А правда, що ви (як і ми) любите не лише попсові і дуже гламурні пам'ятки? Якщо так, то запрошуємо помандрувати з нами до, мабуть, найменш популярного і не часто відвідуваного туристами замку на Львівщині – до фортеці у місті Броди. Даремно він «потрапив у немилість» сучасних мандрівників. Колись його не оминав жоден серйозний подорожуючий.
Колись Броди жартома називали «Галицьким Єрусалимом» чи «Трієстом на континенті». Оця прикордонність міста на початках його історії визначила його характер як міста оборонного і міста торгового. У 2020 році населений пункт втратив статус районного центру. Проте, попри цю втрату, Броди гордо бережуть свою багату історію і можуть похвалитися чималою кількістю дуже різноманітних пам'яток, найголовнішою з яких є Бродівський замок – твердиня на межі князівств, на кордоні імперій. Її бастіонні укріплення, збудовані за новою голландською та італійською системами, перетворили Броди в одну з найбільш неприступних фортець того часу. Крутість цього замку просто зашкалює, тому пропонуємо більше дізнатися про нього
Трохи з історії Бродівського замку
Розташоване місто Броди над річкою Суховилкою. Заболочена і заводнена територія з численними бродами дала назву першому поселенню, що існувало тут в часи князівські. Село Броди згадується у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха під 1084 роком. Через майже 500 років це село купив белзький воєвода Станіслав Жолкевський. 22 серпня 1584 році він заснував тут місто на магдебурзькому праві.
«Зважаючи на часті татарські наїзди, я вирішив збудувати замок посеред ставу, званого Накопень, і назвати його Любичі. При цьому замку я дозволив будувати місто, яке також називатиметься Любичі» – писав цей бравий вояка, що спочиває у Львові в Катедрі. Він справді збудував місто і могутню дерев'яну фортецю, але назва поселення, яку він взяв з свого родинного герба Любич, не прижилася – люди і далі кликали поселення Броди.
Коронний гетьман Станіслав Конєцпольський (той самий, що споруджував розкішний палац в Підгірцях), у 1629 році отримав містечко у власність. Вже наступного року цей знатний воєвода почав будувати кам'яну фортецю на місці дерев'яного замку та зводити міські оборонні укріплення бастіонного типу.
Авторами Бродівського замку вважають відомого французького інженера, картографа Гійома Левассера де Боплана та венеційського військового інженера, артилериста та будівельника Андреа дель Аква. Двійко цих визначних фортифікаторів постарались на славу, і замок у місті Броди став справді неприступною фортецею, яка у 1648 році витримала 3-місячну облогу військ Б. Хмельницького, коли той прямував на Львів.
Бродівський замок мав форму п’ятикутника площею 8000 м². Його укріплення складалися з п’яти бастіонів і куртин, з кам'яними ескарпами і казематами у валах. Замок в Бродах був оточений ровом, тому всередину можна було потрапити через звідний міст.
На початках внутрішня інфраструктура Бродівського замку – це криниці, каземати з в’язницями, конюшні, кінський млин, скарбниця, лазня, кухня та пекарні, шпихлір і возівня… Нічогенько, чи не так?! Але це ще не все – звісно, були дерев'яні будинки коменданта та інші службові приміщення, а також «панський дім» і «жіночі покої» з каплицею.
У 1755 році вздовж однієї з куртин Бродівського замку збудували двоповерховий палац, а над в’їздною брамою звели годинникову вежу. Існує малюнок, на якому вона виглядає просто дивовижно. Проте милувались годинниковою вежею не довго, оскільки, згідно з наказом австрійського уряду 1809 року, фортифікації замку поволі почали розбирати: спочатку підірвали надбрамну вежу, а згодом поруйнували частину оборонних стін і засипали рови.
Бродівський замок разом з валами, що оточували місто, складали єдиний оборонний комплекс: вал оперізував довкола острів, на якому знаходився населений пункт, а замок-цитадель прилягав до нього із західної сторони. До міста можна було потрапити через дві брами: Львівську з південного сходу і Луцьку з півночі. Загальна територія оборонної системи міста Броди становила 85 га.
До сьогодні із замкового комплексу збереглись куртини з казематами, каземати одного кутового бастіону та палац. В північно-східній частині міста Броди добре збереглось близько 700 метрів міського валу, ще близько 2800 метрів валу чітко читаються в нарисі ряду вулиць. Ці унікальні споруди продовжують руйнуватись, хоч ентузіасти і влада роблять спроби врятувати цю пам'ятку архітектури національного значення.
Власниками міста і, відповідно, замку почергово були роди Жолкевських, Конєцпольських, Собеських, і Потоцьких, Молодецьких та Ядвіґа Жищевська. Тоді Бродівський замок неодноразово відвідували монархи Польщі та Австрії – Владислав IV Ваза, Ян ІІ Казимир, Ян ІІІ Собеський, Йосиф II.
Насправді, сумно читати і з висоти часу бачити, як ця могутня колись фортеця поступово занепадала. Спершу замок в місті Броди став житловою резиденцією, де зберігалася велика бібліотека Францішека Потоцького. Потім тут був приватний музей графині Ядвіґи Жищевської. Під час воєн у 1915, 1920, 1939 роках палац неодноразово грабували та палили.
В 1939–1940 роках радянська влада перетворила Бродівську фортецю в концентраційний табір для польських військовополонених, а по війні тут розмістили адміністрацію заводу автонавантажувачів і командування військової частини, що дислокувалася в замку. Військові покинули замок в рік проголошення Незалежності України. Відтоді ніяких серйозних відновлювальних робіт не велося. Приміщення палацу було передано в користування школі, там також міститься районний архів і виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.
Втім, музейники та кілька небайдужих людей не покидають спроб знайти фінансування на ревіталізацію палацу та збереження і впорядкування казематів. Нещодавно на подвір'ї відновили замкову криницю. Намагаються вберегти також красивий ренесансний портал вхідних дверей одного з казематів у західній частині. Але якось це все не увінчується успіхами, тому спішіть побачити, поки є що дивитись.
Що ще цікавого подивитись в Бродах?
І хоч зовнішній вигляд колись неприступної фортеці на межі імперій сьогодні справляє не найкраще враження, вона вартує, щоб ви її відвідали. А коли ви вже завітаєте до цієї оборонної споруди пізнього ренесансу, то відведіть собі ще кілька годин на те, щоб побачити у місті Броди інші цікаві пам'ятки, зокрема:
- забудову центральної частини міста: будівлі гімназії та кагалу, товариства «Сокіл» та повітового суду.
- церкву св. Юрія, або як її називають – Купецьку (XVІІ ст), що є пам'яткою національного значення (вул. Поштова, 11);
- костел Воздвиження Чесного Хреста (XVІІ ст) – вул. В. Стуса, 9;
- дерев'яну церкву Пресвятої Трійці (XVІІІ ст) – вул. Великі Фільварки, 26;
- палац родини Тишкевичів, що є одним з найменших палаців Львівщини (вул. Низька, 15);
- руїни великої синагоги, що як і Бродівський замок, теж є пам'яткою оборонної архітектури (вул. Гончарська, 12);
- єврейський цвинтар, що є одним з найбільших та найкраще збережених єврейських кладовищ в Україні (вул. 8 Березня).
Про все це детальніше ви можете дізнатися у Бродівському історико-краєзнавчому музеї. Тут науковці не лише проведуть вам екскурсію 7 залами музею, а й запропонують 8 тематичних прогулянок містом та більше 10 інтерактивних лекцій, на яких дізнаєтесь більше про минуле й сьогодення міста Броди та його замку.
Адреса: майдан Свободи, 5.
Музей працює з 9.00 до 18.00 у всі дні тижня, окрім суботи.
Телефони для довідок: (03266) 421 13; (066) 7022 843.
Цікаві локації поруч
- Підгорецький замок – споруда XVII ст. Чи не єдиний зразок «італійського парку» в Україні. Замок входить до переліку сотень пам'яток світу, що має виняткову цінність.
- Олеський замок – нетиповий для Західної України стиль, «актор» фільмів «Д’Артаньян та три мушкетери», «Вогнем і мечем» тощо. Тут також розташовується найбільша в Європі колекція дерев’яних скульптур XIV–XIX ст.
- Бродівська пустеля – справжня невеличка (до 5 га) пустеля в центрі Малого Полісся.
- Будинок лісника (Мисливське господарство Стир) – колоритний дерев’яний будиночок посеред озерця, що часто входить до «Інста-турів». Мальовниче та фотогенічне місце.
- Голубі вікна (або «Голуба криниця») – невеличкі карстові озерця, що мають унікальне забарвлення.
Як добратись зі Львова?
Громадським транспортом
Потяги та електрички в напрямку міста Броди відправляються з головного залізничного вокзалу. Автобуси Львів – Броди ходять з АС-2 (вул. Б. Хмельницького, 225) з середнім інтервалом 30 хв.
Автомобілем
Зі Львова рухаємося у трасою Чоп–Київ до міста Броди. Відстань – 100 км. Або просто задайте у навігаторі координати: 50.0859196, 25.1373628.
