Волинь здавна притягувала до себе натовпи подорожуючих, завойовників, неодноразовими були візити до цього краю князів, імператорів та сучасних президентів, а певний час центр місцини – Луцьк (колись носив назву Лучеськ) був у власності володарів Великого князівства Литовського. В чому ж секрет цієї лісистої території, дорогі відвідувачі нашого сайту? Продовжуючи цикл розповідей про замки України в рамках подорожей Карпатами, сьогодні гостем буде Верхній замок у Луцьку, також відомий як Замок Любарта. Кожен українець вже бачив його – саме він зображений на двухсотгривневій купюрі. Проте, краще ж побачити вживу, чи не так?
Історія Луцького замку
З X ст. розпочалась його славетна історія. Луцький замок неодноразово був в облозі та часто змінював своїх власників. Історія цієї споруди насичена різноманітними перипетіями та неочікуваними поворотами, тому тут розповімо тільки найбільш значимі етапи. Кам’яний замок у XIV столітті починає активно забудовувати литовський князь Любарт, завдяки чому споруда отримала свою другу назву – замок Любарта. У 1366 році Луцьк стає столицею Галицько-Волинського князівства. В середині ж XV ст. Луцький замок майже 2 місяці був місцем для конференції монархів Центральної Європи з питання відсічі Турецькій експансії.
Після укладання між Польщею та Литвою Люблінської унії в 1569 році та втрати замком статусу княжої резиденції, головною спорудою двору став будинок єпископа, а сам Луцький замок з середини XVI століття набуває славу центру духовної та судової влади Волині. А після остаточного розділу Речі Посполитої (1795 р.), Луцький замок стали використовуватися в якості канцелярії, архіву та казенного житла. В XX ст. Луцький замок спочатку належав Польщі, а з 1945 р. – УРСР. Сьогодні ж це частина історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».
Детальнішу історію Луцького замку, що часом нагадує пригодницький роман, можете прочитати тут.
Легенда замку Любарта
Кожен порядний палац, замок чи фортифікація мусить мати в своєму арсеналі якусь легенду, і Луцький замок тут не виключення. Згідно з переказами, на початковому етапі своєї історії (коли укріплення були тільки з дерева) власник цих земель, князь Любарт, одружився з місцевою княжною Бушею (інші джерела називають її Агрипіною). Саме тоді розпочався активний процес будівництва саме кам’яного замку. З одного боку це був логічний розвиток фортифікаційної споруди, але дехто каже, що це будівництво було своєрідним подарунком коханій дружині Любарта. Так це чи інакше, але Буша (або Агрипіна) не дожила до кінця будівництва. Князь оплакував її, але вирішив справу довести до кінця. Відтоді Луцький замок прикрашають три вежі: В’їзна, Владича і Стирова, хоча людям більше сподобались їх символічні назви: вежі Віри, Надії та Любові. Будівництво мурів та веж ховало в собі невеличкий секрет (особливо неприємний для ворогів) – у розчин бетону додавали курячі яйця, що зміцнювало його структуру. Подейкують, що саме завдяки цьому «рецепту» Луцький замок зберігся в такому хорошому стані.
Проте, історія Луцького замку – довга і насичена, а тому важко повірити, що легенд про нього більше немає. З найбільш цікавими з них можна додатково ознайомитись тут.
Архітектура Луцького замку
За планом Замок Любарта являє собою рівносторонній трикутник. Висота стін сягає 12 метрів над валом, а товщина − 3 метри. Стіни і вежі вимурувані у готичній системі кладки. На стінах розташовуються бойові галереї з бійницями. Над входом наявні два портали з арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підйомним мостом.
Луцький замок складався з двох частин: Верхнього і Нижнього. Від Нижнього замку тепер залишилися виключно сліди валів, зате Верхній зберігся дотепер: план побудови був визначений наявністю невисокого пагорба між річками Глушець та Стир, він виконаний у вигляді трикутника з випуклими стінами. Стирова, Владича і В'їзна вежі входять до складу оборонних споруд, вони сполучені мурами довжиною 230 метрів. За легендою, три вежі символізувати Віру, Надію і Любов. Всі оборонні вежі в первісному вигляді були триярусними і завершувалися своєрідними зубцями з вузькими бійницями у вигляді щілин, з яких було зручно стріляти з лука. У XV−XVI ст., коли з'явилася вогнепальна зброя, оборонні споруди були модернізовані − вежі зазнали значного посилення.
В’їзна вежа з самого початку будівництва замку Любарта була трьохярусною, в ХVІ столітті ярусів стало п’ять, а в ХVІІ ст. її було прикрашено аттиком. Зверху знаходяться дві замуровані арки − це колись був вхід до вежі, до якої можна було дістатися за допомогою підвісного моста. Згодом вхід опустили нижче, а підвісний міст змінили на звичайний навісний. При вході до вежі знаходиться напівзруйнований князівський палац. З цієї локації відкривається шикарний вид на місто.
Стирова вежа − квадратна за планом та височіє над річкою Стир, завдяки чому і отримала таку назву. Після того як її укріпив князь Свидригайло, вежа отримала ще одну назву – Свидригайлова. Її, як і В'їзну, також збільшили на один ярус та увінчали аттиком. Певний час вона містила скарбницю на першому поверсі, на другому – в'язницю, на третьому – бібліотеку.
Владича вежа − така назва сформувалась тому, що за нею доглядав сам владика. Вежа не має оздоблення. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. Вежа вкрита шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун». На сьогоднішній день у Владичій вежі розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів − «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут зібрані експонати з ХVІІ ст. до ХХ ст. 345 років – найбільша різниця між творіннями майстрів.
Не варто оминати увагою і Церкву Іоанна Богослова − хоч вона і в зруйнованому стані, про неї повинен знати кожен поціновувач. Цей храм був першим християнським, що постав у Луцьку. Збудований у 1180 році, він є найстарішою будівлею міста. За припущеннями, саме під руїнами храму знаходиться могила князя Любарта.
Нижній замок було зведено в першу чергу для оборони міста. З розвитком зброї стіни постійно добудовували. Так їх остаточна висота сягала 12-ти метрів. З усієї фортеці збереглася одна вежа, вона носить назву князів Чарторийських.
Варто зазначити, що Луцький замок має і підземелля. Можливо, від нього є хід в сторону католицького собору, розташованого за 100 метрів від замку. Вважається, що нерівності на Замковій площі підтверджують ці припущення.
Музеї і виставки на території замку Любарта
Сьогодні Луцький замок – це цілісній музейний комплекс. На другому поверсі В’їзної вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені в ході археологічних досліджень.
На нижньому ярусі Владичої вежі можна відвідати середньовічну в’язницю й оглянути відповідну експозицію.
Ярусом вище – виставка замкової зброї, де розміщений арсенал XV−XVII століть.
На верхніх ярусах вежі розміщений єдиний в Україні музей дзвонів. Тут зібрана чимала колекція дзвонів із України, Польщі, Австрії, Румунії та Росії. Найдавніший з них датується 1647 роком.
Також радимо в Луцькому замку відвідати музей книги, який розмістився у колишній повітовій скарбниці, яка постала на початку XIX ст. У його колекції не лише старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати.
Фестивалі які проводяться на території замку:
- дзвонарного мистецтва («Благовіст Волині»);
- флористичного мистецтва;
- «Меч Луцького замку»;
- Up-fest;
- мистецьке шоу «Ніч у Луцькому замку». Це фестиваль середньовічної культури, який збирає музикантів з різних країн, які грають старовинну музику, а іноді відтворюють її реставрованими інструментами різних століть. Він супроводжується вогняним шоу, ярмарком ремесел, дегустацією страв стародавньої кухні;
- у травні проходить джазовий фестиваль «Музичні діалоги»;
- джазовий фест Art Jazz Cooperation, що відбувається у серпні. Також цього місяця проходить День міста в ході якого в замку організовують лицарські турніри та виставки народних майстрів, а також фестиваль сімейного дозвілля «Солом’яна птаха», який збирає флористів та ковалів з усієї України;
- «Поліське літо з фольклором» − фестиваль, який об’єднав представників 50 країн світу усіх континентів. Тут кожен бажаючий може відчути себе в цьому місці лицарем, пострілявши з лука, або взяти участь в майстер-класі зі створення мила або свічок.
Цікаві факти про Луцький замок
- Замок Любарта відомий з вигляду майже всім. Річ в тім, що В'їзна вежа зображена на звороті банкноти номіналом в 200 гривень.
- Луцький замок є одним з найдавніших замків України, який добре зберігся.
- У 2011 році за підсумками голосуванням «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце.
- Унікальний дзвін 1647 року, який розташовується у замку. Він зумів оминути гірку долю своїх побратимів, оскільки дзвони у період Національно-визвольної війни були переплавлені у гармати. Тому він – сучасник самого Богдана Хмельницького. Також це єдиний дзвін, що був вилитий власноручно майстром за унікальною та неповторною технологією.
- Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон документів з її історії. Свого часу в ній працював і майбутній гетьман України Іван Виговський.
- Замок Любарта – це також місце цікавого автографу. На одній із цеглин його мурів можна побачити підпис сестри Лесі Українки, Ольги Косач.
Як дістатись до Луцького замку
Адреса: вул Кафедральна, 1A, Луцьк, Волинська область
Телефон для довідок: 0332 724 588.
Режим роботи: з пн. по нд. з 10.00 до 19.00. Вхід платний: 50 грн. з дорослого, 30 грн з дітей.
Обов’язково майте кошти готівкою, тому що терміналом станом на липень 2021 розрахуватись не вдасться.
У вартість вхідного білету входить можливість побувати в «свічковій майстерні», «музею книги», а також походити по периметру замку. За всі інші локації і музеї, зокрема вхід у В’їзну вежу, треба сплачувати окремо.
Вартість екскурсії: 100 грн. незалежно від кількості людей (тому економніше компанією).
Поруч з замком розташована велика парковка для авто та ресторан «Корона Вітовта».
