Якщо ви поставили собі за мету побувати у всіх замках Прикарпаття, якими б вони не були зараз, то вам точно треба приїхати у смт. Рожнятів, щоб побачити відомий колись замок Скарбека. Втім, якщо мета ваших мандрів побачити справді середньовічний замок, то цей населений пункт краще оминайте. Бо трохи сумніваємось, що у поліцейському відділку ви побачите обриси отого красивого замку, який зображений на давніх фото та картинах.
Так, це не жарт. У цьому селищі з колись могутньої фортеці, а потім розкішного палацу, ще на початку ХХ століття влаштували суд, по тому – районний відділ міліції, а тепер – відділеняня поліції. Але про все по порядку.
Історія замку в Рожнятині
На пагорбі в південно-західній частині селища в XV столітті постав могутній замок для оборони місцевого населення та торговельних шляхів. Історики, на жаль, не можуть назвати ані точної дати побудови рожнятівського замку, ані імен будівничих чи перших власників. Побутує версія, що це міг бути шляхтич Струтинський або ж родина Конєцпольських.
Згідно з письмовими джерелами, старими зображеннями та археологічними знахідками маємо відомості, як виглядало тогочасне укріплення у Рожнятові. Станом на 1464 рік це була справжня фортеця, що служила обороною навколишніх територій. Замок був повністю оточений земляними валами, на яких була висока дерев’яна огорожа, кам'яна вежа та ще ряд укріплень, з яких вели два підземні ходи. Один із ходів починався у вежі і вів у схил гори, в урочище Батин, а другий – до василіанського монастиря неподалік.
На подвір'я замку у Рожнятові можна було потрапити лише через браму, перед якою розкинувся великий дерев’яний міст. Збудували його, бо біля підніжжя пагорба було болото, яке тоді підсилювало обороноздатність споруди.
У дворі рожнятівської фортеці знаходились житлові та господарські приміщення: дерев’яна резиденція, шпихлір (комора) на три засіки з сіньми та альтанкою, пекарня, возівня, стайня і будівля, призначення якої невідоме.
На сторінках історичних джерел ця фортеця з’являється вкрай рідко. Винятком є часи Хмельниччини, коли на цих землях діяли повстанські загони Семена Височана, що боролися з шляхтою. Восени 1648 року повстанці разом з мешканцями навколишніх сіл та міщанами з Калуша, озброєні гарматами, рушницями та гаківницями, почали штурм рожнятівського замку. Перелякані шляхтичі не встояли, покинули замок з усім скарбом і підземним ходом вийшли до лісу Батин. Але повстанці їх наздогнали.
Далі з історії замку в Рожнятові знаємо, що у XVII столітті ним володів капітан Карл Беноа – військовий інженер, архітектор, один з будівничих фортифікацій сучасного Івано-Франківська. У 1735 році його син, варшавський каштелян Павел Беноа, видав заміж єдину дочку Магдалину за графа Рафаїла Людвіка Скарбека. Відтак, ключ сіл довкола Рожнятова, в якості приданого, відійшов до давнього шляхетського роду Скарбеків.
Власне, в історію замків і фортець укріплення в Рожнятові ввійшли як замок Скарбека, бо такого вигляду, як він має на фото, поштівках і картинах, йому надав Станіслав Скарбек. У 1801 році цей відомий у Галичині граф отримав спадок від діда та почав керувати землями Рожнятівського ключа. Він перебудував замок у неоготичному стилі з фортифікаційними мотивами.
Замок Скарбека з-поміж ряду укріплень краю виділяла висока вежа-донжон, яка притулялася до округлої башти з мишикулями. Болото довкола замку тоді перетворили на став з кришталево чистою водою, у якій віддзеркалювалися обриси неймовірного замку. А ще тут започаткували розкішний парк.
Станіслав Скарбек обожнював театр. Власним коштом він спорудив у Львові будівлю, де тепер знаходиться театр, що носить ім’я Марії Заньковецької, але в народній пам’яті досі він живе як театр графа Скарбка. Подейкують, що вистави граф організовував і в Рожнятові.
У 1919 році в замку Скарбека розмістився повітовий суд. Поштівки з його зображенням і відповідним написом тому яскраве підтвердження.
Після Другої Світової війни будівлю реконструювали: розібрали верхню частину вежі, від першого ярусу зберігся лише фрагмент. Тоді тут влаштували відділок міліції.
Зараз тут розташований відділ поліції. Про давню велич замку Скарбека нагадує неоготичний шестигранний кут вежі будівлі та форма вікон. Оборонний рів, що ще прослідковується на місцевості, та товщина стін колишнього замку натякають нам на те, що в цієї будівлі, яка від 1991 року має статус місцевої пам’ятки архітекури, було потужне цікаве минуле.
Адреса замку Скарбека – вул. Шкільна, 13.
Що цікавого подивитись поруч з замком?
Рожнятів не надто багатий на цікаві пам'ятки. Втім, тут також є кілька місцин, які можуть зацікавити. Наприклад, у цьому селищі ви можете:
- відвідати краєзнавчий музей «Бойківщина», що розташувався у красивій історичній будівлі. Тут більше дізнаєтеся про минуле і побут місцевого населення. Невелика, але зі смаком зроблена експозиція.
Адреса: вул. Січових Стрільців, 12/1.
Телефон для довідок: (03474) 2-06-32 або (050) 7768 239.
- оглянути дерев'яну церкву Різдва Христового (1900 рік), що на вул. Шкільній неподалік замку;
- побачити неймовірно гарний закуток – каскади на річці Чечва на місцевому водосховищі.
Локації поруч
- Ангелівська домна – найстаріша на території України доменна піч з числа тих, що збереглися.
- Кедрова палата – резиденція митрополита Андрея Шептицького із цілющими мінеральними джерелами.
- Павлівський камінь – мальовничі скелі на південний захід від села Князівське.
Як доїхати до замку Скарбека?
Громадським транспортом
Смт. Рожнятів з`єднане з багатьма містами і селищами Івано-Франківської області, так як ще донедавна це був один із районних центрів. За день більше 10 автобусів проїжджає містечко.
Від автостанції до замку Скарбека – 3 хв. пішки. Просто запитуйте у місцевих, де знаходиться відділок поліції.
Для тих, хто любить мандрувати залізницею, сюди курсує електричка Івано-Франківськ – Стрий о 9 ранку. Час в дорозі – майже 2 год.
Автомобілем
Від Франківська до Рожнятова – 55 км. Більша частина дороги проходить нещодавно відремонтованою трасою Н 10 «Стрий-Мамалига», а кілька останніх кілометрів слід рухатись територіальним шляхом Т0902.
