Видатна історія Прикарпаття вражає своєю різноманітністю: на цій землі відбувалися численні військові протистояння, тут народжувались і творили визначні українські діячі культури та політики, а чималу увагу привертають неймовірні краєвиди. Тож сьогоднішня оповідь поєднає у собі всі принади цього краю, а ми в рамках подорожі Карпатами розповімо про одну з провідних твердинь краю – Галицький замок.
Місто Галич є доволі давнім – перша згадка про нього в угорських хроніках датується 898 роком. Після отримання незалежності в ХІІ столітті Галицьке князівство активно розвивається, стає центром Північно-Західної Русі, а справжній розквіт настає за правління князя Ярослава Осмомисла (1153-1187). Власне, назва міста дало сучасну етнографічну приставку регіону – Галичина. Цікавим фактом є те, що тогочасний символ – галка у золотій короні, стала гербом для усієї Галичини. Саме угорські хроніки розповідають нам, що раніше, вже в ХІ столітті, тут існувала давня оборонна споруда з дерева, проте хто і коли її зруйнував нам невідомо. В роки правління короля Данила (1238-1264), столицю королівства було перенесено до Львова, проте місто Галич залишився резиденцією руських митрополитів, ставши справжнісіньким оплотом православ'я.
Історія замку Галич
Замки Галичини привертають увагу як професійних істориків, так і просто мандрівників, і Галицький замок в цьому випадку не є виключенням з правил. Точні дані про відновлення укріпленої твердині позначаються ХІV століттям, коли терени колишньої Галицько-Волинської держави відходять до Польщі. Є дві версії про людей, які могли фінансувати будівництво Галицького замку – це польський король Казимир ІІІ або ж волинський воєвода князь Любарт. Він почав виконувати роль оборонного форпосту галицького староства, тому й отримав свою другу назву – Старостинський. Це було дерев'яно-земляне укріплення, з трьох боків його захищали вали та глибокі рови, а з четвертої – крутий схил. Питання «як дістатись до Галицького замку» мучило багатьох нападників.
Галицький замок перевіряли на міцність неодноразово – починаючи із селянських ватаг під проводом Мухи в ХV столітті та завершуючи турками в XVII. Звичайно, не оминула своєю увагою це укріплення і Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. На жаль, Галицький замок частенько руйнувався під натиском атакуючих ватаг. Сучасній своїй формі твердиня завдячує старанням італійсього інженера Франсуа Корразіні та грошовим вливанням галицького старости Андрія Потоцького в ХVII сторіччі – він став кам’яним і трикутним в основі, були три кутові вежі та дві тераси, усередині розташовувалась каплиця на честь святої Катерини, архів гродських і земських актів, канцелярія, приміщення суду, а в підземеллях був справжнісінький арсенал зброї та, звісно ж, харчі. Фатального удару Галицький замок отримав в 1676 від турків – хоч були спроби його відновити, проте нова австрійська влада, до якої в 1772 році відійшло Прикарпаття, вирішила фортечні мури розібрати.
Сучасний стан Галицького замку
На жаль, від споруди кінця XVI ст. залишились руїни мурів ї західної башти на рівні 2-го ярусу та залишки оборонної стіни з бійницями. На території замку існують численні підвальні приміщення. Галицький замок є частиною національного заповіднику «Давній Галич». З 2001 року тут ведуться реставраційні роботи, що мають на меті відновити замок. В 2019 році територія заповіднику ввійшла в програму Президента України «Велике будівництво», яке має принести необхідні кошти для завершення робіт. Територія фортеці і вся Замкова гора покрита чудовим затишним парком, тому тут є гарне місце для прогулянок. Підйом на гору не буде стомлюючим навіть в жаркий літній день, а Галицький замок буде готовий до чудових фото.
Перебуваючи в місті Галич, не обмежуйтеся лише оглядом замку, адже тут чимало цікавинок − як дістатись до них можна уточнювати і в місцевих. Наприклад, тут розташована церква Різдва Христового, яка датується XIV сторіччям і є центральним архітектурним об’єктом міста, наявні також храми Успіння Пресвятої Богородиці (ХІІ ст.), збудований Ярославом Осмомислом. У притворі собору археологи виявили кам’яний саркофаг із тлінними останками князя, костел та монастирський комплексом Кармелітів (ХVІІ ст.).
«Маст гев» програмою під час відпочинку у Карпатах в Галичі є відвідини єдиного в Україні музею караїмської історії та культури. Караїми мешкають тут ще з часів короля Данила з 1246 року, вони були частиною договору з монгольським ханом Батиєм і можливо, виконували функцію збирачів податків. Основними їхніми заняттями були торгівля та військове мистецтво. Вони зуміли упродовж сторіч зберегти свою самобутність та ідентичність. З Криму, де мешкає основна частина караїмів, в 1990-х роках до цього музею, який відкрив свої двері в 2004 році, було передано безліч артефактів, цінних документів, предметів матеріальної культури, а також було каталогізовано караїмське кладовище. Однозначно рекомендуємо подорожі Карпатами в цьому регіоні для отримання нових вражень!
Що подивитись поруч із Галицьким замком ?
Потрапивши до Крилосу, що розташоване обабіч міста Галич, ви зможете втамувати спрагу з Княжої криниці. Це невичерпне джерело з цілющою водою, яке відоме ще з давніх часів.
Церква святого Пантелеймона у Галичі (насправді в с. Шевченкове) – ще один об’єкт, що буде важко пропустити допитливому мандрівникові. Споруда зведена в 1194 р. Романом Мстиславовичем, це єдиний і найстаріших із храмів Галицько-Волинського князівства. Галицький замок та церква святого Пантелеймона знаходяться зовсім неподалік − всього в 4 з половиною кілометрах.
Якщо вас цікавлять замки Галичини чи оглядини фортифікаційних споруд взагалі, біля Галицького замку ви можете знайти відому Тустань… Проте, це селище-«однофамілець» відомої наскельної фортеці «Тустань», що знаходиться в межах НПП «Сколівські Бескиди» майже в 150 км від замку Галич. Не сплутайте!
Як дістатись до Галицького замку ?
Місто Галич розташоване у 24 км від Івано-Франківська та у 110 км від Львова на автомагістралі Львів – Івано-Франківськ.
Контактний номер заповіднику «Давній Галич»: (03431) 2-16-63
Громадським транспортом
Зі Львова чи Івано-Франквська до міста Галич можна доїхати рейсовим автобусом.
Автомобілем
Щоб побачити Галицький замок, власним транспортом можна доїхати зі Львова трасою H09 через Бібрку, Рогатин та Бурштин. Зі сторони Ужгорода – через Мукачево, Сваляву, Стрий, Рогатин. З Києва доїхати можна через Житомир, Рівне, Дубно, Броди, Золочів, Рогатин.
