Якщо ви хочете помилуватися розкішними краєвидами та руїнами дуже оригінального замку на живописному правому березі Дністра, то запрошуємо у с. Раковець, що на Франківщині. Десь посередині шляху між містами Тлумач та Городенка заховалась локація, на якій можна зробити світлини, що варті сторінок відомих туристичних глянців.
Раковецький замок – це пам'ятка архітектури національного значення. Від самого замку залишилась лиш унікальна вежа і трішки мурів південно-східної стіни. Але попри те, ця пам'ятка нікого не залишить байдужим.
Історія Раковецького замку
Збудував замок у Раковці галицький підчаший Домінік Войцех Беньовський (деякі дослідники транслітерують з польської Бієневський) для контролю переправи через Дністер. У 1640-60-их роках він зводив замок на травертиновій скелі, що піднімається над рівнем річки десь на 30 метрів. На майданчику розміром приблизно 70 х 50 метрів тоді збудували справжню фортецю. Вона була багатокутною в плані і повторювала конфігурацію скелі.
Раковецький замок мав три вежі (трикутну, квадратну і шестигранну), які з’єднувались товстими двометровими стінами висотою від 2 до 8 метрів. Вхід до фортеці був через двоповерхову квадратну вежу-браму. До неї через виритий сухий рів був перекинутий звідний міст. На невеликому (10 на 20 метрів) замковому подвір'ї розташовувалась криниця, господарські споруди, аркова галерея між вежами, каплиця, а також будинок із житловими приміщеннями, який прилягав до західного муру.
Планування раковецького замку не має аналогів в Україні. Він мав багато підземель, входи до яких зараз засипано. Колись у них зберігались провіант і амуніція. Нагадуємо, що замок стеріг переправу через річку, тому це був важливий стратегічний пункт, особливо в часи війни Речі Посполитої та Османської імперії. Саме тому цей замок – місце багатьох військових сутичок: у 1657 р., хоча будівництво ще не було завершене, витримав облогу козацьких військ, які йшли на допомогу князеві Ракоці; у 1667 р. його безуспішно намагались захопити татари; а в 1672 р. та 1676 р. турецьке військо зруйнувало його. Після усіх боїв і облог замок відбудовували.
На початку XVIII століття замок в Раковці втратив своє оборонне значення і став житловою резиденцією. В круговерті подій Барської конфедерації у 1768 році він згорів. Через майже сто років власник Раковця пан Дверницький організував на території раковецького замку поташеву фабрику. Але й вона невдовзі згоріла. З того часу твердиню поволі почали розбирати місцеві жителі на будівельні матеріали. Останнім власником раковецького замку був Шмуль Баран, який загинув під час Голокосту.
Планування та архітектура Раковецького замку
Відповідно до спогадів відомого дослідника фортифікацій Ореста Мацюка, у 1960-х роках за десятки кілометрів височіла збережена східна вежа та ще великі фрагменти оборонних мурів… Станом на сьогодні тільки вежа і залишилась.
Башта раковецького замку – оригінальна шестигранна, шестиярусна споруда, що за архітектурою нагадує вежі-донжони, поширені в пізньому середньовіччі.
Понад 20-метрова споруда вражає розміром і цікавою особливістю. Вона має стрільниці, розміщені за дуже рідкісною системою. Військовий мав змогу вести обстріл у різних напрямках не змінюючи свого місця. Бо в межах одного бойового ярусу отвори для стрільби були двома рівнолеглими рядами, один над одним, але з невеликим зміщенням квадратних отворів. Відтак, канали стрільниць відхилялися по горизонталі й вертикалі, дістаючи напрямки залежно від своїх секторів обстрілу.
Вежа раковецького замку – це своєрідний прототип багатоканальних стрільниць зі схрещеними каналами й спільною камерою, які з’явилися на початку XVI століття. Ця система стрільниць дозволила припустити науковцям, що ця вежа, яка залишилась останнім бастіоном раковецького замку, є його найстарішою частиною і її можна датувати не пізніше ніж XIV століттям. Звідти частина дослідників стверджує, що замок в Раковці Беньовський звів на місці давнього укріплення. Тому хто його насправді знає, скільки років цій диво-вежі, що робила і робить замок в Раковці таким впізнаваним.
Що цікавого подивитись поруч з замком?
Рекомендуємо добре обійти територію замку і побачити джерело, яке колись живило мешканців замку та скелю з невеликою печерою, на якій він стояв.
У селі є дерев'яна церква св. Димитрія 1858 року, яку мешканці обмурували. Ще одна старовинна сакральна споруда розташована неподалік церкви, на старому польському цвинтарі. Це невелика занедбана, але дуже оригінальна каплиця-усипальниця 1835 року, де знайшли свій спочинок два шляхтичі брати Дверницькі, один з яких був власником села і замку.
Також на окраїні села знайдеться «Порт Раковець». Це пристань і своєрідна база відпочинку для плотів, катерів та байдарок, що сплавляються по Дністрі. Тут можна перекусити, прийняти душ, відпочити, зайти в інтернет, зарядити телефон, залишитися на ніч та просто помилуватися неймовірними краєвидами. Також можна покататись на унікальному мілководному кораблі Юрій, що базується тут від 2012 року.
Контактні дані: (067) 256 3606
Email: office5slviv@gmail.com
Куди піти неподалік Раковця?
Чернелицький замок – колись неймовірна фортеця з цікавою історією і величезним гербом на фасаді.
Городенка – один з центрів регіону етнографічного регіону Покуття (не оминіть увагою цікавий музей); містечко, де багато цікавих пам'яток, серед яких храми, що оздоблені рукою маестро Пінзеля.
Возилівські водоспади – мальовничі витвори мистецтва природи, що розташовані трохи північніше по руслі Дністра.
Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, яке неодмінно варто побачити, якщо вже подорож завела вас сюди.
Як добратись до Раковецького замку
Громадським транспортом
На жаль, прямого рейсу з Івано-Франківська до Раковця немає. Щоб дістатися до замку можна сісти на будь-який з автобусів, які щогодини курсують до м. Городенка. Вийти потрібно у центрі с. Воронів і 3 км пройти пішки до Раковця. Як тільки увійдете в село, справа побачите могилу Борцям за волю України, а через догору – капличку і телевежу. У цьому напрямку вам потрібно пройти кілька сотень кроків.
Автомобілем
Від Івано-Франківська до Раковця відстань 56 км. Спершу потрібно рухатись автодорогою Н18, а далі – Р20 в напрямку Тлумач-Городенка. Доїхавши до центру села, де стоїть висока могила Борцям за волю України, залиште транспорт, бо далі краще пересуватись пішки. Дружня порада – до замку краще йти згори, аніж знизу, особливо коли погода волога.
