Глибокі долини, вимиті рікою між кручами, що звуться каньйонами завжди приваблюють як любителів екстремального відпочинку, так і туристів-новачків. У нашій країні, ще повно незвіданих та маловідомих куточків дикої природи і почесне місце серед них займають глибокі та мальовничі каньйони, відпочинок на яких подарує вам незабутні враження.
Пропонуємо ознайомитися із підбіркою каньйонів для вашої наступної подорожі Україною, що вражають своєю природною величчю та захоплюють дикою красою.
Дністровський каньйон
Дністровський каньйон бере свій початок від села Нижнів, що в Івано-Франківської області. Дністровський каньйон, як легко підказує його назва, розташовується в руслі річки Дністер. Утворився він за мільйони років руху тектонічних плит, а також водної та вітрової ерозії. Завершується каньйон у Тернопільській області в межах селища Трубчин Борщівського району, де знаходяться найбільші у світі відслонення силурійських порід. Однак, крім Борщівського району каньйон проходить також через Заліщицький, Бучацький та Монастирський райони Тернопільщини. Його площа становить близько 10830 га.
3 лютого 2010 року було створено Національний природоохоронний парк «Дністровський каньйон» і з того часу пам’ятка перебуває під наглядом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної служби заповідної справи. Кам’яні береги каньйону сформовані ще за часів палеозойської ери, коли тільки-но почали з’являтись перші хребетні тварини та дерева. Дністровський каньйон – це історична книга нашої природи, адже його джерела та водоспади є найдавнішими історичними пам’ятками.
Флору та фауну Дністровського каньйону досі достеменно ще не дослідили. За даними дослідників більш як 2/3 тварин, що населяють його територію – унікальні види. Цей природній заповідник має свій мікроклімат, близький до субтропічного. За спекотного літа тут не спостерігають дощів, а весна починається на місяць раніше, ніж у Покутті та на Поділлі. Секрет полягає в тому, що величезні 20-метрові стіни каньйону відмінно утримують тепло.
Береги каньйону прихистили чимало рукотворних пам’яток: руїни Червоногородського, Жванецького і Раковецького замків, костел Вознесіння Діви Марії та таємничі печери. Чимало з печер у давнину люди використовували як монастирі, зокрема, поблизу таких сіл, як Рукомиш, Стінка, Монастирок, а в часи дохристиянської віри язичники мали їх ще за жертовники. Неподалік розташована печера Вертеба, поряд з якою не так давно було знайдено стоянку трипільців.
Зелені долини каньйону щодня пробуджує Джуринський 16-метровий водоспад, який тримає звання найбільшого рівнинного водоспаду України. Джерельна вода тут розбивається об каміння червоної землі. Поряд, у Беремянській частині парку розташована Червона гора, з якої відкривається неймовірно гарна панорама навколишньої місцевості. Гора підіймається на 150 метрів, а на її крутих схилах трапляються рідкісні гірські та степові рослини.
Місце розташування Дністровського каньйону: у межах Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Читайте та дізнавайтесь більше про Дністровський каньйон.
Буцький каньйон
Між Черкаською та Вінницькою областями, поряд із селом Буки, на річці Гірський Тікич розташувався гранітний каньйон. Буцький каньйон входить до сотні найкрасивіших місць України та посідає почесне 2-ге місце у рейтингу «Семи чудес Черкащини».
Гірський Тікич, протікаючи у межах протерозойських гранітів, яким близько 2 млрд років, утворив тут водоспад Вир (Вирське урочище). Місцеві називають його Ніагарським водоспадом, біля якого знаходяться руїни водяного млина, збудованого ще в ХІІ столітті. Буцький каньйон невеликий за довжиною і складає лише 5 км. На території каньйону знаходяться залишки першої гідроелектростанції в Україні. Свій початок каньйон бере у самому селі Буки, де колись було знайдено поселення черняхівської та трипільської культур. У 1972 році Буцький каньйон здобув статус державної пам’ятки природи місцевого значення. Один з берегів каньйону, що має виступ з сірого граніту отримав назву «Скала Родіонова» на честь відомого геолога-петрографа.
Місцеві жителі називають Буцький каньйон «місцем сили», де природа дарує енергію життя. Своїм виглядом каньйон чимось нагадує скандинавський фіорд.
Відпочинок на Буцькому каньйоні полюбляють як спортсмени-екстремали, що сплавляються тут в сезон, так і альпіністи взимку.
Саме на території Буцького каньйону знімали стрічку «Скарб козака-розбійника», а також передачу «Зважені та щасливі». Співачка Злата Огневич серед барв каньйону знімала кліп до пісні «TheKukushka».
Місце розташування Буцького каньйону: село Буки, Черкаська область.
Координати: 49.091346078696624, 30.397725491507313
Як доїхати до Буцького каньйону
Найкоротший шлях до каньйону – з міста Умань. З Києва дорога забере у вас близько трьох годин. Однак, не переплутайте київське місто Буки з черкаським!
Актовський каньйон
Актовський каньйон розташувався неподалік села Актове Вознесенського району на Миколаївщині, за 20 км від районного центру.
Протяжність каньйону складає близько 3 км у довжину. Вздовж каньйону протікає річка Мертвовод, а початок він бере неподалік села Петропавлівки. Висота Актовського каньйону – 50 метрів, площа – близько 250 га. Однак, окремі брили каньйону сягають і ста метрів у висоту, разом із річками утворюючи унікальну заповідну зону.
Відвідувачі відзначають дивовижну чистоту Актовського каньйону, яка, нажаль, не властива іншим куточкам України. Попри неймовірну красу та унікальну природу Актовський каньйон досі не є об’єктом масового туризму хоча його часто відвідують альпіністи та скелелази.
Цікаво, що в межах Актовського каньйону розташоване урочище під назвою «Долина диявола», яке є досить містичним місцем і про яке ходить багато легенд. А все тому, що у давнину саме у «Долині диявола» було поховано багато скіфських царів та проведено числені магічні ритуали.
Невелика річка Гамазенік у глибині каньйону стала улюбленим місцем купання місцевих дітлахів. Неподалік Актовського – розташований Арбузинський каньйон, що отримав навзу «Малий Актовський». Чудовий вигляд на обидва каньйони відкривається зі скелі з кумедно назвою «Пуп землі». Також неподалік Актовського каньйону знаходиться державне заповідне урочище “Трикратський ліс-лабіринт”.
Каньйон належить до Національного природного парку «Бузький гард» і є частиною величезного ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя».
Відпочинок на Актовському каньйоні: рафтинг, скелелазання. Проживання у наметах для любителів спокійного, неспішного та малолюдного відпочинку.
Місце розташування Актовського каньйону: поблизу села Актове Вознесенського району, Миколаївська область.
Координати Актовського каньйону: 47.7136028238547, 31.466074906512542
Як доїхати до Актовського каньйону
Дістатись до Актовського каньйону можна власним автомобілем або на таксі. Рухайтесь по миколаївській трасі до м. Вознесенськ (Миколаївської області), потім повертайте за вказівником до села Трикрати і рухайтесь до села Актове. Стан дороги до села задовільний, далі - бруківка.
Смотрицький каньйон
Каньйон річки Смотрич або ж Смотрицький каньйон проходить через місто Кам’янець-Подільский та простягається далі в межах району.
Каньйон пролягає вздовж річки Смотрич, звідки й походить його назва. Висота секль каньйону складає 50 метрів. Смотрицький каньйон утворений річкою в товщі Товтр, а над ним проходить найстаріша вулиця Кам’янця-Подільського – Руська. Урочище каньйону оточуюють обороннимі спорудами старого міста - церкви, костели, а також Верхня польська брама, Гончарська і Кравецька вежі. В межах Кам’янця-Подільського каньйон перетинають три мости: Замковий, Новопланівський та «Лань, що біжить» (Стрімка лань). Крім мостів через річку проходять маленькі місточки й кладки.
На Смотричі до сьогодні залишились дві унікальні гідротехнічні споруди XV – XVI ст. - Руська та Польська брами. Функціонували вони шляхом послідовного перекриття шлюзів, внаслідок чого каньйон до певної міри затоплювався водою унеможливлюючи підступ ворога до міста. За допомогою шлюзів й водопропускного отвору Замкового мосту регулювали рівень води.
«Лань, що біжить» (Стрімка лань) є лідером серед мостів не лише на каньйоні, а й найвищим автомобільним мостом в Україні і улюбленим місцем любителів банджі-джампінгу. Він є копією моста Шарлотти в Люксембурзі. Біля мосту над каньйоном туристи знайдуть пам’ятник циганській кибитці, на пам’ять про розстріляних гітлерівцями у 1942 році циган.
В каньйоні Старого міста залишилися будівлі першого в Кам’янці-Подільському пивоварного заводу (бровару). Завод у 1872 році збудувала баронеса Евеліна Юній. У 1923 році основна будівля бровару складалась із таких відділів: варильний, паровичний, комора і солодівня, розливний, бродильний, льодовик та склад. Пам’ятка, що збереглася, стала зразком архітектури епохи промислового підйому.
Неподалік пивоварного заводу в Смотрицькому каньйоні є ще порохові склади. Офіційно вважають, що у 1778-1779 роках їх збудував військовий інженер й архітектор Ян де Вітте. У 1834 році їх перебудували за проектом Сімеона Учти. У західній та східній огорожі влаштували ворота. У другій половині ХІХ століття на складах тримали нафту, а з ХХ століття їх почали використовувати під стайні, а ще згодом – як складські приміщення. Та вже до кінця 1970-х років колишня броварня перетворилась на склад продовольчих продуктів підприємства Міськхарчоторгу.
Існує легенда, що під Замковим мостом до сьогодні захований скарб турецького султана. А в 1685 році, за наказом турецького намісника, на мосту стратили молодшого сина Богдана Хмельницького – Юрія. У самих скелях Смотрицького каньйону до сьогодні збереглось близько 20 печер.
Відпочинок на Смотрицького каньйоні: банджі-джампінг з найвищого автомобільного мосту України - «Лань, що біжить». Відвідування старовиного міста Кам’янець-Подільський та знаменитої Кам’янець-Подільської фортеці. За наявності авто можна відвідати унікальну Бакоту.
Місце розташування Смотрицького каньйону: Кам’янець-Подільський район.
Координати Смотрицького каньйону: 48.67711420525546, 26.577523915523724
Як доїхати до Смотрицького каньйону
Дістатись до Смотрицького каньйону можна доїхавши до міста Кам’янець-Подільський, потягами «Київ-Чернівці» чи «Київ-Кам’янець-Подільський». Також їздять прямі автобуси з Києва, Чернівців, Хмельницького, Тернополя, Львова, Івано-Франківська. Автомобілем з Києва їдемо трасою H03 і Е40 через Житомир та Хмельницький. Зі Львова – P48 і H02 через Тернопіль.
Коростишівський каньйон
Коростишівський гранітний кар’єр простягнувся неподалік від міста Коростишів Житомирської області. Коростишівський каньйон – це озеро, що утворилося штучним шляхом на місці затопленого гранітного кар’єра. Утворене озеро розташоване на околиці міста, на південь від Київської траси. Територія Коростишівського каньйону за законом належить підприємству, яке видобуває і переробляє корисні копалини в різних областях України.
Природна краса озерних пейзажів навколо каньйону вражає. Це скелясті береги із соснами, березами та дикими рослинами. Висота скель сягає 10 метрів, а озерна вода – особлива, адже набуває тут незвичайного бірюзового відтінку. Глибина водойми сягає 20 метрів, а її вертикальні схили скель стають нелегкою забавкою для любителів альпінізму та екстремального відпочинку загалом. Біля водойми внизу збудований красивий дерев’яний місточок, на якому відвідувачі мають змогу зробити гарні світлини на пам’ять. Навпроти мосту, на скелі, причаїлась затишна «хатинка лісника».
Відпочинок на Коростишівському каньйоні: проживання у наметах, рибалка, скелелазіння та тренування з альпінізму.
Місце розташування Коростишівського каньйону: Поряд з містом Коростишів, Житомирська область.
Координати Коростишівського каньйону: 50.31504952647749, 29.093638131851456
Як доїхати до Коростишівського каньйону
Рухайтесь на авто до міста Коростишів по трасі Е40. Після заїзду до міста, виконайте поворот ліворуч на другому повороті та продовжуйте рух аж до Коростишівського гранітного кар’єру.
Тетерівський каньйон
Тетерівський каньйон є ще одним каньйоном, що розташований у Житомирській області, щоправда цього разу неподалік самого обласного центру.
Частина тетерівського каньйону затоплена водосховищем ще з 1970 року, внаслідок руйнування його скелястих ущелин рікою Тетерів. Однак, незатоплена частина каньйону має дуже мальовничий краєвид і користується популярністю серед скелелазів. Протяжність каньйону з берегами сягає близько 2 км, а ширина варіюється від 20 м до 90 м у нижній течії. Сплав по річці Тетерів у каньйоні не видасться складним, однак, зустрічаються пороги, які можуть змусити новачків понервувати.
Над тетерівським каньйоном простягається підвісний міст у парку імені Гагаріна, що проходить на висоті 43 метрів. Сьогодні каньйон має статус природної пам’ятки України.
Місце розташування Тетерівського каньйону: село Дениші, Житомирська область
Координати Тетерівського каньйону: 50.20189883681835, 28.38896946826591
Як доїхати до Тетерівського каньйону
Зручене розташування Тетерівського каньйону поблизу міста Житомир робить його легкодоступним для добирання. Дістатись до Житомира з Києва можна як на автобусі, так і на поїзді. З Житомира до села Денеші близько 25км, сюди курсують автобуси з автовокзалу “Центральний”.
Чорнорічинський каньйон
Чорнорічинський каньйон розташований у тимчасово окупованому рашистами Севастополі в Автономній Республіці Крим. Довжина Чорнорічинський каньйон за різними даними складає від 12 до 16 кілометрів, що робить його найдовшим каньйоном Криму. Свій початок каньйон бере біля скелі Кізіл-Кая між селами Широке і Передове у Байдарській долині та закінчується у селі Чорноріченському. Як і багато інших українських каньйонів, причиною його утворення стали бурхливі річкові води. Чорна ріка є другою за повноводністю на півострові, а тому навесні рівень води у Чорнорічинському каньйоні може сягати від 2 до 6 метрів. За це каньйон отримав назву «Кримський Дар’ял». Також його інколи називають Малим каньйоном Криму.
У 1947 році каньйон оголосили пам’яткою природи, а в 1990 році він увійшов до заказника Байдарського. Посередині каньйону розташована печера, в якій колись виявили сліди перебування первісних людей. Чорнорічинський Каньйон має вигляд звивистої ущелини, яку створили гірські схили по обидва береги Чорної ріки. На схилах розташовані великі виступи, що нагадують бастіони фортеці, колони та піраміди. У деяких місцях ущелину важко проходити, адже на руслі ріки нагромаджені величезні кам’яні брили. Та попри це, Чорна ріка є найпопулярнішим місцем для рафтингу та каякінгу на Кримському півострові.
Місце розташування Чорнорічинського каньйону: на кордоні Байдарської долини, біля Севастополя, АР Крим.
Координати: 44°30’55″N 33°44’21″E
