Золочів – давнє поселення, що тепер є одним з районних центрів Львівщини, відоме своїми пам'ятками архітектури. Найбільш визначна з-поміж них – Золочівський замок. Тут функціонує музей-заповідник, що є складовою Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Коли обирали 7 чудес України, то в категорії «Замки і палаци» Золочівський замок увійшов до фіналу, але в ТОП-7 таки не потрапив. А даремно, бо він неймовірно крутий. Давайте разом розбиратися, у чому його особливості.
Архітектура та історія Золочівського замку
Замок у місті Золочів входить до найпопулярнішого туристичного маршруту замками Західної України «Золота підкова». Як правило, у Золочівському замку екскурсія досягає своєї кульмінації. Якщо в Олесько і Підгірцях туристам легко побачити, як в давнину у замку був влаштований побут, то у Золочівському замку можна простежити і уявити, як виглядали облоги і оборони твердинь, бо більше в жодному із замків Львівщини не збереглась настільки добре вся система захисту.
Величезні вали, бастіони, рів, звідний міст, равелін і ще багато типових елементів захисту житла феодала, притаманних для голландської системи побудови замків, – це все тут, у Золочівському замку. Справжнісінький «palazzo in fortezzo».
Чотирикутний у плані, з бастіонами по кутах, замок розміщений на найвищому пагорбі Золочева. За рахунок форми бастіонів довкола замку немає так званого мертвого поля, яким вороги часом діставалися до мурів твердинь, оскільки кулі і гармати оборонців перелітали через певну смугу, яка не прострілювалася. З оборонних рубежів Золочівського замку прострілюється вся околиця. Стіни муровані з тесаного каменю, укріплені земляним насипом з середини, і тому не пробивалися гарматними ядрами. Особливо цікавим елементом оборони є відкритий під час реставрації підбрамний перехід. Напевно, коли міст піднімався і закривав собою браму, цим переходом можна було скористатися для безперешкодного виходу із замку. Ті, хто ховався у ньому під час військових дій, почували себе у повній безпеці.
Історики дослідили, що на кожному з бастіонів було по 8 гармат + гармати на стінах. Своє місце мали на оборонних рубежах і стрільці. Ще для захисту використовували воду. Піднімалися при потребі шлюзи і територія довкола затоплювалась разом з нападниками. Це все не може не вражати і не захоплювати.
XVII ст. – це час, коли оборонні системи замків досягають найвищого розвитку, а Золочівський замок – дитя того часу. Автор проекту невідомий. Збудували Золочівський замок на замовлення родини Собєських. Золочівський замок свої основні функції (оборони і житла) виконував тільки до 30-х рр. XVIII ст., коли був родинним гніздом Собєських. Після вгасання цього знатного роду їх майно успадкували Радзивілли. В Золочеві вони практично не бували, тому замок постійно здавали в оренду. На початку XIX ст. він опинився у власності місцевої родини Комарніцьких. Власне вони у 1834 р. передали Золочівський замок спочатку в оренду, а згодом повністю продали австрійській владі, яка влаштувала тут спершу військові казарми, а тоді лікарню.
Через 40 років замок у Золочеві став в’язницею до середини XX ст. Тоді замкові було завдано найбільшої руйнації: на бастіонах зруйнували укріплення, бійниці, шанці і водночас збудували охоронні вежі в’язниці; просторі житлові кімнати палацу перемурували на тісні в’язничні камери, а надбрамну вежу переробили у приміщення адміністрації в’язниці. Спершу це була в’язниця для рецидивістів та убивць, а за радянських часів – місце утримання в'язнів політичних. Тоді стараннями НКВС тут загинуло дуже багато людей.
Після Другої світової війни на території Золочівського замку розмістилося професійно-технічне училище. І лише на початку 1980-х років, коли бурсаків звідси виселили, директор картинної галереї у Львові Борис Григорович Возницький з групою ентузіастів почав відновлювальні роботи у замку та відбудову бастіонів й інших укріплень.
Здолавши систему захисту Золочівського замку, через надбрамну вежу потрапляємо на надійно захищений колись потужними оборонними мурами двір, що створює атмосферу особливого затишку. Перед вами будівля Китайського палацу, а ліворуч – Великий палац, що власне і був житлом феодалів.
На жаль двірська забудова замку в Золочеві не збереглася. Згідно з описами, тут було три будинки для гостей, комора і велика кухня, щоб аромати під час готування страв не заважали власникам.
Нині замковий двір оформляється як палацові резиденції XVII ст. Тут розбили газони, клумби, та своє місце займає тут давня і сучасна скульптура.
Довкола Китайського палацу розташований Східний парк.
Великий палац або Золочівський замок всередині
Здавалося, що після перебудови Золочівського замку на в’язницю нічого відновити не вдасться. Але стараннями працівників галереї вдалося дуже багато. Після зняття всіх добудов відкрилися тогочасні внутрішні комунікації: система опалення і система каналізації. По центральній стіні на стиках кімнат проходять димоходи, до яких димовими каналами приєднуються печі і каміни. Відтак втрат тепла у замку Золочева практично не було. Навіть і сьогодні стіни палацу дуже добре тримають тепло.
Вершина побутових зручностей Золочівського замку – це система каналізації. Шість туалетів зі зливною системою розміщено у кутах палацу – чотири на другому і два на першому поверсі. Це чи не перший замок у Європі, де зручності мали усі члени родини.
Перший поверх палацу мав, в основному, господарське призначення. Хоч було тут і декілька житлових покоїв, скарбниці та стримано оздоблена капличка, де кожного дня зранку і ввечері молилася вся родина. Сьогодні кімнати першого поверху – це експозиція, що розповідає історію замку, про його власників та показує найцікавіші місця Золочівщини. Також на 1 поверсі можна побачити відтворену трапезну, скарбницю та каплицю.
Чи не найцінніший експонат Золочівського замку – одне з найбільших батальних полотнищ Європи XVII ст. «Битва під Парканами». Демонструється ця картина переможного для Яна ІІІ Собєського бою разом із зброєю, що ви її бачите на полотні.
Другий, власне житловий поверх Золочівського замку, можна поділити умовно на дві половини: чоловічу і жіночу, а ще на дитячу і дорослу. У такому разі господарям належало по три покої, а дітям – по два. З чоловічої спальні виведено перекидний міст на вал, а ще у стіні є потайний хід на горище, щоб володар замку міг в будь-який момент максимально швидко керувати обороною свого дітища. В центрі палацу гарний парадний зал для урочистостей та балів.
Величезний підвал Золочівського замку має приблизно 1000 м2 і постійну температуру 4–8 градусів Цельсія. Він вміщав велику кількість продуктів, а ще тут зберігали вино. Тепер у підземеллі експозиція знарядь тортур та цікавих кам'яних елементів, як знайшли під час відновлення бастіонів та палацу у Золочеві.
Китайський палац
Особливо цікавим у комплексі Золочівського замку є Китайський палац. Так цю екзотичну, нетрадиційну споруду називає опис 1768 року. Саме він зазнав найбільше руйнацій і перебудов: під час існування у замку в’язниці тут були пральня, лазня, а у ротонді – капличка для в’язнів, тому на куполі ротонди був хрест. Очевидно через це виникло припущення, що це – капличка, збудована Яном III Собєським на честь перемоги під Віднем...
На жаль, не має документальних даних про час побудови Китайського палацу та його архітектора. У рельєфах, збережених над дверима другого поверху ротонди, є зображення родинного герба Собєських «Яніна» і королівської корони, вочевидь, таки король це будував.
Весною 2004 року тут відкрили Музей східних культур та кімнату, де влаштовують чайні церемонії. Сюди можна потрапити виключно з екскурсоводом. Але, повірте, ви не пошкодуєте про витрачені кошти і час. П’ять залів, у яких представлено близько 250 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, занурять вас у світ мистецтва Єгипту, Індії, Японії, Китаю та інших країн.
Легенди Золочівського замку
Легендами обріс не так Золочівський замок, як камені, що розташовані на його подвір'ї. З'явилися вони на території фортеці кілька десятків років тому. Директор замку Б. Возницький привіз їх з села Новосілки, що неподалік Золочева. На двох валунах є загадкові написи, датовані XIV–XV ст., які, за версією істориків, були зроблені тамплієрами. Є версія, що тут зашифровано, як саме можна знайти на наших землях скарб цього давнього ордену.
Один з каменів має невеликий отвір і два переплетені вінки – терновий і квітучий. Це камінь загадування бажань. Кажуть, що потрібно всунути пальчик в отвір і, якщо бажання романтичного плану, то потрібно обертати палець в бік квітучого вінка, а якщо мрієш про щось матеріальне – в бік тернового вінка.
Від екскурсоводів, які неодмінно біля цих каменів зупиняються, ви почуєте не одну неймовірну історію здійснення бажань.
Золочівський замок: графік роботи, контакти та ціни
Відкритий для відвідувачів замок Золочева в суботу – неділю з 11:00 по 18:00.
В мирний час працював з вівторка до п'ятниці 11:00 – 17:00 та у суботу-неділю: 10:00 – 18:00. Вихідний – понеділок.
Ціни на відвідування та екскурсії замком:
Вхідний квиток у Великий і Китайський палаци: для дорослих – 90 грн., для дітей та пенсіонерів – 20 грн., для студентів – 60 грн.
Сімейні квитки: 1 дорослий + 1 або 2 дитини –100 грн., 2 дорослих + 1 або 2 дитини –180 грн.
Вартість екскурсій:
- для дорослих: до 10 осіб – 150 грн. за групу; до 20 осіб – 300 грн. за групу.
- для дітей і пенсіонерів – 60 грн. за групу.
- для студентів – 90 грн. / група.
- іноземною мовою (до 10 осіб) – 300 грн.
Зверніть увагу! Екскурсії у Великий палац і Музей східного мистецтва у Китайському палаці оплачуються окремо.
Телефони для довідок та замовлення екскурсій у Золочівському замку.
Великий палац: +38 (096) 2184 229.
Китайський палац: +38 (096) 2184 409.
Що цікавого поруч із замком у Золочеві
Коли виходите з замку, спустіться в рів з лівого боку і пройдіть кілька десятків кроків. Побачите дуже цікаву каплицю, оформлену мозаїкою Євгеном та Яремою Безніско. На пожертви жителів Золочева у 1995 р. її поставили в пам'ять про жертв комуністичного терору. У 1939–1941 рр. тут НКВС замордувало 762 особи. Щорічно тут проводяться екуменічні богослужіння, мітинги-реквієми, панахіди.
Спустившись із замкової гори у центр міста, обов'язково огляньте інші пам'ятки цього населеного пункту:
- Золочівський двір – найстарішу будівлю міста, яку датують XIV ст. Тут жили володарі міста. Дім, що дихає історією. Тепер тут розташована церква (вул. М. Шашкевича, 11).
- Костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії (1731–1763) авторства італійського архітектора Антоніо Кастеллі. Чудова пам'ятка епохи бароко, де знімали ряд фільмів у 2000-них. Знаходиться на вул. Г.Сковороди, 2.
- Церкву Миколая, яку датують XVI ст. Вона стоїть на залишках давніх оборонних валів міста. Обов'язково загляньте всередину храму – там збереглися розписи видатного українського художника Модеста Сосенко та дуже цікавий іконостас, увінчаний скульптурами оголених Адама і Єви, що стоять під хрестом. Адреса: вул. Валова, 2.
- Пам’ятник найвідомішому уродженцю краю, будителю Галичини – о.Маркіяну Шашкевичу.
- Забудову центральної пішохідної вулиці та святині на ній.
Локації неподалік
- Підгорецький замок – розкішний палац XVII ст., що входить до числа найбільш популярних та мальованих замків Галичини.
- Унівський монастир – один із чотирьох в Україні і єдиний в УГКЦ монастир, що має статус лаври, найбільшого та найзначущого монастиря. Обитель датована 1395 роком і вразить вас своєю історією, архітектурою та пам'ятками.
- Центр космічного зв'язку – один з найбільших об’єктів космічного та супутникового зв’язку в Україні. Розташований за 5 км від міста Золочева, поблизу села Сасів. Сюди можна потрапити лише за попередньою реєстрацією в складі екскурсійної групи. Але це місце просто вражаюче, тому дуже радимо тут побувати!
- Глиняни – невелике містечко, яке славилося як потужний ткацький осередок, де робили дуже особливі килими. І зараз ут можна навчитися їх виготовляти на майстер-класі. А ще в цьому населеному пункті одна з найстаріших дерев’яних сакральних споруд Львівщини. Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах датується XV століттям і має чудотворну ікону, тому тут завжди багато паломників та туристів.
- Гавареччина – село, де виготовляють чорнодимлену кераміку. Тут проводять багато цікавих майстер-класів.
Як зі Львова добратись до Золочівського замку
Громадським транспортом
Потягом: із залізничного вокзалу у Львові до Золочева курсує велика кількість потягів та приміських електричок. Проте, цей варіант доїзду рекомендуємо лиш в тому випадку, якщо ви любите довгі піші прогулянки, бо залізнична станція Золочів знаходиться за 2 км від центру міста.
Автобусом. Автобуси Львів–Золочів відправляються з АС-6 (вул. Личаківська, 154) з середнім інтервалом руху 20–30 хв. Час в дорозі – півтори години.
Автомобілем
Зі Львова рухайтесь у напрямку м. Тернопіль до м. Золочів. Відстань – близько 70 км. Або можна прямувати трасою Київ – Чоп, звернути на с. Підгірці і подолати ще кільканадцять кілометрів ненайкращою дорогою. Замок розташований в центральній частині міста. Адреса: вул. Тернопільська, 4.
