Гора Пікуй є найвищою вершиною Верховинського-Вододільного хребта. Моститься вона на межі Закарпатської та Львівської областей і є найвищою горою у Львівській області. Висота її складає 1408 метрів над рівнем моря.
Пікуй здавна манив до своїх висот чимало мандрівників, серед шанувальників активного відпочинку був і сам Іван Франко. Довкола вершини існує сила-силенна цікавих переказів, адже люди завжди приходили сюди розглядати безкраї зелені широти, переказуючи різні історії та мрійливо споглядаючи за пропливаючими пухкими хмаринами. Звідси бере свій початок не одна легенда, та все ж, хоч про одну з таких ми вам повідаємо. Колись давно, у часи, коли ще Карпати були дрімучими лісами, тут на гірському хребті у хатині жила найвродливіша у всій околиці дівчина Даяла. Майже кожного тижня звідусіль до неї приходили на сватанки молодики, але дівчина всім жартома відмовляла, не даючи ні шансу. Свататись до Даяли приходив і місцевий юнак на ім’я Павло, який чудово управлявся з гуслями (скрипкою). Дівчина довго не відповідала взаємністю, та все ж полюбила хлопця і пообіцяла вийти за нього заміж, якщо той, в свою чергу, заграє уночі для неї на гуслях. Павло так і вчинив, вночі він довго чекав кохану, але та чомусь так і не прийшла. Від злості хлопець довго йшов горами, знесилений і вже байдужий до всього приліг на вершині, де й зостався. Вранці місцеві жителі знайшли його тіло і, зрозумівши чому так сталось, прокляли Даялу. Після цієї трагедії до дівчини більше ніхто й ніколи не ходив свататись. Йшли роки, минали зими, і з ними спочатку дорослішала, а потім й зовсім постаріла Даяла. З часом вона повністю усамітнилась у своїй хатині і, за деякими переказами, почала ворожити. Так і по сьогодні кажуть, що дівчина ходить вночі по горам у пошуках втраченого кохання, а вершину, що тепер іменується як Пікуй, і на якій помер молодик, прозвали “Гуслями”.
Є чимало шляхів, якими можна піднятись на гору Пікуй, та ми вирішили обрати легкопрохідний мальовничий маршрут, що проходить хребтом без затяжних підйомів. Починається шлях з Ужоцького перевалу − локації, де колись починались перші бої Українських січових стрільців. Звідси слід триматись південно-східного напрямку. На початку слід відшукати бетонний стовпчик, який колись позначав польсько-чехословацький кордон. Саме такі стовпчики і будуть орієнтирами на всьому відрізку шляху. За 4 кілометри вододіл прямує південно-західним шляхом. Лінія його чим далі, тим менш помітна, тому стовпчики давнішнього кордону нам і стають в нагоді. Ще за 4 кілометри шлях вододілу знов набуває типових карпатських рис, схили повертають собі стрімких підйомів та спусків. Через 2 кілометри ви вийдете до безлісної ділянки вершини Дрогобицький Камінь (1186 м). Далі на вас чекатиме 9 кілометрів шляху гребенем, що сполучає Дрогобицький Камінь та перевал Руський Путь (1217 м).
Перевал Руська ПутьНазва перевалу збереглася ще з тих часів, коли він слугував з’єднальною ланкою між Києвом та підвладними уграм Карпатами. Навіть сьогодні там можна побачити хрест з написом «Руська путь». Далі чекає підйом до гори Великий Верх (1309 м), якраз ця вершина і відділятиме вас від г. Пікуй. Шлях від однієї вершини до іншої складає 9 кілометрів спочатку східним, а потім і південним напрямками.
Піднявшись наверх, гора Пікуй вразить вас своїми краєвидами. Звідси відкриваються панорами скелястих схилів, що зі сходу починається з Тростяна та Високого Верху і плавно переходять до південного сходу, де величний Боржавський хребет красується Великим Верхом та горою Стій. На південному заході навколишній простір розкриває перед поглядом форму великого плато, що йменується полониною Рівною, поруч з нею височіє гора Гостра. Завершає панорамні види північний захід і його Буковецька полонина, а за ясної погоди й зовсім можна розгледіти гору Тарниця, що знаходиться по той бік кордону з Польщею.
Відпочивши та насолодившись видами спускаємось донизу, де скелі нагадують напівзруйновану споруду. Звідти йдемо стежкою до закинутої ферми в селі Біласовиця. Від селища прямуйте до автомагістралі. На північно-західному боці знаходиться село Либохора, до нього можна спуститись з гори Пікуй, що ми й радимо зробити. Там місцеві жителі мають вас чим здивувати. Річ у тім, що вони виготовляють сир, який самі й провали «їдким». Роблять його лише тут з молока особливої породи корів. Їсти його як основну страву ми не радимо, адже назва говорить сама за себе, та боятись нема чого, адже насправді це просто дуже солона бринза − до картоплі це саме те, що потрібно. А що ще треба, як не смачно поїсти після затяжних гулянь по горах?
Як дістатись до початку маршруту
Громадським транспортом
Ужоцький перевал знаходиться біля с. Сянки. До Сянок прямують потяги й автобуси з Ужгорода, Мукачева і Стрия.
Автомобілем
Рухаючись трасою з Києва через Львів, прямуйте повз Самбір та Турку до самого Ужоцького Перевалу.
