Аккерманська фортеця, також відома як Білгород-Дністровська, є однією з найвражаючих оборонних споруд України. Назва «Аккерман» походить із турецької мови й означає «білий камінь», що відображає її архітектурний стиль, адже фортеця збудована з місцевого вапняку. Свого часу її відвідували Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Максим Горький та Олександр Пушкін.
Сьогодні Аккерманська фортеця є важливим культурним і туристичним об’єктом, який щороку приваблює тисячі відвідувачів. Вона слугує майданчиком для зйомок історичних фільмів та проведення фестивалів. Відвідувачі можуть насолодитися захопливими краєвидами Дністровського лиману, що відкриваються з однієї з численних веж фортеці.
Ця пам’ятка XIII–XVIII століть є національним надбанням і перебуває під охороною держави. З 2019 року фортеця разом із давнім містом Тіра номінована на включення до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура та оборонна роль фортеці
Акерманська фортеця розташована на скелястому узбережжі Дністровського лиману, що робило її майже неприступною для ворогів. Високу обороноздатність фортеці забезпечувала вражаюча на той час висота стін – вона становить близько 15 метрів, а з додаванням товщини у 5 метрів утворює надійний захист від більшості типів середньовічної зброї.
Фортеця налічувала 35 башт різних форм: прямокутні, напівкруглі, восьмигранні та трикутні. До нашого часу збереглося лише 26. Кожна з веж виконувала певні функції – від зберігання провіанту до спостережних і оборонних пунктів. Серед найвідоміших – Овідієва, Пушкінська та Темниця, кожна з яких оповита стародавніми легендами.
Загальна площа фортеці перевищує 9 гектарів, а її мури простягаються більш ніж на 2,5 км, що робить Білгород-Дністровську фортецю однією з найбільших фортифікаційних споруд Східної Європи. Комплекс складався з чотирьох основних дворів:
- Цитадель (Генуезький замок) – серце Акерманської фортеці, обнесене найміцнішими мурами.
- Гарнізонний двір – місце проживання воїнів і військових начальників.
- Громадянський двір – територія для міщан, ремісників і торговців.
- Портовий двір – примикав до лиману й виконував функції торгової гавані.
Цитадель є найміцнішою частиною комплексу, зведеною ще генуезцями. Вона складалася з чотирьох масивних башт, з’єднаних потужними мурами. До наших днів добре збереглися три з них: Придвірна, Комендантська та Темниця.
Схема Білгород-Дністровської фортеці
1. Вежа Головних воріт – перед нею розташований оглядовий майданчик №2.
2. Дівоча вежа (вежа Овідія) – одна з найбільш загадкових у фортеці.
3. Мінарет – характерна для ісламської архітектури вежа, з якої в певний час муедзин закликає вірян до молитви.
4. Вартова вежа – зведена на височині для спостереження за подіями навколо.
5. Вежа Пушкіна – названа на честь поета, який, перебуваючи у вигнанні, відвідав Білгород-Дністровську фортецю у 1821 році.
6. Гаремна вежа – стала доступною для туристичних відвідувань лише у 2016 році, оскільки до того часу її стан залишався вкрай занедбаним. Дослідники стверджують, що назва цієї вежі є умовною й не відображає її справжнього призначення – історичних підтверджень перебування тут жінок у Середньовіччі немає. За однією з гіпотез, вежа могла слугувати місцем для релігійних обрядів, зокрема, тут могла розташовуватися мечеть.
7. Вежа Середніх воріт – була частиною Середніх воріт, через які здійснювався прохід між зовнішнім та внутрішнім периметрами укріплень. Це забезпечувало кращий контроль за переміщенням людей і вантажів.
8. Комендантська вежа – слугувала спостережним пунктом для коменданта гарнізону, забезпечуючи огляд навколишньої території.
9. Вежа Темниця – виконувала функцію в’язниці та слугувала місцем утримання полонених і злочинців.
10. Евакуаційна вежа – відігравала стратегічну роль у забезпеченні безпеки гарнізону та мешканців фортеці під час облоги або раптового нападу.
11. Вежа Скарбниця – тут зберігалися матеріальні цінності, документи та стратегічні запаси.
12. Вежа Водяних воріт – була основним проходом між фортецею та Дністровським лиманом. Через неї здійснювалася торгівля та безперебійне постачання ресурсів до Аккерманської фортеці.
Вартість відвідування Аккерманської фортеці
Вартість вхідного квитка:
- Дорослі – 100 грн
- Дитячий (для дітей від 6 до 16 років) – 50 грн
- Студенти та курсанти (за наявності студентського квитка) – 50 грн
- Особи з інвалідністю II групи (за наявності посвідчення) – 50 грн
Для жителів міста Білгород-Дністровський вартість дорослого квитка становить 30 грн, а дитячого – 10 грн.
Екскурсії по Аккерманській фортеці
Відвідування Білгород-Дністровської фортеці стане ще цікавішим із захопливими екскурсійними програмами. Ось доступні варіанти з актуальними цінами за групу:
🔍 Оглядові екскурсії
«Історія Аккерманської фортеці» – 300 грн
«Комплекс пам’яток: античне городище Тіра та середньовічна фортеця» – 500 грн
🎭 Тематичні екскурсії
🛡 «Аккерманська фортеця як оборонна споруда» – 500 грн
🌀 «Лабіринти історії» – 800 грн
🔮 «Загадки та міфи давньої фортеці» – 800 грн
⚔ «Жорстоке середньовіччя» – 800 грн
💣 «Епоха фортець та грізних гармат» (для дітей середнього шкільного віку) – 800 грн
🏰 «Мандрівка казковою фортецею» (для дітей молодшого шкільного віку) – 800 грн
📌 Чому варто замовити екскурсію?
✅ Дізнайтеся унікальні факти про фортецю, її легенди та таємниці
✅ Пориньте в атмосферу Середньовіччя
✅ Ідеальний варіант як для дорослих, так і для дітей
❗ Увага! Вартість квитків може змінюватися під час проведення фестивалів чи інших масових заходів.
📅 Вказані ціни актуальні станом на 2022 рік.
Цікаві факти про Аккерманську фортецю
- Це одна з найбільших фортифікаційних споруд Східної Європи, оскільки фортеця займає площу понад 9 гектарів, а її стіни простягаються на 2,5 км.
- Колись фортеця мала 35 веж різних форм (прямокутні, напівкруглі, восьмигранні, трикутні), з яких до нашого часу збереглося 26.
- Протягом століть фортеця перебувала під контролем Молдовського князівства, Османської імперії, Російської імперії та навіть слугувала торговим центром генуезців.
- Назва «Аккерман» походить із турецької мови та означає «білий камінь», що відображає архітектурний стиль фортеці, адже вона збудована з місцевого вапняку.
- Білгород-Дністровська фортеця оповита багатьма легендами та міфами - з нею пов’язані містичні історії про Чорного Монаха, загадкові підземні скарби та трагічну долю Дівочої вежі.
- З 2019 року Аккерманська фортеця разом із давнім містом Тіра номінована на включення до Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Серед гостей фортеці були Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Максим Горький та Олександр Пушкін.
Графік роботи та контакти Білгород-Дністровської фортеці
Фортеця відкрита для відвідувачів щодня з 08:00 до 20:00, без вихідних.
Телефон для довідок: +38 (048) 496-97-18
Як дістатися до Білгород-Дністровської фортеці
🗺 Адреса: м. Білгород-Дністровський, вул. Ушакова, 2В, Одеська область
Якщо ви плануєте відвідати Білгород-Дністровську фортецю, існує кілька зручних варіантів проїзду з Одеси: громадським транспортом або власним автомобілем.
🚆 Громадським транспортом
✅ Маршрутка з Одеси – найшвидший і найзручніший варіант.
🔹 Відправляється з території залізничного вокзалу (праворуч від центрального входу) у міру заповнення пасажирами.
🔹 Відстань: 80 км
🔹 Час у дорозі: приблизно 1,5 години
✅ Приміська електричка – альтернативний варіант, який дозволяє уникнути автомобільних заторів.
🔹 Потяг Одеса – Білгород-Дністровський вирушає з Одеського залізничного вокзалу.
🔹 Час у дорозі: близько 2 годин
📍 Як дістатися до фортеці?
Від автовокзалу Білгород-Дністровського до фортеці – близько 25 хвилин пішки.
🚗 На власному транспорті
🔹 Одеса – найближчий обласний центр до фортеці.
🔹 Відстань: 80 км
🔹 Маршрут: рухайтесь по шосе “Одеса – Білгород-Дністровський”.
🔹 Час у дорозі: близько 1,5 години (залежно від трафіку).
Міфи та легенди Аккерманської фортеці
Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця овіяна численними легендами, що передаються з покоління в покоління. Величні стіни, старовинні вежі та підземелля приховують чимало таємниць, які й досі хвилюють уяву дослідників і відвідувачів.
Легенда про Чорного Монаха
Одна з найстрашніших легенд фортеці розповідає про Чорного Монаха – примару зрадника, що, за переказами, і досі блукає фортечними стінами.
Колись, під час однієї з облог, ченець, який мав доступ до стратегічної інформації, продався ворогам і допоміг їм проникнути в місто. Проте зрадника викрили та жорстоко покарали. Відтоді його дух не може знайти спокій, постійно шукаючи прощення, а іноді його темну постать можна побачити на території фортеці.
Загадкові скарби підземель
Ще одна легенда стосується таємничих скарбів, захованих у підземеллях фортеці. За переказами, ще в середньовічні часи тут зберігалися величезні багатства – золото, коштовності та військові трофеї. Однак їх сховали настільки майстерно, що ніхто досі не зміг знайти місце, де вони заховані.
Дівоча вежа та її трагічна історія
Окремою легендою оповита Дівоча вежа, відома також як Башта Овідія. За народними переказами, у ній була замурована дочка молдавського господаря Олександра Доброго.
Вона була не лише вродливою, а й жорстокою та безжальною. Разом із вірною дружиною вона грабувала та тероризувала навколишні села.
Коли її батько повернувся з військового походу та дізнався про злочини доньки, він розлютився й прокляв її. Легенда стверджує, що дівчину замурували у вежі, і відтоді її дух блукає фортечними мурами. Інколи, вночі, можна почути її зойки, що долинають із башти.
Історія фортеці та міста Білгород-Дністровський
Перше поселення на території Білгорода-Дністровського виникло ще у VII столітті до н.е.. Кожен історичний період змінював і назву міста: Офіус («місто змій»), Тіра (давньогрецьке поселення), Албу-Юлія (римський форпост), Туріс (гуни), Білгород (уличі й тиверці), Ак-Ліба (Золота Орда), Аспрокастро, Мальвокастро, Монкастро (генуезці), Четатя-Албе / Фегер-Вар (Молдовське князівство) та Аккерман (Османська імперія). У 1945 році місту надали офіційну сучасну назву – Білгород-Дністровський.
Історія Білгород-Дністровської фортеці бере початок у XIII столітті, коли її було збудовано на місці давньогрецької колонії Тіра. Найдавніша частина фортеці – цитадель – ймовірно, була споруджена генуезцями, які активно використовували цей регіон для торгівлі та оборони.
У XV столітті, коли місто перебувало під владою молдавських господарів, фортеця набула сучасного вигляду. Її могутні стіни простягнулися на 2,5 км, а загальна площа укріплень сягнула 9 га.
Протягом XV–XVIII століть твердиня неодноразово зазнавала атак. Вона витримала облоги та штурми запорозьких козаків, молдавських і польських військ.
У 1484 році місто і фортецю захопила Османська імперія, перетворивши її на один із ключових оборонних форпостів Чорноморського узбережжя. Протягом османського правління тут діяли мечеті, хамами (турецькі лазні) та адміністративні установи.
Проте навіть під владою османів місто не було в безпеці – його неодноразово атакували запорозькі козаки. Серед найвідоміших воєначальників, які брали участь у нападах на Аккерманську фортецю, були: Самійло Кішка, Северин Наливайко та Іван Сірко. Їхні напади завдавали значних втрат османському гарнізону, проте стратегічне значення фортеці залишалося незмінним.
Після російсько-турецької війни 1806–1812 років фортеця і місто без бою перейшли під контроль Російської імперії.
Таким чином, Білгород-Дністровська фортеця – це не лише архітектурний шедевр, а й ключовий історичний символ, що зберігає дух минулих століть і відкриває нові сторінки української історії.
