Для того щоб «вполювати» один із найоригінальніших замків Прикарпаття потрібно буде віддалитися від загальнодержавних і обласних доріг та податися у невеличке село неподалік Дністра. Здолавши десятки кілометрів ви ні на хвилинку не будете розчаровані. Замок у Чернелиці вас здивує своїм розташуванням і виглядом. Ви точно не переплутаєте його ні з яким іншим давнім укріпленням, бо цей замок на рівнині, у самісінькому центрі села, зустріне вас величезним гербом з вершником на в’їздій вежі.
Історія та архітектура Чернелицького замку
В історичних джерелах є поодинокі і побіжні згадки про укріплення в Чернелиці вже у XV столітті. Але вони дуже неконкретні, і ряд дослідників спростували факт існування замку у селі в давнину. Перша письмова згадка про замок у Чернелиці цікава, ми б навіть сказали, скандальна: власниця села Ядвіґа Белзецька із Язловецьких подала в суд на свого зятя, київського воєводу Януша Тишкевича, бо у 1636 році він пограбував її володіння, в тому числі «містечко Чернелиця із замком».
З писемних джерел знаємо, що найактивніший період будівництва замку у Чернелиці припадає на початок 1650-х років. В той час на майже півтори століття це невелике містечко стає родинною резиденцією роду Чарторийських на Покутті. Брацлавський воєвода, князь Михайло Чарторийський, тоді одружився з Єфросинією Станіславською. Відтак, на в’їздій вежі новоспорудженного сімейного замку-гніздечка з’явилися великі кам’яні герби: вершник на коні – Погоня – герб князя, а на тильному боці – хрест із двома кінцями ліворуч і трьома праворуч – Пилява – родинний герб жінки, довкола якого є ініціали: E(ufrozyna) S(tanislawska) X(iezna) C(zartoryska) W(ojewodzina) B(raclawska).
Ім’я архітектора, що проектував і споруджував замок у Чернелиці невідоме. Але те, що він спорудив важливу для краю захисну споруду, ніхто сумніву не піддавав. Більше того, була пропозиція до короля відшкодувати князю кошти за спорудження замку у Чернелиці.
Замок у Чернелиці був квадратний за планом. Був оточений мурами, товщиною понад 2 м і заввишки 6 м. На рогах чотирикутника – потужні бастіони. По центру західної куртини – в‘їздна двоповерхова вежа. Окрім вже згадуваних гербів, на цій вежі ще можна знайти трішки різьблення і цікавого декору кімнат та в’їзних воріт.
Замкове подвір’я займає територію 2,5 га. Колись на ньому красувався невеликий одноповерховий палац та кілька господарських споруд. Сьогодні подвіря замку в Чернелиці повністю засаджене яблунями різних сортів. Сюди гарно приїжджати весною, коли усе цвіте білим та блідо-рожевим цвітом, або ж восени, коли дерева віддають свої плоди.
Чернелицький замок у 1672 та 1676 роках зазнав серйозних руйнувань від турків. На той момент це була найсхідніша фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. Тому було докладено чимало зусиль до її відбудови. І вже у польсько-турецькій війні 1683–1699 років замок у Чернелиці, разом з сусіднім Раковецьким замком став важливим стратегічним пунктом, місцем зберігання амуніції та фуражу. Найвидатніший полководець того часу, польський король Ян ІІІ Собеський, кілька разів зупинявся тут перед своїми походами.
У 1696 р. замок в Чернелиці перейшов від Чарторийських до волинського воєводи Михайла Потоцького, рід якого володів замком до 1774 року. Після Потоцьких прізвища власників цієї фортеці змінювалися дуже часто і, звісно ж, це не йшло їй на користь. Галеські, Потоцькі, Станецькі, Ценські, Раціборські, Краснопольські – це далеко не повний перелік володарів фортеці. Після смерті одного з власників чернелицького замку Мауриція Ценського його сім’я переїхала до іншого маєтку, але прихопила з собою бібліотеку, архів та унікальну картинну галерею, де були, зокрема, твори Рубенса, Рафаеля та ін.
Радянська влада, що прийла сюди у 1939 році, позбавила Чернелицю статусу міста. Впритул до замку тоді збудували лікарню.
Зараз замок стоїть самотньо і руйнується. Щоправда, так виглядає, що завдяки туристам, які щораз частіше заїжджають у село щоб помилуватись Чернелицьким замком, місцеві мешканці перестали його розбирати на будівельний матеріал. У 1990–2000-них, на жаль, робили це дуже активно.
Замок у Чернелиці є пам'яткою архітектури національного значення і заслуговує на порятунок та велику кількість відвідувачів.
Легенди Чернелицького замку
Існують три популярні літературні вигадки про Чернелицю. Перші дві пов’язані з красунею княжною. Перша розповідає про те, як злі люди обдурили Єфросинію, підробивши листи її чоловіка. Так княгиня в час його відсутності розтратила всі родині багатства на храми в околицях. Коли князь повернувся і розлютився, вона покінчила життя самогубством.
Друга легенда теж розповідає нам про те, що красуня чорнолиця довго чекала чоловіка з походу. Щоб не сумувати в замку наодинці, вона виїжджала на кінні прогулянки по околицях. Під час однієї з них княгиня закохалася в простого сільського юнака і зрадила князю. Коли він повернувся з походу, вона з розпачу що не може бути з коханим і сорому перед чоловіком, кинулася з найвищої точки замку вниз головою. Князь важко переніс смерть дружини. Він наказав замурувати тіло жінки в стіні замку, а її ініціали викарбувати над головною брамою. «Відтоді цю місцевість на честь смуглявої чорнявки-княгині почали називати Чернелицею...».
І третя легенда – з нотками правди. Король Ян Собеський під час однієї з воєн наказав збудувати у Чернелицькому замку підземні ходи для втечі на випадок облоги. За народною версією, вони вели до Дністра та костелу в Городенці. Насправді ж підземний хід проходить під сучасною головою вулицею Чернелиці.
Що цікавого подивитись поруч із замком?
Неподалік від замку (десь 150 метрів), ви побачите ще одну пам’ятку національного значення – ренесансний костел св. Антонія. Він є ровесником замку: у 1661 році святиню збудували за наказом Михайла Чарторийського і освятили в честь архистратига Михаїла. З часом костел змінив свою посвяту на честь святого Антонія. Довгий час службу тут вели монахи-домініканці, тому часто можна побачити в путівниках та на картах назву «Домініканський костел».
Після Другої світової війни, коли частина мешканців села виїжджала до Польщі, то забрала з собою найцінніші речі з храму. Опісля святиню перетворили на склад.
Лише наприкінці 1980-х почалися певні відновлювальні роботи, а храм покрили гонтом.
У 2005 році в костелі спалахнула пожежа і дах зговір. Так і стоїть без покрівлі. Досі наслідки пожежі видно на стінах храму. А на при вході до храму щедро декорований різьбою портал і герб «Погоня», той самий, який зустріне вас при вході в замок.
Десь за 100 метрів від домініканського костелу у Чернелиці видніється ще одна сакральна пам’ятка – церква Різдва Богородиці (1817).
Локації поруч
Далешово – сусіднє село у напрямку Городенки. Тут вартує побачити дерев’яний храм Косьми і Дем’яна (1778 року) зі старовинною чудотворною іконою.
Городенка – один із центрів регіону етнографічного регіону Покуття (не оминіть увагою цікавий музей); містечко, де багато цікавих пам’яток, серед яких гарно оздоблені храми.
Раковецький замок – пам'ятка архітектури національного значення. Руїни замку з унікальною вежею-донжоном на березі Дністра.
Як дістатись до Чернелицького замку?
Громадським транспортом
З автовокзалу Івано-Франківська, що на вул. Залізнична 30-а, о 10 год відправляється автобус до села. Є ще один рейс надвечір, але тоді ви ризикуєте залишитись в селі на ночівлю, бо з села вже цього дня рейсу не буде.
Також можна їхати через Городенку. З цього містечка у Чернелицю автобус курсує кілька разів, починаючи з 7 ранку.
Автомобілем
Від Івано-Франківська до Чернелиці відстань – 72 км. Спершу потрібно рухатись автодорогою Н18, а далі Р20 в напрямку Тлумач-Городенка. У селі Олієво-Королівка потрібно звернути з траси, а далі вас чекає ще 10 км не найкращих сільських доріг.
