, краще припинити купання і вилізти на берег.
- Дністер – річка далеко не найпряміша, що особливо варто враховувати під час сплавів. Кожен новий поворот – це новий напрям вітру, а отже й інша швидкість вашого плавучого засобу. Тому розпланувати подорож буквально похвилинно не вийде.
- Весною сплав по Дністру доволі легкий – річка повноводна, швидкість течії досягає 10 км/год., а то й більше. Трохи інша справа влітку, коли через посуху рівень води дещо падає, оголюючи мілини. Тоді краще рухатись обережніше і триматись середини річки.
- Скелі та печери Дністровського каньйону – місця надзвичайно мальовничі, але разом з тим й вимогливі. Зокрема, до взуття. Тому сандалі – погана ідея, спортивні кросівки чи боти – чудова ідея.
Як дістатись до Дністровського каньйону?
Враховуючи, що це не печера чи водоспад з чітко визначеними географічними координатами, варіантів доїхати до Дністровського каньйону може нараховуватись десятки.
Громадським транспортом
Автобусами чи потягами можна доволі зручно дістатись до Заліщиків (наприклад, потяг Київ-Рахів), що на Тернопільщині. А звідси вже обираємо маршрут до вподоби. Також популярний варіант початку сплаву – село Нижнів, до якого можна дістатись автобусом з Івано-Франківська. Найбільші міста поблизу (Івано-Франківськ, Чернівці та Кам’янець-Подільський) також не відчувають проблем із нестачою потягів чи автобусів.
Автомобілем
Їдемо з Івано-Франківська по трасі H18, з Чернівців та Тернополя автошляхом М19, з Кам’янець-Подільського трасою H03. Зі сторони Львова їдемо через Тернопіль, а якщо подорожуємо зі сторони Києва – то зазвичай через Кам’янець-Подільський.
