Підгірці розташовані на краю Подільської височини, на схилах гір Вороняків, що піднімаються тут до 403 м над рівнем моря. Звідси відкриваються чудовий вид на Бродівську низовину. Через Підгірці проходить Європейський вододіл: південна частина села знаходиться в басейні р. Вісли, а північна – в басейні Дніпра. А ще це місце, де причаївся ще один напрочуд красивий палац Львівщини – Підгорецький замок. Сюди приїжджають наречені за неймовірними світлинами до весільного альбому, а також тут ходять десятки екскурсій кожного дня, бо замок у Підгірцях – це частина маршруту «Золота підкова Львівщини».
Історія замку в Підгірцях
Перша згадка про Підгірці датується 1431 роком. Друга письмова згадка відноситься до 1440 р., коли польський король Владислав II Ягайло надав право власності Підгірцями і Загірцями Івану Підгорецькому. Він збудував тут свою укріплену садибу, яка з часом стала основою неповторного замку-палацу.
Збудували неймовірний комплекс у 1635–1640 роках за проектом знаних архітекторів італійця Андре дель Акви та француза Гійома Левассера де Боплана. Це було замовлення коронного гетьмана, головнокомандувача усіх збройних сил Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. В сучасному розумінні це була своєрідна дача, бо головна резиденція коронного гетьмана знаходилась у місті-фортеці Броди.
Згодом Підгорецький замок був переданий по заповіту родині короля Яна III Собеського. Наступним власником Підгорецького замку у 1720 році став коронний гетьман, граф Станіслав Жевуський. Саме при ньому палац перетворився на музей, в якому знаходиться колекція зброї і картин. Тоді ж збудували костел та заклали неймовірний парк.
Протягом 200 років замок у Підгірцях був відкритий для відвідувачів. Вже тоді його починають називати «Другим Версалем».
При Вацлаві Жевуському у Підгорецькому замку діяла хорова капела і драматична група, а також друкарня, архів і бібліотека. Вацлав Жевуський збирав по всій Польщі і звозив в Підгірці пам’ятки давнини: зброю, твори мистецтва, цінні книги і рукописи. Згідно з реєстром в 1768 році в замку налічувалося 737 картин. Це здебільшого були копії картин Рафаеля, Тіціана, Джорджоне, Рубенса, Караваджо, Рембрандта, Ван-Дейка.
Після смерті Вацлава Жевуського, який для Підгорецького замку зробив чи не найбільше, у 1779 році всі його маєтності виставили на аукціон, бо помер він як монах і не залишив заповіту. Через вісім років Підгірці вдалося купити синові Вацлава Северину. Останній займався пошуками скарбів на підвладній йому території Пліснеського городища, влаштував в замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворити неблагородні метали на золото. Через 5 років він виїхав до Відня і замок стояв пусткою до 1826 р. поки не перейшов у власність його сина Вацлава. Але і він бував в замку дуже рідко, виїхав до Арабії і повернувся лише в час повстання 1831 р., в якому загинув. В його відсутність в замку проживав лише управитель Ремішевський, який розпродував зброю, меблі, посуд, вироби з порцеляни і скла, ліхтарі, картини, коштовності, кахлі і навіть кам’яні плити настилів. Замок тоді дуже сильно занепав: зірвали дах, у вікнах не було шибок, в залах другого поверху зникли двері. Наступний власник замку – родина Сангушків.
Перша Світова війна змусила родину виїхати з замку. Вони вивезти до свого маєтку біля Тарнова найцінніше – бібліотеку і архів Підгорецькою замку. До 1939 року Сангушки володіли замком і з початком Другої світової вивезли решту документів і колекції. Частина цінностей опинилася у Відні, колекція зброї – в Тарновській ратуші, а решта збірок опинилась в Бразилії, в м. Сан-Пауло. Там живе один з представників роду, який опікується колекцією.
Радянська влада спершу влаштувала у Підгорецькому замку музей, що проіснував тут протягом 7 років. Воєнні лихоліття позначилися і на вигляді замку, і на стані колекції, яку неодноразово грабували. У 1947 р. залишки експозиції відвезли до Львова, до різних музеїв, а Підгорецький замок пристосовують під санаторій для хворих на туберкульоз. З цим пов'язана перебудова і перепланування приміщень замку – з великих зал на маленькі лікарняні палати. Що не знищила перебудова, те знищило недбальство: художня паркетна підлога, плафони, фрески, різьблені стіни і весь декор багатого внутрішнього оздоблення залів і дах були знищені пожежею в 1956 році. Потім довгих 10 років Підгорецький замок «реставрували» і тут продовжував ще 30 років бути тубдиспансер.
Історико-культурний заповідник «Підгорецький замок» створили у 1997 році. Він став складовою Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького і від того часу його намагаються врятувати. Приймають тисячі відвдувачів, залучають іноземних спонсорів, влаштовували фестиваль – все щоб цю перлинку маршруту «Золота підкова Львівщини» привести до належного вигляду.
Експозиція та архітектура Підгорецького замку
Побудований замок з цегли і каменю, він являє собою поєднання палацу з фортифікаційною спорудою. Підгорецький замок квадратний за плануванням. Кожна сторона має завдовжки приблизно 100 м. На його кутах розташовані п’ятикутні бастіони, увінчані вежами-кавальєрами для охорони.
Замок в Підгірцях оперізує облицьований каменем рів, земляні вали і бруствери. В’їхати в замок в XVII ст. можна було через равелін, підйомний міст і головну в’їздну браму. Равелін і міст в ХVІІІ ст. ліквідували, але чудово збереглась в’їзна брама, збудована з тесаного каменю у стилі пізнього ренесансу. Над брамою герби родин Конєцпольських, Любомирських і Жевуських, що були власниками замку на початках його історії.
Минувши браму, потрапляємо на вимощене кам’яними плитами внутрішнє подвір’я, яке з трьох сторін оточують каземати. Їх використовували як складські і господарські приміщення. В правому куті знаходиться криниця глибиною 38 м. Воду черпали за допомогою великого колеса, яке обертали за принципом «білка в колесі». Кажуть, що колись це колесо крутив спеціально навчений ведмідь. Ледь побачивши гостей він починав крутити колесо, знаючи, що за це отримає смачну нагороду. Біля криниці росло оливкове дерево, а під мурованими стінами плівся виноград.
Сам палац був двоповерховий, а по його боках знаходились триповерхові павільйони. В центрі розташовувалась триповерхова вежа з годинником. Під час реставрації замку Вацлавом Жевуським, між павільйонами і вежею спорудили додатковий третій поверх, добудували зовнішні сходи та італійські лоджії.
Всередині палац у Підгірцях – це подвійна анфілада кімнат: одна сторона була прикрашена дверними порталами і наличниками камінів з червоного мармуру, а друга – з чорного.
Сьогодні ви можете завітати у каплицю і піднятися сходами на 2 поверх Підгорецького замку. Побачите кілька відреставрованих залів, у яких збереглись каміни, портали і тепер ще є репродукції тих речей, що колись той замок прикрашали. Після остаточної реставрації замку сюди повернуться оригінали.
Кожен зал в Підгорецькому замку мав свою назву, яка відповідала або кольору стін, або тому, що в ньому знаходилось. Наприклад, в одній залі на покритих турецькою тканиною стінах висіли венеціанські дзеркала в позолочених рамах, саме тому вона називалась Дзеркальною. В Лицарській залі розмістилась найцінніша колекція зброї, початком якої стала зброя, здобута Яном III Собєський в битві під Віднем, серед котрої був і намет турецького султана. Тут були чудові збірки холодної і вогнепальної зброї XVI–ХVІІІ ст.: шабель, мечів, ятаганів, списів, усіляких гармат, мушкетів, пістолів, лицарських обладунків, бойових коней тощо.
Ще замок у Підгірцях мав Золоту, Кармазинову, Китайську, Зелену, Жовту зали. Все тут, якщо вірити описам і зображенням, було прекрасне: глазуровані пічки, художній паркет, декоративні стіни, позолочені склепіння.
Ви можете побачити, як це все виглядало, коли завітаєте у колишню замкову кухню – вона розташована поруч з криницею. На стінах просторої зали знаходяться численні фото інтер’єрів та екстер’єрів Підгорецького замку, зроблені на початку ХХ ст.
Легенди Підгорецького замку
Якщо вірити оповідкам охорони, місцевих мешканців та кільком згадкам у джерелах, то Підгорецьким замком блукає привид Білої Пані. На думку науковців, це може бути Людвіга Куницька – дружина гетьмана Станіслава Жевуського. Подейкують, що деспотичний чоловік надто ревнував молоду дружину і одного дня в приступі гніву замурував її у стіні підземелля. Щоб не дісталась нікому, окрім нього. Тепер її неупокоєна душа ходить залами замку.
Вже перевіряли палац знімальні групи «Битви екстрасенсів», «Місць сили», «Мисливців за привидами», а також інших проектів. Всі вони переконані в тому, що у Підгорецькому замку справді живуть привиди, а сам замок є місцем паранормальної активності.
Багато років у підземеллі замку була дуже екстравагантна і яскрава експозиція – алхімічна лабораторія Северина Жевуського та кімната Білої пані. Але у зв’язку з плановим ремонтом підземель експозицію забрали.
Графік роботи, контакти та ціни
На час воєнного стану графік роботи змінено і працює тепер Підгорецький замок виключно у суботу та неділю з 11:00 до 18:00.
Ціна на вхідні квитки у Підгорецький замок:
- для дорослих – 150 грн;
- для студентів – 80 грн;
- для дітей і пенсіонерів – 50 грн.
Вартість сімейних квитків:
- 1 дорослий + 1 або 2 дитини – 150 грн;
- 2 дорослих + 1 або 2 дитини – 300 грн.
Вартість екскурсій:
- для дорослих: до 10 осіб – 200 грн. / група; до 20 осіб – 500 грн. / група;
- для дітей і пенсіонерів – 60 грн. / група;
- для студентів – 90 грн. / група.
Телефон для довідок та бронювання екскурсій: (096) 731 3387.
Що цікавого подивитись поруч із замком?
Всі, хто хоча б раз бували у цьому населеному пункті, скажуть вам, що це село багатюще на пам’ятки. Вважайте, що ви не були в Підгірцях, якщо разом з палацом, ви не…
- помилувалися Воздвиженським костелом
Збудований у 1752 р. за проектом Карла Романуса. Розташований костел в Підгірцях на віддалі 300 м від в’їздної брами замку. Зовнішній вигляд нагадує базиліку св. Петра в Римі. Виконаний у стилі бароко і являє собою ротонду з внутрішнім діаметром 12 м. Храм планувався як родинна усипальниця Жевуськнй, але цьому не судилося збутися. У костелі знаходяться лише поминальні таблиці, присвячені представникам Жевуських.
- слухали історії місцевих людей чи гідів про чуда, пов’язані зі скульптурами Діви Марії і св. Йосифа з Ісусом.
Вони стоять на колонах обабіч дороги від костелу до замку. Поруч з ними вирує сувенірний ринок. Підійдіть до продавців сувенрів і запитайте про самоочищення скульптур – почуєте оповіді очевидців.
- гуляли парком та уявляти, як все було колись.
Це один з перших в Україні зразків італійського парку з терасами, побудований на рівні найкращих зразків. Він є найгарнішим і чи не єдиним в Україні парком такого типу.
- шукали сонячний годинник на заїжджому дворі та уявляли, як тут гостював Оноре де Бальзак з коханою.
Заїжджий двір є складовою частиною архітектурного ансамблю Підгорецького замку. Коли виходите із замку до сувенірного ринку, то ліворуч, на відстані 150 м, бачите довгу будівлю. Це і є готель XVIII ст., або гетьманський заїзд. На південному фасаді знаходиться сонячний годинник, який показує середньоєвропейський час. Ця споруда являє собою рідкісний випадок повністю збереженої споруди такого типу.
- побували на місці старого храму і давнього цвинтаря.
Церква святого Михаїла була пам’яткою архітектури національного значення. Вона згоріла у 2006 році за нез’ясованих обставин – на її місці залишився лише фундамент у вигляді хреста. А в кількох кроках від неї розташоване старовинне кладовище, де можна побачити кілька козацьких хрестів. У липні 2022 року проголосили про намір відбудування храму і створення в ньому музею давніх ікон.
Що подивитись неподалік?
- Пліснесько – давньоруське городище, на місці якого вже багато десятиліть археологи ведуть розкопки. На основі їх досліджень була зроблена чудова 3d реконструкція давніх фортифікацій. Тут поволі створюють парк історичної реконструкції. Також на території городища є діючий старовинний монастир з чудотворною іконою та великим соняшниковим годинником на фасаді. Знаходиться на виїзді з с. Підгірці.
- Олеський та Золочівський замок – чудові приклади того, наскільки різноманітними та вишуканими є замки Львівщини. Однозначно варті уваги. До Олеського замку – трохи менше 15 км на авто, а до Золочівського – трохи менше 18 км.
- Центр космічного зв'язку – один з найбільших об’єктів космічного та супутникового зв’язку в Україні. Розташований за 5 км від міста Золочева, поблизу села Сасів. Сюди можна потрапити лише за попередньою реєстрацією в складі екскурсійної групи.
Як дістатись?
Громадським транспортом
Зі Львова, з автостанції № 2 (вул. Б. Хмельницького, 225), до села Підгірці курсують 2 автобуси в день. Така подорож займе близько 2 год. Також маршруткою з автостанції № 6 (вул. Личаківська, 154) ви можете дістатися Золочева, а в ньому пересісти на якийсь із автобусів «Золочів–Броди» (в день їх 4). Загалом, займе десь 2,5 год.
Автомобілем
До Підгорець зі Львова можна добратись двома великими шляхами. Перший – це рухатись зі Львова автодорогою М06 «Київ–Чоп» і, коли оминете Олеський замок, в наступному селі повернути з траси на Золочів. Перше село на вашому шляху – Підгірці. Замок при дорозі, тому заблукаєте. Відстань від Львова – 89 км.
Другий варіант – рухатися зі Львова по автошляху М09 «Тернопіль-Рава-Руська». В м. Золочеві повернути на Броди і подолати ще 17 км. Відстань від Львова – 85 км.
