На мальовничому Поділлі, у селищі Меджибіж, де поєднуються дві ріки Буг (колись Бог) і Божок, топоніми яких походить від слова, яким ми називаємо Всевишнього, розкинула понад берегами свої величні мури Меджибізька фортеця. Твердиня за свій вік встигла зазнати і злетів, і падінь, і руйнувань, й відбудов. І хоч в теперішні часи Меджибізький замок перебуває у затінку своєї краянки – Кам’янець-Подільської фортеці, але історія його є не менш давньою та славною. Це постійно підтверджують археологи, що трудяться в межах фортеці, час від часу повертаючи з глибини віків у сьогодення то якусь знахідку кам’яного віку, то трипільський предмет чи вже пізніший часу Київської Русі.
Історія Меджибізького замку
Теперішня Меджибізька фортеця має вигляд ренесансної споруди. Однак, її історія розпочалась ще задовго до того, як їй надали таких архітектурних форм ще в часи Київської Русі. Перша писемна згадка про Меджибіж (Межибож, Межибожжя) датується 1146 р. (Іпатіїївський літопис), коли князь Ізяслав Мстиславич передав у власність Святославу Всеволодовичу 5 міст, серед яких і Межибоже, що належало тоді до Болохівської землі. В 1148 р. Меджибіж належав Ростиславу Юрійовичу – сину Юрія Долгорукого, а в 1227 р. – Ярославу Інгваровичу, князю луцькому. Є літописна загадка про князя Бориса Межибозького, який у 1235 р. брав участь у змові бояр проти Данила Галицького. Після цього Меджибіж постійно перебував у складі Галицько-Волинського князівства.
В той час Меджибізький замок був дерев’яною фортецею із земляними валами, мурованими баштами та в’їзною брамою. Твердиня була зведена на рівному місці, зате оточена могутніми валами і ровами. Під час монголо-татарської навали Меджибіж дуже постраждав, а в 1241 р. Данило Галицький був змушений на вимогу татар знести всі його укріплення.
Меджибізького замок у складі Великого князівства литовського
Після занепаду Галицько-Волинського князівства та перемоги литовців у 1362 р. під Синіми водами над татарами Меджибіж разом із Волинню та більшою частиною Поділля потрапляє під владу литовських князів. Зокрема, ним володіли Ольгерд та Коріатовичі.
За їхнього панування у XIV ст. перед дитинцем замку зводиться церква у романському стилі.
Меджибіж у складі Польського королівства
У 1432 р. Меджибізька фортеця разом з усім Поділлям увійшла до складу Речі Посполитої. Меджибіж в цей час стає королівським замком, який використовують для боротьби з набігами татар через Кучманський та Чорний шляхи.
У XV-XVI ст. укріплюється північний бік фортеці, будуються Лицарська та Офіцерська вежі.
З 1540 р. Меджибізька фортеця майже на 200 років стає власністю польського шляхетського роду Синявських. За їх володарювання тут зводиться у 1564 р. костел та нові укріплення.
У 1566 р. Меджибізький замок витримує облогу татар. Через 50 літ його знову не змогло взяти величезне татарське військо, яке так і не зважилось штурмувати твердиню. Товщина мурів фортеці тоді сягала 2 м, а стін башт фортеці – майже 4 м.
У 1632 р. у Меджибожі зводиться костел св. Трійці в бароковому стилі.
З 1648 р. Меджибізька фортеця неодноразово переходила із рук в руки. Нею володіли то козаки, то поляки, то турки. Останні закріплюються тут у 1672-1699 рр., але ненадовго, бо згодом Меджибізький замок відвойовують знову поляки і він знову переходить у власність роду Синявських.
З розвитком артилерії Меджибізька фортеця втрачає своє значення і їй надають рис палацового комплексу. Тоді будуються численні житлові та господарські приміщення, перебудовується церква.
У 1740 р. у Меджибожі оселився і жив протягом наступних 20 років засновник хасидизму Ізраїль Баал Шев Тов (Бешт) (з давньоєвр. – «володар доброго імені» або «добрий чудотворець»). Він тут помер і був похований. Гріб цього єврейського релігійного діяча знаходиться зараз у склепі-капличці під мармуровою плитою.
Меджибізька фортеця в складі Російської імперії
У 1793 р. після поділу Польщі її сусідами Меджибізька фортеця входить в склад Російської імперії.
У 1831 р. після польського повстання, яке очолив власник Меджибізького замку Адам-Єжи Чарторийський, його майно було націоналізовано Російською державою. Сам же представник роду Чарторийських емігрував до Франції.
У 1848 р. комплекс фортеці було передано у відомство російської армії. З того часу тут знаходились казарми. Однак, незабаром на твердиню накинула своїм оком російська імператриця, яка і розпочала її реконструкцію, облицювавши стіни всіх будівель та фортечні мури білим вапняком та перетворивши в білосніжний палац у романтично-псевдоготичному стилі, прозваний у 19 ст. поетичною назвою «Білий лебідь». З того часу Меджибізький замок почав виконувати роль резиденції для царської родини.
За влади Радянського союзу
За радянської влади, яке тільки призначення не отримував Меджибізький замок. Він був і в’язницею, і пожежною частиною, складами та маслозаводом. У 60-их рр. ХХ ст. за ініціативи селищного голови частину стін було по-варварськи розібрано для будівництва сільради.
Архітектура Меджибізької фортеці
На сьогодні Меджибізька фортеця займає площу 0,75 Га. За формою вона нагадує видовжений трикутник. Максимальна довжина фортеці – 130 м, а ширина – 85 м. Висота мурів фортеці сягає 20 м, а товщина стін найбільшої вежі – 4 м. Мури фортеці містять численні стрільниці. До них примикають кам’яниці 15 ст.
Північна вежа
Північна вежа твердині була побудована у 1540-1586 рр. з цегли на вапняному розчині після перенесення входу в Меджибізький замок із сходу на захід. За формою вона є восьмигранником, розташованим на круглому цоколі, якому досить поступається розмірами. Тому на цоколі утворилась своєрідна тераса. Вежа була прибудована до барбакану, має три поверхи та виступає п’ятьма боками за межі фортеці.
Лицарська башта
Північний захід фортеці у селищі Меджибіж займає п’ятигранна Лицарська башта. Збудована вона у XVI ст. із білого вапняку. Товщина стін споруди сягає 4 м. Вежа сильно виступає за межі фортеці. Основною її функцією була оборона воріт. Вежа має чотири оборонні яруси, увінчує її шатровий дах із надбудовою з флюгером. Всі яруси містять артилерійські стрільниці.
Офіцерська вежа
З північного сходу Меджибізький замок захищає Офіцерська вежа, яка має три поверхи. Збудована вона була у XV-XVI ст. Вежа складається із декількох частин, винесених за оборонні стіни. У бік річки вона виступає кутом, по обидва боки якого розташовано по дві, з’єднані між собою попарно напівкруглі вежі. У 1848 р. на вежі було побудовано будівлю у формі восьмигранника з дверними та віконними отворами, прикрашеними карнизами у стилі бароко.
Палац Меджибізької фортеці
З внутрішнього боку з Офіцерською вежею поєднані палац, збудований у ІІ пол. XVI ст., і кругла декоративна вежа з овальними вікнами на другому та третьому ярусах та декорованим входом. Палац має два яруси та декорований стрільчастими вікнами з білокам’яним різьбленням. Ні палац, ні вежа, на жаль, не є відреставрованими поки що.
Костел на території замку
На території Меджибізької фортеці знаходиться костел з п’ятигранною абсидою, збудований Рафаїлом Синявським на місці більш давнього костелу. До цього ще в часи Київської Русі тут існувала церква. Основа костелу має форму прямокутника 21х10 м. У 1831 р. костел був висвячений на церкву.
Меджибізький замок сьогодні
На сьогодні після радянського бездумного порядкування Меджибізький замок перебуває не в найкращому стані. Однак, здійснюються спроби її відродити і, можна сказати, небезуспішно. У північно-західному корпусі Меджибізький замок дав притулок краєзнавчому музею з 6 залами. Зокрема, тут працює виставка «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях». Більша частина фортеці у селищі Меджибіж перебуває ще у стані реставрації, та це не заважає проводи в її межах численні просвітницькі, освітні заходи та з 2004 р. фестиваль «Стародавній Меджибіж». Останній поєднав у собі рицарські турніри, середньовічні танці, вуличний театр, концерт етно, середньовічної та рок музики; одним словом усе, щоб якнайповніше занурити гостя у вир середньовічного світу.
Легенди про Меджибізький замок
Меджибізький замок, як і будь-який історичний об’єкт України, оповитий багатьма легендами та міфами.
Одна з легенд розповідає про білу примару, яку неодноразово бачили посеред ночі у замку. Її появу пов’язують з трагічною смертю однієї місцевої дівчини, яка напередодні весілля була закатована турками. З того часу її примара щоночі виходить у весільному вбранні у пошуках нареченого.
За іншою легендою один монах-чернець чимось не догодив власникам Меджибізького замку за що поплатився життям. Проте наступною ж ночі його дух повернувся і досі блукає темними коридорами Меджибізького замку.
Є і більш позитивні легенди, що розповідають про числені скарби, що десь глибоко заховані у сховищах замку.
Вірити чи ні народним легендам про Меджибізький замок - справа ваша, але відвідати його однозначно варто!
Цікаві факти про Меджибізький замок
- Інша назва Меджибізького замку - "Білий Лебідь", яку йому дали за його відображення у водах річок Буг та Бужок - могутні мури твердині нагадували великого білого лебедя.
- Внутрішній двір Меджибійського замку простягається на 130 метрів у довжину та до 85 метрів у ширину. Загальна площа всього замку складає 0,75 гектара. Стіни замку мають товщину 4 метри, а найвищі вежі досягають висоти 17 метрів.
- У травні 1846 року до Меджибізького замку навідався сам Тарас Шевченко, де зустрівся з його власником, графом Станіславом Потоцьким. Граф дозволив поетові оглянути споруду та її околиці. У своєму вірші "Заступила чорна хмара" Шевченко поділився своїми враженнями від замку, описуючи його як "чудовий", "прекрасний" та "неприступний".
- Незважаючи на свою неприступність, Меджибізький замок було двічі серйозно пошкоджено - у 1672 році, коли внаслідок 15 денної облоги турецькою армією значна частина мурів та веж була зруйнована, та у 1944 - тоді, відступаючи, німецькі війська підірвали замок.
- Засновник хасидизму - Ба'аль-Шем-Това, або БеШТа (Ісра'еля бен Еліезера) похований неподалік від Меджибізького замку, що призвело до перетворення села в місце масового паломництва. Щороку напередодні свята Шавуот, що у травні, тисячі євреїв-паломників з’їзжаються до замку, для вшанування пам’яті свого духовного лідера.
Що цікавого подивитись неподалік?
- Костел святої Трійці у селі Меджибіж, руїни якого знаходяться неподалік від замку. Храм був збудований у стилі бароко магнатами Сенявськими, проте у 20 столітті костел та монастирський корпус неподалік було зруйновано.
Адреса: вул. Святотроїцька, 9.
Координати: 49.43552, 27.40961 - Старий єврейський цвинтар та місце поховання засновника хасидизму, Ба'аль-Шем-Това, що провів у с. Меджибіж останні роки свого життя. Над його могилою споруджено склеп, який став об'єктом масового паломництва хасидів.
Адреса: вул. Баал Шем Това, 24.
Координати: 49.440896, 27.404349 - Кам'янець-Подільська фортеця, що входить до семи чудес України. Хоча відстань до міста Кам'янець-Подільський від села Меджибіж немала і складає близько 120 км, незабутні враження запам’ятаються надовго.
- Бакота – затоплене село, що входить до найкращих природних чудес України. Місце відоме своїм автентичним скельним монастирем, химерними скелями, можливістю провести чудовий активний відпочинок та неперевершеними заходами сонця.
- Хотинська фортеця – ще одна потужна оборонна споруда з багатою історією. Знаходиться воно всього в 25 км від Кам’янець-Подільської фортеці. Величні мури, середньовічний архітектурний стиль та цікаві експозиції всередині Хотинської фортеці не залишать байдужими нікого.
- Дністровський каньйон – це 250-кілометровий красень, що входить до «7 природних чудес України». Різноманітні скелі, чудові краєвиди наприкінці дня та безліч варіантів активного відпочинку роблять цю локацію надзвичайно популярною серед мандрівників.
Де знаходиться Меджибізький замок?
Меджибізький замок розташований у селі Меджибіж, що знаходиться за 25 км від міста Хмельницький у Хмельницькій області.
Адреса замку: вулиця Замкова, 1, c. Меджибіж
Вартість відвідування Меджибізького замку складає 60 грн з дорослих та 30 грн за дітей.
Громадським транспортом
Доїхати до Хмельницького можна численими потягами «Хмельницький - Київ», «Ужгород - Київ», «Львів - Київ», «Рахів - Київ» тощо. Також їздять прямі автобуси з Києва, Чернівців, Тернополя, Львова, Івано-Франківська тощо.
Далі можна сісти на автобус міжміського сполучення, що курсує між Хмельницьким та с. Меджибіж або скористатись послугами місцевих перевізників.
Автомобілем
З Києва їдемо трасою Е40 та Н03 через Житомир до Хмельницького. Далі рухаємось біля 20 км по Е50 та повертаємо наліво до с. Меджибіж на трасу Т2319.
Можна також скористатись альтернативною дорогою з Києва через Віницю по Е95, Р32, М21 та Е50.
